Аптечні дистриб’ютори оскаржуватимуть рішення держави щодо їх монопольного становища
Два найбільших українських дистриб’ютори фармацевтичного сектору – компанії "БаДМ" та "Оптіма-Фарм" – готуються оскаржувати в суді рекордні штрафи Антимонопольного комітету України (АМКУ). Раніше регулятор оштрафував компанії на загальну суму понад 4,8 млрд грн за антиконкурентні узгоджені дії з маніпулювання цінами, які мали місце з 2020 по 2023 рік.
Про це інформує Цензор.НЕТ.
Ситуацію прокоментував Сергій Іщенко, CPO ProximaResearch, під час експертної конференції "Фармбюджет 2026". Він визнав, що концентрація на ринку відбулася, і назвав її економічним процесом:
"Процес консолідації економічний – ми пам'ятаємо гучні виходи дистриб'юторів з ринку. І наразі він пройшов до рівня, який маємо зараз. Чи добре це, чи погано? Якщо подивитися на практику ЄС це нормально, це економіка. Шляхом такої консолідації самі постачання можуть бути значно дешевші. Якщо все сконцентровано на одному дистриб'юторі, то це менші витрати на логістику. Але ми маємо рішення АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", – зазначив він.
Разом із тим Іщенко розкритикував висновки АМКУ, наголосивши, що ціни на ліки в умовах двох гравців об’єктивно не можуть суттєво відрізнятися.
"В рішенні АМКУ було зазначено, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для такої поведінки зазначених суб'єктів господарювання. Я кажу, що не спростовує, а навпаки – ситуація на ринку вимушує учасників діяти з цінами саме так. Не можуть учасники торгувати одним препаратом по різним цінам. Коли дистриб'юторів було 20, ще був розкид цін, але двоє – це все, не можуть вони по-іншому, вимушені бути з рівними цінами", – заявив аналітик.
При цьому Сергій Іщенко не зазначив, які саме процеси призвели до ситуації, коли на ринку дистриб’юторських послуг у фармацевтичному сегменті по суті залишилися лише двоє гравців.
Нагадаємо, у 2024 році АМКУ завершив розслідування, встановивши, що "БаДМ" та "Оптіма-Фарм" синхронно змінювали ціни на популярні лікарські засоби (зокрема Спазмалгон, Евказолін, Біфрен, Нейроксон). Прибутки компаній за період з 2020-го по 2023-й різко зросли: у "БаДМ" – у 3,5 раза, в "Оптіма-Фарм" – у 11 разів.
Експерти відзначають, що це не перший випадок концентрації на фармринку. Процес поглинання і виходу з бізнесу малих та середніх гравців майже завжди супроводжується узгодженням цінової практики між найбільшими конкурентами. Заслужена лікарка України Ольга Голубовська раніше назвала такі процеси "бандитизмом", маючи на увазі явні ознаки ринкової змови, а голова координаційної ради БО "100% Життя" Дмитро Шерембей оцінив сумарні переплати пацієнтів через такі змови у 20 млрд гривень.
Схожі процеси відбуваються і в роздрібному секторі: за дослідженнями топ-5 аптечних мереж контролюють понад 60% товарообігу, що також викликає запитання щодо рівня конкуренції.
Фармринок, за словами чиновників МОЗ, не впорався із саморегуляцією, тому держава змушена вводити нові механізми контролю. Окрім справи проти дистриб’юторів, у липні 2025 року набрав чинності Національний каталог цін на ліки та закон про заборону маркетингових платежів. Також у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт "Про аптечну діяльність", який має наблизити правила до європейських стандартів.
