Анонімні Telegram-канали стали інструментом маніпуляції та загрозою для держави, - Біденко
Керівник Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко у своєму блозі для Української правди заявив, що Telegram в Україні давно перетворився на один із головних інструментів маніпуляції суспільною думкою.
"Тут легко підсилити одну тему, повністю замовчати іншу або подати подію під потрібним кутом, викликавши страх, обурення чи ейфорію. Людина гортає стрічку й думає, що бачить реальну картину дня – хоча насправді отримує вже відредаговану реальність, підібрану під конкретного замовника", — вважає Біденко.
За його словами, однією з головних причин цієї проблеми є анонімність більшості Telegram-каналів, через яку неможливо встановити відповідальних за поширення маніпуляцій або кампаній з дискредитації.
"Хто пише ці тексти? Хто вирішує, кого сьогодні "топити", а кого хвалити? Чиї гроші за цим стоять – політиків, бізнесу, зовнішніх гравців? Відповідей немає. А без імені, редакції та юридичного власника у публічному полі – немає й персональної відповідальності за брехню, маніпуляцію або кампанію дискредитації", — говорить Біденко.
Як приклад деградації анонімного сегмента Telegram Біденко навів історію з колишнім Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.
"Історія з колишнім Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Ті самі анонімні канали, що ще нещодавно його буквально боготворили, згодом так само легко змінили тональність і перейшли до дискредитації. Героїзацію змінили токсичні "інсайди" і натяки. І за жодним із цих разючих розворотів – жодної відповідальності", — зазначає Біденко.
При цьому Біденко наголосив, що держава має негайно втрутитися в ситуацію, однак не через заборони чи обмеження свободи слова, а шляхом запровадження чітких правил. Серед необхідних кроків він, зокрема, назвав реєстрацію каналів із великою аудиторією як суб’єктів інформаційної діяльності, розкриття реклами та платного контенту, а також податкову відповідальність.
"По-перше, реєстрація каналів із великою аудиторією – скажімо, понад 50 тисяч підписників – як суб'єктів інформаційної діяльності. По-друге, розкриття реклами і платного контенту. Якщо канал отримує гроші за публікацію – читач має про це знати. Це не цензура, це базова прозорість, яку ЄС уже закріпив у Digital Services Act. По-третє, податкова відповідальність. Ринок Telegram-реклами в Україні – мільйони гривень на рік. Більша частина з них проходить поза будь-яким обліком. Це питання не лише медіаетики, а й прямої відповідальності фіскальних органів", — вважає Біденко.
