Приїжджі з Китаю намагалися підпалити хостел в Ужгороді. ФОТО
Приїжджі з Піднебесної у відповідь на прохання пред'явити документи почали кидатися предметами, замкнулися в номері і "влаштували підпал і задимлення".
Про це повідомляє головне управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, інформує Цензор.НЕТ.
З проханням перевірити документи у постояльців до Міграційної служби звернулася адміністрація хостелу.
"На прохання пред'явити документи громадяни Китаю відреагували ворожо - почали кидатися різними предметами, забарикадувалися в номері, де влаштували підпал і задимлення. На місце події викликано працівників ДСНС і поліції", - розповіли в міграційній службі.
Зараз із китайцями працюють слідчі. Вони з'ясовують, чи законно ті перебувають на території України.
Топ коментарі
Гречка по 12 гривен за килограмм, сало - за 50. Говядина - 50-70 грн, но можно купить и за 20, Источник:
Що? Немає місця? Нічого, - китайцям багато місця й непотрібно. )))
із утікачами, що живуть на автостанціях,
в підвалах, по вокзалах, на батутах у спортзалах,
на товарі у контейнері і на соснових нарах.
Кожному китайцеві, що виїхав з Китаю,
але всяке слово Мао береже і пам'ятає,
складно уживатися щодня з капіталізмом,
із народним, інородним, видатним алкоголізмом.
І найстарші із китайців порішили більш не паритись,
й взяли собі у складчину розйобаний «Ікарус»,
в салон напакувавши задля виїзду з країни
садовини, городини та іншої мівіни.
І ось їдуть
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта -
перші вже на місці, підтягнуться і решта.
і рухаються сторожко осінніми Карпатами,
за чорною пітьмою, за господньою сурмою,
за райською, угорською, смурною шаурмою.
І в кожного китайця є душа його непрощенна,
і сниться йому сонячна республіка Угорщина
з полями і тополями, фіатами і опелями,
соплями, рублями і солодкими коноплями,
з побудками і дудками, з фінансовими мутками,
з дешевими, кошерними, страшними проститутками,
з відкритими кордонами, циганськими баронами
і майже ще не вживаними польськими гандонами.
Два сонні водії вже третю ніч про щось шепочуться,
і в сутінках волочаться, і п'яно заморочуються,
криво посміхаючися кожному китайцю,
які їм влаштували тут китайську окупацію,
фігачать по облому, переборюючи втому,
щоби цю китайську наволоч довезти до кордону,
щоби здати їх на митниці місцевим чи поліції,
і накупити шмоток, алкоголю і по піці.
Везуть
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта -
перші вже на місці, підтягнуться і решта.
хто вислизне за браму бандитизму і корупції,
ще буде підробляти документи між арештами
і торгувати коксом на вокзалах Будапешта.
Й збираючись у клубах на свята і на паради,
на засідання китайської марксистської громади,
вони співатимуть: Мао!
Ми на місці, Мао!
Китайців ніколи не буває замало....
С. Жадан (співає) https://www.youtube.com/watch?v=3b-eKz_n_l8&ab_channel=betv https://www.youtube.com/watch?v=3b-eKz_n_l8&ab_channel=betv
а как греться, так все"
эти шанхайцы даже на территории транзитного госсударства ведут себя по хамски.
Мразота.
Потрібно було долити їм бензину і заколотити двері.
(Тобі - "для розширення кругозору" - в Громадянську війну більшовики саме з китайців формували "карательні" загони в Таврії ("кулІ" було тоді повно в Одесі) Зберігся вислів одного "червоного командира: "Дайте мне двух коммунистов или китайца-пулемётчика!" А потім вони "продразвёрстки" проводили А коли вони перестали буть потрібними то створили свої банди і торгували наркотою та грабували і вбивали людей - поки їх не вирізали )
У Горліса-Горського в "Холодному Ярі" теж є кілька епізодів про китайських "красноармєйцев".
Задихаючись від смороду паленини, їдемо вулицями села. Деякі хати і
будівлі догаряли, деякі ще горіли. Попід спаленими плотами і будівлями -
трупи застрілених селян, жінок, дітей. "Умиротворювали" червоні "спасителі"
України завзято! Коло церкви, що димилася, труп священика, роздягнений
наголо. З довгого волосся і бороди повиривані пасми. Живіт розрізаний
навхрест. Коло священика - дружина і два малі хлопчики.
У дверях школи зустрічаєм піджилого селянина, що виносив на руках
труп молодої дівчини. Поклавши на землю доньку, вертається з нами до
будинку. В просторій клясі, на застеленій соломою і рядном підлозі -
шістнадцять роздягнених і напівроздягнених молодих дівчат та підлітків.
Товариші "потішалися" ними, видно теж "на зміну", а потім покололи
багнетами.
Селянин, що виносив сімнадцятий труп, понуро витирає кулаком сльози.
- Краще вже, що покололи, як мали нам потім китайчат та жиденят
наплодити.