По стандартам НАТО и ЕС: Минобороны переходит к современной модели обеспечения качества продукции оборонного назначения
Завершена трансформация системы обеспечения качества продукции оборонного назначения. Принцип тотального контроля за качеством сменится современной моделью партнерских отношений с производителями, основанной на международных стандартах НАТО и ЕС.
Об этом сообщает Министерство обороны Украины, передает Цензор.НЕТ.
Как отмечается, обновленная система обеспечения качества предусматривает комплексный подход:
- управление качеством на всех этапах производства;
- проверка способности;
- аудит и сертификация;
- предотвращение дефектов;
- интеграция в международную систему обеспечения качества и взаимное признание с НАТО и партнерами.
Основой новой системы являются стандарты ISO и AQAP (НАТО), принципы риск-менеджмента и доверия к производителю. Ключевое отличие - законодательно определенная персональная ответственность производителя за качество продукции. Это должно стимулировать предприятия внедрять современные системы менеджмента качества и постоянно совершенствовать производственные процессы.
В Минобороны рассказали, что уже сформирована национальная система обеспечения качества, которая включает специализированное структурное подразделение Минобороны и его территориальные органы, нормативно-правовую базу, информационно-коммуникационную систему, а также механизмы взаимного признания со странами НАТО и партнерами.
Также отмечается, что через территориальные подразделения Минобороны осуществляет аудиты систем менеджмента качества предприятий, мониторинг производственных процессов и инспектирование отдельных этапов производства. В составе территориальных подразделений созданы отделы обеспечения качества серийного производства, ремонта, разработок и модернизации, которые непосредственно будут осуществлять сопровождение государственных контрактов (договоров), как отдельных проектов. На указанные подразделения возложены задачи по обеспечению качества высокотехнологичных и дорогостоящих образцов вооружения и военной техники.
В січні 2016 року міністр оборони України Степан Полторак зазначив, що основна мета реформування Збройних сил - це підвищення боєготовності і перехід на стандарти НАТО для взаємодії з країнами - членами Альянсу. Станом на початок 2016 року у Збройних силах України вже впроваджено 65 стандартів НАТО.
А потім "внєзаппна" прийшов 2019 рік і зєрмачня почала "велике крадівництво", а вже в грудні 2020 року зєрмачина заявив, що в Україні занадто велика армія. Саме до такого висновку прийшло командування Збройних сил України. Рішення проблеми знайшли - скорочення, або, як це називають у самому відомстві - «оптимізація». Тільки в цьому році оптимізувати таким чином запланували 20 000 посад. У Генштабі запевняють, що боєздатність підрозділів не постраждає. Навпаки, це дозволить вирішити цілу низку проблем.
«Тому що у нас не вистачає коштів. Нам треба їх перенацілити. Тобто, вони мають бути ефективно використані. Те саме, що з охороною здоров'я. Ми маємо, здавалось би, хорошу систему Семашка - це велика кількість ліжкомісць, але подивіться в яких умовах ці ліжкомісця знаходяться. І що з того, що у нас є 250 тисяч ліжкомісць? І те ж саме в обороні. Ми маємо знайти в собі сили перелаштуватись. Стратегія мусить бути змінена», - пояснює позицію народна депутатка та член фракції «Слуга народу» Ірина Верещук.
Державне оборонне замовлення на 2020 рік в Україні було зірване.
Повідомлялося, що на кінець вересня 2020 року Міноборони не використало понад 20 млрд (!) гривень, призначених на потреби армії, у тому числі на закупівлю озброєння та ремонт техніки.
У 2020 році МОУ зірвало рекордну кількість поставок військової техніки: постріли ВОГ-17, постріли ВОГ-25 та ВОГ-25П, холості патрони 7,62 мм, гвинтівки Barrett MRAD, реактивні сигнальні патрони, піротехнічні засоби для авіації, десантні парашутні системи та десятки інших позицій.
Під загрозою опинився дивізіон ракетних комплексів РК-360 МЦ "Нептун". За інформацією ДержККБ "Луч", уряд був готовий авансувати лише 10% ресурсу, потрібного на створення дивізіону.