Зеленський із дружиною вшанували пам'ять Тараса Шевченка: "Заповіт" продовжує залишатися актуальним у наші дні. ФОТО
Президент України Володимир Зеленський разом із дружиною Оленою вшанували пам'ять Тараса Шевченка з нагоди 207-ї річниці від дня народження видатного українського поета і художника.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Офісу Президента.
Володимир і Олена Зеленські поклали квіти до пам'ятника Кобзарю в Києві.
"Творчість та життєва позиція Тараса Шевченка завжди єднали українців навколо боротьби за цінності свободи та справедливості. Його Заповіт пройшов крізь століття і продовжує залишатися актуальним у наші дні", - сказав президент.
Топ коментарі
"Я - легенда" часть вторая - одинокая
https://www.dialog.ua/ukraine/225282_1615238162
Звідки там 200 відсотковий ГЕНПРОКУРОР Венедиктова, про яку Рябошапка сказав Яніні у Рандеву- 100відсоткова проросійська!
Багато ж творчості залишив.
І не в однім отім селі,
А скрізь на славній Україні
Людей у ярма запрягли
Пани лукаві... Гинуть! Гинуть!
У ярмах лицарські сини,
А препоганії пани
Жидам, братам своїм хорошим,
Остатні продають штани...
"І виріс я на чужині" 1848
Він вів з собою героїв українських революції, і воїнів, що боролися і борються за Україну проти тоталітарних режимів. Зараз «Кобзар» дуже часто можна побачити у бліндажах на передовій російсько-української війни.
Шевченко назавжди є нашою українською духовною зброєю, так само необхідною, як танки і гармати.
Поможи нам, ізбави нас
Вражої наруги,
Поборов Ти першу силу,
Побори ж і другу.
Слава Україні!
Я волів би, щоб президентом була людина, яка твори Шевченка знала з дитинства, а не згадувала про нашого пророка раз на рік 9 березня...
Людей у ярма запрягли
Пани лукаві... Гинуть! Гинуть!
У ярмах лицарські сини,
А препоганії пани
Жидам, братам своїм хорошим,
Остатні продають штани..."©
(Т.Г.Шевченко, "І виріс я на чужині...")
Довго, довго кров степами
Текла - червоніла...
Текла, текла та й висохла,
Степи зеленіють,
Діди лежать,
А над ними кургани синіють...
Та що з того, що високі?
Ніхто їх не знає,
Ніхто щиро не заплаче,
Ніхто не згадає.
Тільки вітер тихесенько
Повіє над ними,
Тільки роси ранесенько
Сльозами дрібними їх умиють.
Зійде сонце, осушить, пригріє.
А онуки? Їм байдуже,
Жидам гречку сіють...
Багато їх, а хто скаже Де Ґонти могила?
Мученика святого
Де похоронили?
Де Залізняк, душа щира,
Де одпочиває?
Тяжко! Важко! Жид панує,
А їх не згадають...
(Тарас Шевченко, "Гайдамаки")
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся - поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
..
Вже ваше жито інші жнуть.
А ви чекаєте, що долю
Пани вам в хату принесуть?
Пан м'яко стелить - твердо спати,
Лукаво грає на словах.
Собі збудує він палати,
А ви - у найми по світах."©
(Знать бы, кто автор?
Не хуже, чем Шевченко.)