Більшість українців мають позитивне ставлення до США, але не адміністрації, - опитування КМІС
Переважна більшість українців зберегли позитивне ставлення до Сполучених Штатів загалом, проте до американської адміністрації переважає негативне ставлення.
Про це свідчать результати всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології, передає Цензор.НЕТ.
Подробиці
На запитання про "ставлення до США загалом" про позитивне сприйняття сказали 55% респондентів, негативне – 36%. Ще у травні 2025 року про позитивне сприйняття казали 63%.
Водночас простежується діаметрально протилежне ставлення до пересічних американців та керівництва США: якщо до перших ставляться добре 83% опитаних (погано – 9%), то до адміністрації – лише 23% (погано – 66%).
Порівняно з травнем 2025 року, ставлення до мешканців США загалом дещо погіршилося (з 90%), а у випадку ставлення до адміністрації Трампа – майже не змінилось (у травні 2025 року позитивно її сприймали 24%).
За регіонами думка респондентів суттєво не відрізняється – лише на сході позитивне сприйняття пересічних американців на 15 і більше пунктів нижче, аніж в інших регіонах; у ставленні до адміністрації різниця становить близько 10 відсоткових пунктів.
Опитування проводилося ще до початку спільної операції США і Ізраїлю проти Ірану. Всього опитали 2004 респондентів.
Додамо, що опитування від Центру Разумкова засвідчило, - позитивне ставлення українців до США у лютому 2026 року суттєво знизилось, порівняно з вереснем 2025 року.
Під час бомбардування Ірану американці не чіпають маленький острів Харк- головну нафтову артерію цієї країни. Чому?
Маленький кораловий острів у північній акваторії Перської затоки є однією з найуразливіших і найзручніших для удару цілей Ірану, проте досі він залишався незайманим під час бомбардувань з боку США та Ізраїлю.
Острів Харк довжиною всього кілька кілометрів, розташований приблизно за 25 км від узбережжя Ірану, з 1960-х років (коли він був побудований американською нафтовою компанією Amoco) служить головним терміналом країни для експорту сирої нафти.
Так, більшість іранського узбережжя надто мілководна для великих суден, саме на Харку відвантажується дев'ять із кожних десяти барелів нафти, які країна продає за кордон. По суті без цього об'єкта, здатного пропускати через себе до 7 мільйонів барелів на добу, іранська економіка просто піде на дно.
Між тим, незважаючи на очевидну стратегічну важливість та повну незахищеність інфраструктури (десятки резервуарів для зберігання нафти, довгі причали для завантаження супертанкерів, житлові селища для робітників та невелика злітно-посадкова смуга видно як на долоні), Харк залишається поза зоною вогню. Підводні трубопроводи з'єднують термінал із деякими з найбільших нафтових родовищ Ірану.
У 1980-ті роки, під час ірано-іракської війни, острів зазнавав інтенсивних бомбардувань. Проте зараз, коли Ізраїль завдає ударів по паливних складах у Тегерані, а Іран атакує енергетичні об'єкти сусідів, термінал на острові продовжує працювати у штатному режимі.
Така виняткова недоторканність пояснюється давньою червоною лінією Вашингтона. Цей об'єкт також старанно оминали під час минулорічної 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном.
Американська стратегія ґрунтується на розумінні того, що знищення Харка викличе незворотну ескалацію. У відповідь Іран може розпочати масштабні атаки на нафтову інфраструктуру всіх держав Перської затоки, що спровокує хаос на світових енергетичних ринках та різкий стрибок цін на пальне. Крім того, важливим фактором є Китай - основний покупець іранської нафти. Припинення постачання могло б серйозно зіпсувати відносини США з Пекіном."