За стандартами НАТО та ЄС: Міноборони переходить до сучасної моделі забезпечення якості продукції оборонного призначення
Завершено трансформацію системи забезпечення якості продукції оборонного призначення. Принцип тотального контролю за якістю зміниться сучасною моделлю партнерських відносин із виробниками, заснованою на міжнародних стандартах НАТО та ЄС.
Про це повідомляє Міністерство оборони України, передає Цензор.НЕТ.
Як зазначається, оновлена система забезпечення якості передбачає комплексний підхід:
- управління якістю на всіх етапах виробництва;
- перевірка спроможності;
- аудит і сертифікація;
- запобігання дефектам;
- інтеграція в міжнародну систему забезпечення якості та взаємне визнання з НАТО і партнерами.
Основою нової системи є стандарти ISO та AQAP (НАТО), принципи ризик-менеджменту та довіри до виробника. Ключова відмінність — законодавчо визначена персональна відповідальність виробника за якість продукції. Це має стимулювати підприємства впроваджувати сучасні системи менеджменту якості та постійно вдосконалювати виробничі процеси.
У Міноборони розповіли, що вже сформовано національну систему забезпечення якості, яка включає спеціалізований структурний підрозділ Міноборони та його територіальні органи, нормативно-правову базу, інформаційно-комунікаційну систему, а також механізми взаємного визнання з країнами НАТО та партнерами.
Також зазначається, що через територіальні підрозділи Міноборони здійснює аудити систем менеджменту якості підприємств, моніторинг виробничих процесів та інспектування окремих етапів виробництва. У складі територіальних підрозділів створено відділи забезпечення якості серійного виробництва, ремонту, розробок та модернізації, які безпосередньо будуть здійснювати супроводження державних контрактів (договорів), як окремих проєктів. На зазначені підрозділи покладені завдання щодо забезпечення якості високотехнологічних та високовартісних зразків озброєння та військової техніки.
В січні 2016 року міністр оборони України Степан Полторак зазначив, що основна мета реформування Збройних сил - це підвищення боєготовності і перехід на стандарти НАТО для взаємодії з країнами - членами Альянсу. Станом на початок 2016 року у Збройних силах України вже впроваджено 65 стандартів НАТО.
А потім "внєзаппна" прийшов 2019 рік і зєрмачня почала "велике крадівництво", а вже в грудні 2020 року зєрмачина заявив, що в Україні занадто велика армія. Саме до такого висновку прийшло командування Збройних сил України. Рішення проблеми знайшли - скорочення, або, як це називають у самому відомстві - «оптимізація». Тільки в цьому році оптимізувати таким чином запланували 20 000 посад. У Генштабі запевняють, що боєздатність підрозділів не постраждає. Навпаки, це дозволить вирішити цілу низку проблем.
«Тому що у нас не вистачає коштів. Нам треба їх перенацілити. Тобто, вони мають бути ефективно використані. Те саме, що з охороною здоров'я. Ми маємо, здавалось би, хорошу систему Семашка - це велика кількість ліжкомісць, але подивіться в яких умовах ці ліжкомісця знаходяться. І що з того, що у нас є 250 тисяч ліжкомісць? І те ж саме в обороні. Ми маємо знайти в собі сили перелаштуватись. Стратегія мусить бути змінена», - пояснює позицію народна депутатка та член фракції «Слуга народу» Ірина Верещук.
Державне оборонне замовлення на 2020 рік в Україні було зірване.
Повідомлялося, що на кінець вересня 2020 року Міноборони не використало понад 20 млрд (!) гривень, призначених на потреби армії, у тому числі на закупівлю озброєння та ремонт техніки.
У 2020 році МОУ зірвало рекордну кількість поставок військової техніки: постріли ВОГ-17, постріли ВОГ-25 та ВОГ-25П, холості патрони 7,62 мм, гвинтівки Barrett MRAD, реактивні сигнальні патрони, піротехнічні засоби для авіації, десантні парашутні системи та десятки інших позицій.
Під загрозою опинився дивізіон ракетних комплексів РК-360 МЦ "Нептун". За інформацією ДержККБ "Луч", уряд був готовий авансувати лише 10% ресурсу, потрібного на створення дивізіону.