Мир для України має враховувати роль агресора РФ, - глава генштабу Чехії Ржегка
Будь-який мир між Україною та Росією має чітко визначати агресора і жертву, а міжнародний тиск має змусити РФ припинити війну.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це в інтерв'ю Укрінформу заявив Начальник генерального штабу ЗС Чехії Карел Ржегка.
"Звичайно, це не повинен бути мир за будь-яку ціну. Найгірше, що може статися, - це припинити війну будь-що, а потім просто повернутися до business-as-usual. Ми не повинні забувати, хто є агресором, хто скоїв воєнні злочини, - а хто є жертвою і захищає свою країну. Будь-який результат цієї війни має це враховувати", - підкреслив Ржегка.
Він наголосив, що наразі точиться війна на виснаження, яка надзвичайно дорого коштує обом сторонам. Але якщо порівняти людські резерви, то очевидно, що існує асиметрія, і для України невигідно, якщо це триватиме нескінченно.
"Виснаження є невід'ємною частиною будь-якого масштабного конфлікту. Так було завжди протягом усієї історії. Оперативні можливості військових - це поєднання якості та кількості, а кількість має значення", - зауважив начальник ГШ Чехії.
Чому партнери вагалися з військовою допомогою Україні
Чеський військовий також озвучив кілька причин чому західні партнери вагалися з наданням Україні необхідних озброєнь та виділяли їх в обмежених обсягах. Ржегка наголосив, що початок повномасштабної війни став для багатьох західних країн шоком, попри попередні попередження про можливу атаку з боку Росії. При цьому Україна не була частиною структур НАТО, тому не існувало заздалегідь відпрацьованого механізму колективної відповіді чи швидкого постачання озброєнь у таких масштабах.
За словами Ржегки, головною причиною обережності політиків був страх "спіралі ескалації", яка могла б призвести до прямого зіткнення з Росією і навіть до застосування ядерної зброї. Він наголосив, що такий сценарій розглядався як катастрофічний не лише для України, а й для всього світу.
Та зазначив, що на рішення західних урядів значною мірою впливали суспільні настрої.
Часто саме політична обережність і реакція виборців визначали темпи та обсяги військової допомоги, інколи навіть більше, ніж стратегічні військові оцінки.
СТРАХ! Це вже було у Європі, коли т. Гітлер, а потім т. Сталін розкручували "спіраль ескалації"... А потім був Мюнхен38 як пілюля Європі від страху, а Чехословаччина стала прикупом для рейха...