ЄСПЛ розпочав слухання у справі десяти українських дітей, які зникли після окупації Криму
Європейський суд з прав людини 22 вересня розпочав публічні слухання у справі десяти українських дітей, які після окупації Криму Росією зникли, а їхнє місцеперебування залишається невідомим із 2014 року. Дітям нав’язали російське громадянство та могли передати на усиновлення в РФ.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, ЄСПЛ розглядає справу "Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти українських дітей проти Росії".
Заяву подала Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти неповнолітніх, які народилися у 2009–2013 роках та є громадянами України за народженням. У 2014 році вони перебували під опікою української держави та жили в дитячих закладах у Криму. На момент окупації півострова їм було від одного до п’яти років.
Росія приховала інформацію про місцеперебування дітей
За даними Спілки, після встановлення Росією фактичного контролю над Кримом понад 4 тисячі дітей, позбавлених батьківського піклування, автоматично оголосили громадянами РФ.
Попри неодноразові звернення української влади, Росія відмовилася передати дітей Україні та розпочала процедури їхнього усиновлення.
Українська Гельсінська спілка заявляє, що російська влада залишила десятьох дітей у відповідних установах, приховала інформацію про їхнє місцеперебування та внесла їх до російських систем усиновлення або передачі у прийомні сім’ї. Деяких дітей, імовірно, вже усиновили.
Інформації про їхнє місцеперебування немає з 2014 року. Заявник кваліфікує це як насильницьке зникнення.
У заяві до ЄСПЛ йдеться про можливе порушення статті 5 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність, а також статті 8 – права на повагу до приватного і сімейного життя.
Україна закликала ЄСПЛ зобов’язати Росію розкрити інформацію про дітей
Представляючи позицію уряду України, уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко заявила, що доля цих дітей є проявом системної практики ідеологічної обробки українських дітей та стирання їхньої української ідентичності.
"Ця справа, можливо, невелика за кількістю, але величезна за своїм масштабом", – наголосила вона.
Сокоренко закликала ЄСПЛ визначити конкретні заходи, яких має вжити країна-агресор: розкрити повну інформацію про особи, правовий статус і місцеперебування дітей, забезпечити їхнє повернення в Україну та співпрацювати для цього з українською владою, Комітетом міністрів Ради Європи й відповідними міжнародними механізмами.
Заяву до ЄСПЛ подали у січні 2023 року. У березні 2025 року Суд повідомив про неї уряд РФ та запропонував відповісти на конкретні запитання, а в березні 2026 року поставив сторонам додаткові запитання.
Російський уряд жодних зауважень Суду не надав. Після публічних слухань судді розпочнуть закриті наради, а рішення щодо прийнятності та суті справи оголосять пізніше.
