Пройшов найгарячіші точки на фронті: історія загиблого добровольця з Харківщини Василя Мірошниченка, який 11 років воював за Україну. ФОТОрепортаж
Майор 92-ї окремої штурмової бригади Василь (Адмірал) Мірошниченко загинув 3 липня 2025 року на Куп’янському напрямку. Йому було 38 років. У 2014 році чоловік добровільно став до лав ЗСУ й одинадцять років воював за Україну.
Історію Василя Мірошниченка розповіла "Суспільному" його дружина Ніна, повідомляє Цензор.НЕТ.
Що відомо про захисника та його родину?
Василь Мірошниченко народився у селі Вільхуватці Великобурлуцького району Харківської області 24 листопада 1986 року. Після школи служив в армії, потім працював поліцейським, а після звільнення влаштувався в охоронну фірму в Харкові. Саме в цей час, у 2008 році, вони з Ніною і познайомились.
У 2010 році подружжя офіційно оформило шлюб, розповідає Ніна Мірошниченко. Разом пара виховувала трьох дітей: доньку від попереднього шлюбу жінки та ще двох спільних дітей.
Зараз старшій доньці подружжя Тетяні 19 років, середній Василисі — 15, а найменшому Марку — дев'ять. За словами дружини загиблого захисника, Василь дуже любив проводити час з нею та дітьми.
"Ми кудись виїжджали, на якісь екскурсії. Так щоб він якимось футболом захоплювався, чи боксом — ні, такого не було. Він був такий хазяїн, завжди все для сім'ї, завжди в сім'ї", - розповідає дружина.
Розпочав свій бойовий шлях у 2014 році
Василь Мірошниченко розпочав свій бойовий шлях у 2014 році. Його дружина Ніна каже, що чоловік пішов служити в перші місяці АТО, щоб росіяни не пішли на Харків.
"Деякий час я думала, що в АТО його призвали. Він сказав, що йому повістка прийшла, а потім виявилося з часом, що він сам пішов. Він казав, що хтось же ж повинен служити, захищати, щоб це все тут не сталося. І в перші дні повномасштабного вторгнення він якраз в Харкові був, і захищав Харків",- розповіла дружина військового.
За одинадцять років війни Василь пройшов найгарячіші точки на фронті: Попасну, Мар’їнку, Авдіївку, брав участь у боях за Бахмут. У 2022 році обороняв Харків, брав участь у контрнаступі, звільняв Харківщину від російських окупантів.
Ніна Мірошниченко розповіла, під час повномасштабного вторгнення чоловік підписав контракт, і служив уже за контрактом.
За словами жінки, на службі Василь проявив вміння керівника, тому пішов служити сержантом у 2014 році, а у 2025 році вже дослужився до майора.
Численні нагороди
Під час військової служби Василь Мірошниченко отримав низку нагород:
- Орден Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступеня;
- Орден "За мужність" ІІ та ІІІ ступеня;
- Відзнаку Президента України "За участь в антитерористичній операції";
- Відзнаку Міністерства оборони України "За зразкову службу";
- Медаль "Захиснику Вітчизни";
- Відзнаки та медалі Генерального штабу ЗСУ, Сухопутних військ та інших відомств;
- Бойові та відомчі нагороди за особисту мужність і відвагу.
Загинув на Куп’янському напрямку
Василь Мірошниченко загинув 3 липня 2025 року на Куп’янському напрямку.
"Ми з ним ще зранку розмовляли телефоном, а десь о 12:00 мені зателефонував побратим чоловіка і сказав, що він загинув. Мені не вірилося", - пригадує дружина захисника.
"Вони заходили на нові позиції та пересувалися. І він вийшов перевірити дорогу, вийшов з машини. Він хлопців попередив, що на них летить, а сам від уламків дістав поранення. Летіло на них там кілька штук, всі врятувалися хлопці з машин, там колона їхня йшла", - розповіла Ніна.
Поховали Василя Мірошниченка в Кегичівській громаді, поруч з населеним пунктом, в якому живе Ніна з дітьми.
"Поховали тут біля нашого населеного пункту, щоб у мене була змога піти до могили. І в Харкові боялася, тому що влучання там, можуть пошкодити, і нікуди буде потім ходити", - розповіла жінка.
"Мріяли побудувати будинок"
Ніна розповіла журналістам, що після перемоги вони з чоловіком планували звести будинок у Кегичівській громаді.
Ділянку під будинок пара придбала вже під час великомасштабного вторгнення. Також Ніна розповіла, що під час служби її чоловік здобув вищу освіту в Харківському політехнічному інституті.
За словами Ніни, Василь вірив у перемогу України у війні.
"Він хотів, щоб Україна процвітала і було все без корупції. Він завжди ставав проти системи. За це його поважали, але багато хто його за це і не любив, тому що він нікому не давав поганого робити", - розповіла.
Донькам Ніна сказала відразу про загибель батька, а ось сину сама сказати так і не змогла - йому про загибель тата розповіли сестри.
Петиція про надання звання Герой України
Побратими та рідні Василя Мірошниченка створили петицію, в якій просять надати загиблому воїну звання Героя України (посмертно). Ніна Мірошниченко каже, що її чоловік заслуговує на цю нагороду за свої військові здобутки та за те, що завжди допомагав побратимам.
"Він собою багатьох прикривав під час війни, під час обстрілів. Коли волонтери приїжджали, він їх прикривав собою, виводив, коли обстріли на позиціях були. Багато військових йому вдячні, вони кажуть: "Він хоч і менший за нас роками, але він був нам як батько", - згадує жінка.
"Я вважаю, що він заслуговує не тому, що він мій чоловік чи добра людина. Він такий шлях пройшов, у нього такі поранення страшні були. Але він повертався. Казав, що не може своїх хлопців покинути, він за всіх переживав", - розповіла Ніна Мірошниченко.
Героям Слава!
Як почитаєш, війна забирає справжніх людей, справжніх патріотів, а натомість в тилу залишається одна піна і шлак зелений. Серце країться від такого.
мужичара!
Петицію підписав.