Каллас розкритикувала стан оборонного виробництва Європи
Верховна представниця Євросоюзу Кая Каллас заявила про розчарування темпами розвитку оборонної промисловості в Європі.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це йдеться у її заяві після зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі.
За її словами, попри зростання виробництва, нинішні темпи не відповідають потребам безпеки.
Виробництво є, але темпи не ті
Каллас зазначила, що у країнах ЄС збільшилося виробництво боєприпасів, систем протиповітряної оборони та іншого озброєння. Водночас потреби держав також суттєво зросли, тому дефіцит зберігається.
"Складається враження, що промисловість не нарощує виробництво так, як ми очікували", - додала Каллас.
Однією з ключових проблем вона назвала роздробленість європейського оборонного ринку. Різні правила закупівель і відмінні стандарти в країнах ЄС ускладнюють запуск масштабного серійного виробництва.
За словами Каллас, оборонні компанії прямо вказують на ці перешкоди як на головний фактор, що стримує розвиток галузі.
Європа шукає рішення для посилення оборони
Міністри оборони ЄС вже обговорили ситуацію з представниками промисловості та шукають способи прискорити виробництво.
Каллас наголосила, що Європі потрібно швидше виготовляти озброєння, зменшувати вартість постачань і оперативніше закривати прогалини у військових можливостях.
"Стримування працює лише тоді, коли воно є переконливим. Демонстрація слабкості лише провокує агресію", - зазначила європосадовиця.
Вона також підкреслила, що рівень обороноздатності Європи напряму впливає на безпекову ситуацію, зокрема з огляду на довгострокові ризики з боку Росії.
Після початку повномасштабної війни Євросоюз значно збільшив оборонні витрати та запустив нові програми підтримки. Зокрема, йдеться про ініціативу обсягом 150 мільярдів євро, яка передбачає спільні закупівлі та розвиток оборонної промисловості.
Танки: ЄС використовує близько 17 різних типів основних бойових танків, тоді як США - лише 1.
Бойові літаки: У Європі експлуатується 20 типів винищувачів проти 6 у США.
Артилерія: Навіть у межах одного калібру (155 мм) існують відмінності в допусках снарядів, що ускладнює їх взаємозамінність на полі бою.
Це призводить до того, що виробники не можуть запустити єдину гігантську конвеєрну лінію, бо кожен замовник вимагає специфічних модифікацій.
Саме через це наші часто ризикують у кілзоні , бо доводиться бути ближче до цілі
На сьогодні в Європі існують два конкуруючі проєкти, і жоден із них не є «загальноєвропейським»:
1. FCAS (Франція, Німеччина, Іспанія) - на межі краху.
Проєкт Future Combat Air System, запущений ще у 2017 році, зараз перебуває в «смертельному піке».
Французька компанія Dassault Aviation наполягає на повному контролі над розробкою самого літака, вважаючи свій досвід (проєкт Rafale) унікальним. Німецький Airbus вимагає рівного розподілу робіт та інтелектуальної власності.
Різні вимоги армій: Франції потрібен літак, здатний нести ядерну зброю та базуватися на авіаносцях. Для Німеччини ці функції не є пріоритетними, що здорожчує та ускладнює конструкцію.
2. GCAP (Велика Британія, Італія, Японія) - успішний конкурент.
Поки континентальна Європа сперечається, проєкт Global Combat Air Programme (колишній Tempest) демонструє значний прогрес:
У квітні 2026 року було створено спільне підприємство Edgewing, яке отримало перший великий контракт на проектування.
Суверенітет проти інтеграції: Франція бачить у винищувачі символ своєї «стратегічної автономії» і не хоче ділитися секретними технологіями.
Гроші та робочі місця: Кожна країна хоче, щоб більша частина від 100-мільярдного бюджету проєкту витрачалася на її власних заводах.
Інтелектуальна власність: Німеччина боїться стати просто «спонсором» французьких технологій, не отримавши доступу до креслень.
Ситуація з FCAS є яскравим підтвердженням про роздробленість: замість одного потужного європейського винищувача, регіон ризикує отримати два (або жодного), що знову змусить країни купувати американські літаки.
Агресивне пропагування фемiнiзму як абсолюту жiночоi незалежностi та ЛГБТ одночасно - невiдворотно б'е по iнституту сiм'i в ближньому часi, та демографiчнiй кризi у дальньому, поза залежнiстю вiд того, погано ЛГБТ чи добре.
Додайте сюди активну мiграцiю - i отримаемо ситуацiю, коли середньоевропейський загнаний куколд нiчого не може подiяти з жiночкою, яка незалежна для нього, але цiлком залежна для Абдулли.
Дайте цiй формулi настоятись 15-20 рокiв, i отримаете стадо овець, яке можна драти в новорiчну нiч, а воно у вiдповiдь буде лише безпорадно блеяти. ВПК же пiдiймають яструби, а не вiвцi.
Це як ми з вами розкритикуемо нашу власну кiмнату за бардак у нiй.
I цi дiтлахи потiм дивуються, чому в рашцi на них нiхто не звертае уваги.
мабуть 12 рочків раніше був гарніший програміст....