Військова медицина без паперу: в ЗСУ запровадили електронну первинну медичну картку
З лютого 2025 року у ЗСУ впроваджена електронна Первинна медична картка (еПМК) за формою № 001/о та Картка постраждалого за формою № 002/о. Це не просто заміна паперу на цифру – це перехід української військової медицини на стандарти НАТО, створення доказової бази для лікування бойових травм та забезпечення соціальної справедливості для захисників.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє Міноборони України.
Які проблеми з довідками виникали раніше
Протягом десятиліть основою обліку в воєнній медицині була паперова "форма 100". В умовах інтенсивних бойових дій папір часто втрачався, ставав нечитабельним, а дані в ньому могли бути неповними. Це створювало проблеми:
● Для лікарів: Неможливість швидко відстежити, які препарати (наприклад, знеболювальні чи антибіотики) вже отримав поранений на попередньому етапі.
● Для бійців: Труднощі з доведенням факту поранення для отримання виплат або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
● Для системи: Відсутність статистики, яка дозволяє аналізувати ефективність турнікетів, гемостатиків або методів евакуації.
Дві картки – одна мета: як це працює
Система базується на поєднанні двох документів, які супроводжують воїна від моменту поранення до тилового госпіталю.
Картка постраждалого (форма № 002/о)
Це документ, що заповнюється безпосередньо в момент надання допомоги під вогнем або в найближчому укритті.
● Хто заповнює: Бойовий медик, санітар-стрілець або побратим (само- чи взаємодопомога).
● Що являє собою: Це компактний бланк, виготовлений зі спеціального вологостійкого та міцного паперу, на якому можна писати навіть під дощем чи в умовах сильного забруднення.
● Що фіксує: Механізм травми, критичні кровотечі, точний час накладання турнікета та введені знеболювальні чи антибіотики.
Картка постраждалого є першоджерелом. Саме з цієї паперової картки дані згодом переносяться в електронну систему.
Первинна медична картка (форма № 001/о)
Це медичний документ, що підтверджує факт надання медичної допомоги на догоспітальному етапі, що ведеться в Медичній інформаційній системі ЗСУ (МІС ЗСУ) і лише за відсутності технічної можливості допускається її ведення у паперовому вигляді.
● Хто заповнює: Кваліфікований медперсонал на стабілізаційних пунктах (Роль 1) та в передових хірургічних підрозділах (Роль 2).
● Функція: Акумулює всі дані про стан пацієнта, результати діагностики (лабораторна діагностика, УЗД eFAST, рентген тощо) та хірургічні втручання.
Дані в еПМК мають високий ступінь захисту від несанкціонованого впливу.
● Термін зберігання: 25 років.
● Доступ: Лише авторизований медичний персонал та сам пацієнт (або його представник) згідно із законом про захист персональних даних.
Ключові переваги
Впровадження Первинної медичної картки та Картки постраждалого створює єдине інформаційне поле, де дані працюють на порятунок життя.
Найголовніше – це мінімізація медичних помилок. Лікар на наступному етапі евакуації за лічені секунди дізнається про введені препарати, наявні алергії або групу крові, навіть якщо пацієнт непритомний. Окрім медичного аспекту, це інструмент юридичного захисту. Оскільки запис у системі фіксується в режимі реального часу, він є беззаперечним доказом отримання поранення під час виконання бойового завдання. Це значно спрощує проходження ВЛК і отримання належних державних виплат.
Своєю чергою медики всіх рівнів отримують інструмент, який звільняє час для головного – порятунку людей. Замість заповнення паперових бланків, лікар працює в уніфікованому цифровому інтерфейсі.
Для бойового медика – це чіткий алгоритм, який не дозволить забути вказати час накладання турнікета. Для лікаря-хірурга – це можливість підготувати операційну ще до того, як реанімобіль заїде на територію закладу, оскільки дані про стан пацієнта вже доступні в МІС ЗСУ. Це забезпечує принцип наступності допомоги: кожен наступний етап евакуації логічно продовжує попередній, спираючись на точні дані, а не на здогадки.
На рівні системи еПМК дозволить накопичувати дані про характер сучасних поранень. Аналізуючи їх, держава зможе коригувати протоколи лікування, адаптувати стандарти НАТО під специфіку повномасштабної війни високої інтенсивності, а також оптимізувати закупівлі: бачити, які засоби (турнікети, оклюзійні наліпки, препарати) найкраще спрацювали в реальних бойових умовах.
Впровадження еПМК – це перехід від паперу до цифрової медицини порятунку. Це дозволяє рятувати життя сьогодні завдяки точності даних та змінювати медицину завтра завдяки глибокому аналізу досвіду цієї війни.
