У Конгресі США готують двопартійний законопроєкт щодо заборони закупівлі російської нафти
У Конгресі США готують двопартійний законопроєкт, який має повністю заблокувати будь-які закупівлі російської нафти.
Про це в соцмережі Х повідомив конгресмен від Республіканської партії США Браян Фіцпатрік, інформує Цензор.НЕТ.
Законопроєкт "Мир через силу" імені Рейгана
"Ми подамо двопартійний законопроект, щоб заблокувати будь-які закупівлі російської нафти. Він отримає назву "Закон Рональда Рейгана "Мир через силу". Його винесуть на розгляд пленарного засідання шляхом процедури розрядки (винесення законопроекту на голосування більшістю членів палати в обхід профільного комітету та керівництва палати, - ред.), і він буде ухвалений переважною більшістю голосів", - написав конгресмен.
Критика Трампа в Республіканській партії
Колега Фіцпатріка Дон Бейкон у коментрі "Українській правді" назвав серйозною помилкою рішення Трампа щодо закупівлі російського дизпалива.
"Я можу говорити лише за себе і, можливо, за своїх близьких друзів-республіканців. Ми категорично не згодні з президентом у цьому питанні. Я вважаю це серйозною помилкою. Це виглядає як слабкість: президент іде назустріч Путіну, який є диктатором і воєнним злочинцем. Ми маємо стояти на боці України, демократії, яку вторгли та міста якої бомблять. Дозволяючи купівлю російського дизельного пального, ми даємо гроші російській економіці та її військовій машині. Ще рік тому президент критикував європейців за купівлю російського газу. Тому я повністю не згоден із цим рішенням, а політику президента щодо Росії та України вважаю провальною. Я та республіканці "старої школи", прихильники Рональда Рейгана, дуже розчаровані", - сказав американський законодавець.
На його думку, мотив Трампа полягає в тому, щоб спробувати знизити ціни на дизель перед проміжними виборами. Водночас він зазначив, що більшість громадян США бачить, що за цим стоїть. За його словами, опитування стабільно демонструють близько 70% підтримки України серед населення, хоча погляди щодо її форми — військової допомоги чи санкційного тиску — різняться.
Політик наголосив, що більшість американців сприймають це рішення як прояв слабкості щодо Путіна, що не додасть рейтингів президенту.
"Президент завжди мислив транзакційно. Хотів би я, щоб у нього був міцніший моральний компас. Ми маємо робити те, що правильно, а не те, що дає нам копійки. Він виглядає так, ніби допомагає Путіну, і це жахливе, хибне рішення", - сказав Бейкон.
Що передувало?
- 9 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що провів розмову з російським диктатором Путіним, із яким домовився про постачання дизельного пального із Росії на ринки Штатів та світу.
- За його словами, Росія "негайно" поставить на американський і світовий ринки понад 300 тисяч тонн дизелю, протягом листопада — ще 500 тисяч тонн, і ще мільйон тонн - "одразу після цього".
-
Міністерство фінансів США оголосило, що за дорученням Трампа Управління з контролю за іноземними активами негайно видає тимчасову загальну ліцензію для дозволу постачання російського дизельного пального на глобальний ринок.
- Президент України Володимир Зеленський, реагуючи на це, назвав дозвіл Росії продавати нафтопродукти "інвестицією у війну" і закликав США до сильної розмови з Москвою та санкцій за законом Ліндсі Грема.
- Нагадаємо, на тлі українських ударів по російських нафтопереробних заводах російська влада кілька разів продовжувала заборону на експорт дизельного пального щонайменше до кінця жовтня.
- Американський президент публічно заявляв, що Україна має припинити свої удари по російській енергетиці, бо це, мовляв, призводить до дефіциту дизельного пального. За його словами, дефіцит виник саме через війну в Україні, а не через війну США проти Ірану.
- Подібні заяви лунали й від інших американських політиків. Так, міністр фінансів США Скотт Бессент казав, що українські удари по російській енергетиці призводять до енергетичної кризи. Другою причиною кризи він назвав війну з Іраном.
Ще зовсім недавно сюжет цього фільму міг здатися доволі сміливою фантазією. Сполучені Штати Америки, символ демократії, свободи та світового лідерства, раптом опиняються у вирі громадянської війни. Країна розколота, суспільство охоплене ненавистю, а колись могутня держава поступово руйнується зсередини.
Але сьогодні, спостерігаючи за тим, що відбувається в Америці, зокрема за політикою президента Дональда Трампа, цей фільм сприймається вже дещо інакше.
Дедалі частіше виникає тривожне запитання: а чи не починає Америка поступово втрачати ті принципи, на яких десятиліттями будувала власний авторитет у світі?
Гостра політична поляризація, суперечки навколо виборчих процедур, протистояння між політичними таборами, дискусії щодо меж президентської влади та непередбачувані зовнішньополітичні рішення - усе це змушує по-новому поглянути на стійкість американських демократичних інститутів.
Звісно, прихильники Трампа вбачають у його діях спробу повернути Америці силу, незалежність і колишню велич. Проте для багатьох інших ці самі кроки породжують занепокоєння: чи не послаблюється при цьому система демократичних стримувань і противаг, яка й забезпечувала стабільність держави?
Особливо дивно спостерігати за цим з України, де Сполучені Штати тривалий час сприймалися як один із головних захисників міжнародного порядку, свободи та права народів на власне майбутнє.
Саме тому «Падіння імперії» режисера Алекса Ґарленда сьогодні виглядає не просто видовищним політичним трилером. Це художнє застереження про те, як небезпечною може стати втрата суспільної довіри, коли політичне протистояння поступово витісняє здоровий глузд.
І хоча між ********* американськими подіями та вигаданою громадянською війною у фільмі лежить величезна відстань, певні паралелі мимоволі змушують замислитися.
Адже історія неодноразово доводила: навіть наймогутніші держави не захищені від внутрішніх потрясінь. Іноді їхня найбільша небезпека починається зовсім не із зовнішнього ворога.
Рекомендую подивитися цей фільм не лише заради сюжету. Можливо, після перегляду ви також поставите собі запитання: де закінчується політична боротьба і починається руйнування самої держави?