"Коли пишу, виходить відволіктись": історія командира роти операторів БпЛА та письменника Сергія Тимофійко. ВІДЕО+ФОТО

Командир роти БпЛА 63-ї ОМБр Сергій Тимофійко розповів, як поєднує керування підрозділом та літературну діяльність. Дві свої останні книги Сергій редагував під час боїв у Серебрянському лісі, а зараз пише новий роман-трилер.

Про це військовий розповів в інтерв'ю "Суспільне Донбас", інформує Цензор.НЕТ.

У літературі під псевдоніном - Тарас Мельник

Як розповів військовий, всі ці роки він писав літературні твори, ще починаючи з 2014-2015 року. В основному це трилери, містика. З 2022 року почав друкуватися.

Фото - Суспільне

Позивний Сергія у війську — "Кінг" — на честь улюбленого письменника Стівена Кінга, який пише містику, трилери.

А ось літературний псевдонім – Тарас Мельник.

"Оскільки під справжнім ім'ям я публікував наукові твори, тому не хотів пов'язувати ці дві сторони своєї діяльності. І коли перші твори десь друкував на самвидавництві, то вирішив вибрати псевдонім. І у мене є друг, який працює пастором — Тарас Мельник. Він постійно жартував, що хотів, щоб його ім'я стало непересічним на тлі епохи. І я йому потім написав, сказав, що я спробую тобі допомогти. Окрім того, Тарас Мельник — це одне з найпоширеніших імен в Україні Тарасів Мельників багато тисяч, тому дуже легко запам'ятовується", - розповів Сергій.

Починав писати для себе

"Після того, як повоював у добровольчому батальйоні, це був 2014-2015 рік, у мене був дуже кризовий чи депресивний період. Ще була контузія. Сидів на заспокійливих, ходив до невропатолога на перевірки, тому що дуже сильно боліла голова. Не міг спати. І щоб щось робити, спробував написати. Писав в основному для себе. І десь, напевне, перший раз я щось хоча б в електронному варіанті опублікував у 2020 році", - ділиться військовий.

У 2022 році Сергій лежав у госпіталі після поранення під Вугледаром. У нього було уламкове поранення, нога не згиналася.

Тоді знайомі Сергія запропонували йому надрукувати щось із доробків.

У результаті видали книгу "Темні символи" у 2022 році. Книга, за словами військового, мала популярність.

Фото - Суспільне

"За виручку від тиражу цієї книги я купив гвинтівку 338 калібру. Вона зараз досі зі мною", - говорить Сергій.

Як став оператором FPV-дронів

"Довгий період я виконував роботу інструктора, займався вогневою підготовкою з особовим складом. А потім зрозумів: якщо я можу навчити їх стріляти, то вони можуть навчити мене керувати дронами. До того, ще як керувати FPV-дронами, я вивчив і "Мавіки", і "Аутели", MatriceЯ підіймав ретранслятори, я міг виїхати з сапером. Я міг сісти за кермо як водій. Я пройшов фактично всі ці функції та вже потім, коли я став оператором FPV, мені дуже круто було працювати на екіпажі як командир відділення. Хоча я там був на посаді тоді головний сержант взводу. І паралельно з цим література жила", - пригадує військовий.

Сергій також розповів, як зараз поєднує роботу над книгами та службу в ЗСУ.

"Відправив у "Клуб сімейного дозвілля" я випадково: ну, пройде, та й добре, не пройде, та й не пройде. А мені 8 березня 2024 року приходить електронний лист з "Клубу сімейного дозвілля", що редакторська група затвердила ваш роман. Як робота йшла? Я вже тоді був оператором FPV. Бліндаж: вбив окупанта, сів собі на телефоні, редагуєш текст. Підняли на наступний виліт, полетів, щось там влупив, добре. День активний, такий, 17-20 вильотів — зрозуміло, що нічого не робиш. На другий день окупанти трохи вгамувалися. Два-три вильоти на день, все, інший час ти все одно в бліндажі, нікуди ти не вийдеш, а сісти з телефоном і редагувати — була можливість. Таким чином я редагував", - говорить захисник.

За словами Сергія, дві свої останні книги він редагував під час боїв у Серебрянському лісі.

"Можна було внизу ще дописувати — Серебрянський ліс. Тобто редагування і вичитка, і затвердження дизайну цих книг відбувалося в Серебрянському лісі під Кремінною, там зараз мертві окупанти лежать, і живі ходять", - сказав військовий.

Літературна діяльність відволікає

Сергій додає, що письменництво допомагає йому відволіктися.

"Коли я пишу, виходить відволіктись. Від цього всього. У мене робочий день, кожен день, як у фільмі "День бабака". Зранку встати, перевірити дрони, БК, котушки, засоби безпеки на позиції, пройтися по особовому складу. Коли в тебе є хвилинка, ти собі сідаєш і ти трохи перемикаєшся: і звідси зі Слов'янська починаєш десь там разом за тим серійним вбивцею ганяти головного героя лісами Карпат", - розповів військовий.

Автор: Ольга Гергелюк