Освітян не можуть змушувати йти на роботу під час тривоги, - роз’яснення Офісу освітнього омбудсмена
Працівники закладів освіти не зобов'язані залишати безпечне місце під час повітряної тривоги, щоб вчасно прибути на роботу. Якщо через загрозу працівник запізнився або не зміг прийти, така обставина може бути визнана поважною причиною відсутності.
Про це йдеться у роз'ясненні Офісу освітнього омбудсмена, на яке посилається Цензор.НЕТ.
Безпека працівника важливіша за вимогу прибути на роботу
Роботодавець не може вимагати від працівника залишати безпечне місце та прямувати до закладу освіти під час повітряної тривоги, якщо це створює загрозу його життю і здоров'ю.
В Офісі освітнього омбудсмена повідомили про випадки, коли педагогів зобов'язують бути в закладі освіти вже на початку робочого дня, навіть якщо в цей час триває повітряна тривога. Такі вимоги пояснюють необхідністю одразу розпочати роботу після завершення небезпеки.
Водночас право на безпечні умови праці є одним з основних трудових прав працівника. Роботодавець не має права вимагати виконання роботи в умовах, які становлять явну небезпеку для життя чи здоров'я.
Повітряна тривога може бути поважною причиною відсутності на роботі, якщо працівнику потрібно перебувати в укритті. До цього часу може входити також період, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього.
За можливості працівник має повідомити керівника про причину своєї відсутності.
Укриття не означає обов'язок іти до нього під час тривоги
Під час організації роботи працівників потрібно враховувати наявність укриття та встановлений у закладі алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації.
Якщо такого документа немає, працівники мають діяти за загальними правилами поведінки під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану.
При цьому саме наявність укриття не дає роботодавцю права вимагати від працівника прямувати до нього з небезпечного місця після оголошення тривоги.
За обслуговування та експлуатацію захисних споруд відповідає балансоутримувач — власник споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі. Для обслуговування та експлуатації укриттів створюються відповідні формування цивільного захисту або призначаються відповідальні особи.
- За незабезпечення доступу до укриття передбачений адміністративний штраф від 1700 до 3400 гривень. За порушення умов експлуатації захисних споруд — від 2550 до 5100 гривень, а за повторне порушення протягом року — до 8500 гривень. За невиконання вимог ДСНС передбачений штраф від 3400 до 6800 гривень.
Якщо недопуск до укриття або його неналежний стан призвів до травмування чи загибелі людей під час повітряної тривоги, може наставати кримінальна відповідальність — позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Якщо працівника змушують залишати безпечне місце або працювати в небезпечних умовах, він може звернутися до профспілки, Державної служби України з питань праці або Національної поліції.
4 вересня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №1092, яка визначила червоний та жовтий рівні загрози залежно від засобів повітряного нападу.
