Жінка-військовослужбовець уперше пройшла відбір до ССО ЗСУ, - пресслужба Навчально-тренувального центру. ФОТОрепортаж
Уперше з 2016 року відбір на кваліфікаційний курс Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України (ЗСУ) змогла пройти жінка-військовослужбовець.
Про це повідомляє пресслужба Навчально-тренувального центру, передає Цензор.НЕТ.
"Починаючи з 2016 року були спроби кандидаток із середовища "спеціального призначення" і "великої армії" пройти відбір на кваліфікаційний курс Сил спеціальних операцій ЗС України. Незалежно від статі, щоб досягнути цієї мети, курсант має знайти в собі сили і з’єднати всеціло дух, інтелект і фізичну вправність", - наголошується в повідомленні.
"До сьогодні виклик здолати виснажливий двотижневий відбір ставав непереборним, але хіба що для м’язів… Цей приклад жіночої нескореності остаточно утвердив рівні можливості для тих, хто готовий "опанувати всі стихії, стати вістрям кожної з них"", - наголошують у центрі.
подивись на фото. там під рюкзаком здохнути можна
Вона сплітала коси тісно-тісно,
З волосся, що завчасно стало сивим.
Плекала ніжно пальцями намисто,
Торкалася скривавленого тіла.
Дивилася так віддано у очі,
А в них збігали сльози, наче доля.
І шепотіла: "Жити мушу! Хочу…
В блакиті неба й жовтій смужці поля!"
Зривала з себе пута, наче дика.
Ховала рвані рани і укуси.
Ридала: "Хай я поки мов каліка,
Але я стану сильною, клянуся!"
І плакала нещасно, мов дитина,
В якої відібрали маму й тата.
І пестила очима брата й сина,
Що мужньо її вийшли захищати.
Ставала дибки, рвалася до бою.
Боліло серце й шерхли спраглі губи.
Воліла захистити всіх собою,
Й руками затуляла дітям груди.
Хиталася від вітру, мов пір'їна.
Молилася й любила в лузі квіти.
Ім'я її величне - УКРАЇНА.
Вона ще тільки починає жити.
Оксана., 2015.
Вы и набрали.
Если Вы были несогласны, нужно было устроить им неделю "длинный ножей". Сами бы свалили)))
Опыт есть)))
Любой командир впадает в ступор от самого названия)))
А суть мало, кто читает.
А, там, чётко написано, ВЫПОЛНЕНИЕ СВОИХ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ОБЯЗАННОСТЕЙ.
Ни про беременность, ни про месячные, ни про "отходняк", после того что стала крестной мамой - НИЧЕГО НЕ СКАЗАНО.
Выполняй, **** свои обязанности или вали нахрен.
В конце концов, я построил клуш и отдал распоряжение (через своего зама по ВДП) на проведение укладки парашютов. Не чужих, а лично своих.
Отказавшихся, заставил написать рапорта о переводе. Выполнили на 100%.
Следующий этап.
Уложили? Да, молодцы. Тогда НА ПРЫЖОК.
Отказ.
Очередная партия нахрен.
Очередной этап.
Стрельба день-ночь. До 02.00.
Фраза: - У меня дети!. Привела меня в чувство неописуемого восторга.
- НШ, ко мне! Покажите, мне копии, их контрактов...
Тишина.
Начштаба улыбнулся и пригласил тупых клуш к себе в кабинет на предмет написания соответствующих рапортов.
Всё!
Осталось, из 22-и, только 8. ВОСЕМЬ.
Пять медиков, которыми, я (и остальные) горжусь. И две связистки. Обе были в экипажах машин связи и были связаны с шифрами.
НО выполняли ПОЛНЫЙ и ПОЛОЖЕННЫЙ им функционал.
Ещё и улыбались)))
А у меня исчезли склоки, перетирания костей и остальное, присущее такому сообществу.
У неё, был рак в 3-й степени.
Как он быстро бьёт по человеку, я рассказывать не буду.
Умерла, просто придя домой со службы.
Земля ей пухом.
Аминь.
Но вот это вечное, "надо попить настоечку, которую бабушка подсказала", привело к тому, что время было упущено.
А рак, не проказа. Внешне не видно, а сама стеснялась говорить.
====
Слава богу есть у меня такая возможность.
Словарь Ожегова, может поникнуть, от эпитетов, описаний и собственно качеств, которые вам, женщинам, можно сказать. Сделать, это не словарь)))
Но, есть непреложные моменты.
Женщину, НИКТО, не может заставить рожать ребёнка.
И ещё много, что женщину невозможно заставить.
Однако, если она, ДОБРОВОЛЬНО согласилась на выполнение соответствующих обязанностей, с соответствующим денежным довольствием (и остальным обеспечением), то тут, языком дёргать не надо.
Однако...
Однако, умудрялись обмыть кости с накладыванием откровенного дерьма. Опоздание на службу. Прикрытие, всех отрицательных действий, якобы болезнью ребёнка, родителей и т.д.
И при этом: стрелять не буду, прыгать не буду, радиостанция тяжёлая, там воняет, земля сырая, почему такой чай, нам тепло нужно, где машина домой, я это не буду, мне муж сказал...
Дальше продолжать?
Я, принципиально выдержал паузу)))
А теперь задаю вопрос.
В Вооружённых силах Канады (Canadian Forces, CF; Forces canadiennes, FC), у женщин, при выполнении функциональных обязанностей, забирают оружие и экипировку, что бы ей легче было преодолеть определённую дистанцию?
А может, им тёплую подушечку под "пятую точку" в боевых машинах подкладывают?
Дальше продолжать?
В армії (і не лише в ній) є достатньо халявщиків і заробітчан чоловіків. Це - не жіноча риса, а людська. Не всі здатні об*єктивно оцінювати себе (на жаль): от подалися з різних причин. З іншого боку, чому при підписанні контракту не було проведено необхідної роз*яснювальної / підготовчої роботи ? Це зняло б багато проблем усім. Також можна було б організовувати дні відкритих дверей або власне один типовий день служби для тих, хто збирається підписати контракт. (Тут є стажування по півдня-день (не в армії): проводиш час з працівником, дивишся, що він робить, питаєш ... і потім часто виявляється, що людина не так собі уявляла дану посаду. Переглядає свою мету і шукає себе далі. Та й роботодавцям тоді не буде головного болю, що вклали в людину час і зусилля, а вона не справляється).
Звичайно, я зовсім не відкидаю (і так є), що частина жінок (як і чоловіків) пішли на контракт з іншими цілями, ніж справді служба. Просто чоловіки витягують за рахунок фізичних кондицій хоча б ...
Інші - недооцінили вимоги та переоцінили себе ... Але це не означає, що вони - =клуши= і =с*ки=. Що мені тут подобається (бо в Україні інакше), тобі завжди кажуть (особливо, коли приходиш на нову роботу): ти маєш право на помилку. От вони помилилися. Але їх не варто принижувати через це і вважати =ничтожествами=. Дати зрозуміти помилку, усвідомити її - з повагою.
Хіба армія - це тюрма ? Якщо у жінки-військової болючі і важкі місячні, вона не має права взяти хворобовий день ? Це де таке написано ? І вагітність в контракті теж заборонена ?
А чоловіки ніколи себе погано не почувають ?
Не можу нічого Вам сказати про службу жінок в канадській армії (у нас останні скандали - сексуального плану, на найвищому рівні), тому і не пішла, бо піднімати важке і волочити його на собі не можу, знаю свої кондиції, дивилася на цивільні посади. Не здивуюся, якщо є якісь нормативи окремі. Бо фізичні параметри чоловіків і жінок порівнювати не можна. Але кожен може бути корисним по-своєму. Не можна щодня бути в максимальній формі, працювати на повну силу. Армія - не виняток. Хіба у взводі / роті всі - ідеальні солдати, один в один ?
Або перегляньте контракти і проводьте чітку попередню роботу перед його оформленням, або подивіться, як в інших країнах жінки проходять службу і так і кажіть українським жінкам, а не набирайте, аби цифри показати і відзвітувати начальству.
Про примус щодо народження дітей - не зрозуміла.
Це - моє бачення зі сторони (я в курсі, що армія - специфічна структура), трошки інше, ширше, ніж просто команди і накази. Я не думаю, що в армії людина повинна ставати лише бойовою одиницею і втрачати свою особистість. Навпаки, вона повинна бути здатною (навченою командирами) і готовою до виконання завдань, але залишатися людиною, а не перетворюватися на =бесчувственного истукана=, біжи-стріляй-кидай гранату ...
P.S. Вийшло багато ...
P.S.S. Сподіваюся, що у Вас все добре.
Якась країна непуганих .....
"Женские колготки в области икроножных мышц в наименьшей степени повреждаются о вышитые погоны высшего офицерского состава, принося при этом владелице наибольшие преимущества".
Как и каждая статья воинских уставов, эта неписанная статья тоже "писана кровью", правда не совсем той, которая пролита в боях на полях сражений.