Вишиванка Василя Вишиваного повернулася через 100 років: українські майстрині відродили сорочку нащадка з династії Габсбургів. ФОТОрепортаж
Українські майстрині відтворили легендарну сорочку з найвідомішої архівної світлини ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького. В українській історії нащадок однієї з найвпливовіших європейських монарших династій залишився як Василь Вишиваний — полковник легіону Українських січових стрільців та Армії УНР, який присвятив своє життя Україні.
Про це розповідає проєкт "Вишиваний. Король України", передає Цензор.НЕТ.
Задум перетворити сорочку зі старої фотографії на інструмент сучасної культурної дипломатії виникла у 2025 році — до 130-річчя ерцгерцога. Сьогодні у цій вишиванці можна побачити голову Дому Габсбургів Карла фон Габсбурга та Сергія Жадана — автора лібрето опери "Вишиваний. Король України".
Навесні 2026 року капсульна колекція "Вишиванка як присяга", присвячена Василю Вишиваному, стала результатом колаборації мультидисциплінарного проєкту "Вишиваний. Король України" та тернопільського етнобренду Koza Dereza Manufacture. До колекції увійшли лляна сорочка з відтвореним орнаментом, прикраси та навіть лялька "Василь Вишиваний". Майже 10% від продажів спрямовують на розвиток мережі просвітницьких просторів Хартія-Хаб 2-го корпусу НГУ "Хартія".
Молодий ерцгерцог Вільгельм Габсбург отримав псевдонім Вишиваний від українських вояків через любов до вишиванок, першу з яких йому подарував один із побратимів. А Василь — це українізована форма імені Вільгельм. Згодом символічне прізвисько Вишиваний стало його політичним і літературним псевдонімом — саме ним він підписав збірку віршів, написаних українською мовою.
"Приклад Вільгельма фон Габсбурга неймовірно надихає. Уявіть: представник імператорської родини, блискучий військовий та політик настільки закохується в Україну, що робить її своєю долею. Він не просто вивчив українську мову, він спонукав своїх воїнів пишатися власним корінням, носити національні кольори та співати українських пісень. Він допомагав їм відчути гідність бути українцями. Це саме те, що ми маємо відчути сьогодні — віру у власну силу через пізнання таких неймовірних особистостей", — зазначає Олександра Саєнко, ініціаторка та продюсерка мультидисциплінарного проєкту "Вишиваний. Король України".
Захопившись постаттю Вишиваного ще під час створення опери "Вишиваний. Король України" (автор лібрето — Сергій Жадан, композиторка — Алла Загайкевич), Олександра Саєнко загорілася ідеєю відтворити найвідомішу сорочку Вишиваного.
Вона розповідає, що головна складність полягала у тому, що архівна фотографія була чорно-білою, а опису кольорової гами вишивки не збереглося. Технологи українсько-австрійського текстильного бренду Rina Podolski провели майже етнографічне дослідження та змогли знайти відповідний візерунок. Виявилося, що орнамент характерний для вишиванок Івано-Франківщини та має притаманну цьому регіону кольорову гаму. Тож, підкреслюють майстрині, хоча неможливо бути абсолютно впевненими, що сорочка Вишиваного мала саме такий вигляд, існує багато свідчень на користь цієї версії.
Рік тому, у Всесвітній день вишиванки, Олександра Саєнко як заступниця голови правління Асоціації українських організацій в Австрії подарувала першу кольорову реконструкцію сорочки міністерці закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер. Загалом було створено лише шість ексклюзивних кольорових сорочок. Їхніми власниками стали люди, які або активно підтримують Україну, або відіграють важливу роль у популяризації постаті Вільгельма Габсбурга: онук останнього імператора Австро-Угорщини Карл фон Габсбург (який став амбасадором проєкту "Вишиваний. Король України" в Австрії), міністерка Беате Майнль-Райзінгер, колишній посол Австрії в Україні Арад Бенкьо, євродепутат Гельмут Брандштеттер та Сергій Жадан.
Олександра Саєнко розповідає, що власники сорочок не просто зберігають їх як подарунки, а активно інтегрують у свій гардероб, викликаючи чималий резонанс: "Для австрійської міністерки закордонних справ наша вишиванка стала першою українською сорочкою. У День Незалежності України, зустрічаючись із нашою делегацією на Форумі Альпбах, пані Райзінгер позувала для фото саме в ній, за що навіть отримала порцію хейту від представників українофобської Партії свободи Австрії (яка є партнером "Єдіной Росії"). Того ж дня колишній посол Арад Бенкьо з’явився у вишиванці Вишиваного на українській службі у головному кафедральному соборі Австрії — Штефансдомі. У цій сорочці бачили й Сергія Жадана, а Карл фон Габсбурґ згадував її у своїй "Промові про майбутнє Європи"".
Перші шість кольорових реконструкцій сорочки Вишиваного створювалися як ексклюзивні дипломатичні подарунки кутюрного рівня. Однак завдяки співпраці з українським етнобрендом Koza Dereza Manufacture ця вишиванка отримала нове життя та стала доступною для значно ширшої аудиторії. Працюючи над сучасною версією моделі, дизайнери повністю зберегли автентичний орнамент, водночас адаптувавши кольорову палітру до сучасної естетики — у стриманих сіро-чорних відтінках. Для створення сорочок використали високоточну машинну вишивку та преміальні натуральні тканини. Нині модель представлена у жіночому, чоловічому та парному форматах.
Для Koza Dereza Manufacture цей проєкт став важливою просвітницькою місією, адже постать Вільгельма Габсбурга тривалий час стиралася з української пам’яті радянським режимом.
"На превеликий жаль, постать Василя Вишиваного невідома широкому загалу. Ми майже не бачимо вулиць на його честь чи пам’ятників. Хоча для українців це чудовий символ вибору країни серцем, служіння ідеалам свободи. Для нас принципово робити речі із глибоким сенсом, тому ми завжди додаємо історичне підґрунтя та оспівування інколи несправедливо забутих героїв України", — розповідає Вікторія Колодій, засновниця Koza Dereza Manufacture з Тернополя.
Окрім просвітницької місії, бренд заклав у колекцію потужну благодійну складову. За словами Вікторії Колодій, Koza Dereza Manufacture вже 12 років системно допомагає війську. Тому з кожної проданої сорочки "Вишиванка як присяга" 1000 гривень передають на розвиток Хартія-Хабу 2-го корпусу НГУ "Хартія" — мережі просвітницьких просторів у Києві, Львові, Івано-Франківську, Полтаві, Дніпрі та Харкові.
Довідка
Проєкт "Вишиваний. Король України" почався з написання опери для Харківського національного театру опери та балету імені М.В. Лисенка / СХІД ОПЕРА на замовлення Всеволода Кожемяка, Почесного консула Республіки Австрія у Харкові, який згодом заснував бригаду "Хартія". Лібрето написав Сергій Жадан, а музику - Алла Загайкевич.
Видана першою книга лібрето Сергія Жадана "Вишиваний. Король України" отримала відзнаку за "Найкращий книжковий дизайн 2020" від "Книжкового Арсеналу" та увійшла до короткого списку Всеукраїнського рейтингу "Книжка року 2021". У 2024 році німецькомовна версія Vyshyvanyi. Der König der Ukraine в перекладі Клаудії Дате та в новому дизайні від відомого каліграфа Олексія Чекаля побачила світ в австрійському видавництві UStream Verlag, заснованому продюсеркою проєкту та культурною дипломаткою Олександрою Саєнко. У 2025 році у видавництві "Білка" презентували двомовне видання лібрето під однією обкладинкою. Зараз триває робота над збіркою есеїв, присвячених Вишиваному, до роботи над якою доєдналися провідні українські письменники: Тарас Прохасько, Катерина Калитко, Лариса Денисенко та Тамара Горіха Зерня
Також на рахунку проєкту екскурсії Віднем, відеоверсія опери та трансляція її в межах офіційної програми Сезону України у Франції в березні 2026 р.
26 серпня 1947 року Вільгельма Габсбурга разом із Новосадом було заарештовано радянською секретною службою https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%94%D0%91_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0 МДБ СРСР і перепроваджено до https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B8 Карлсбадської тюрми, де велося попереднє слідство. Йому інкримінували шпигунську діяльність із західними державами, союзниками СРСР по антигітлерівській коаліції, та звинувачували в зв'язках з ОУН.
Наприкінці листопада 1947 року Вільгельма Габсбурга перевели до https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%BC%D0%B0 Лук'янівської тюрми Києва, де тривало слідство. Протягом півроку його щоденно допитували, переважно вночі, вимагаючи зізнатися в контактах з оунівським підпіллям та західними розвідками. Однак Вільгельм заперечував свою причетність до будь-яких політичних рухів чи партій за останні 20 років, наголошуючи, що всі зустрічі і контакти були окремими подіями і не мали постійного характеру. Він відмовився видавати прізвища своїх друзів та вигадувати наклепи на соратників по еміграції. Слідчі рекомендували йому 25 років ув'язнення в радянських таборах, однак ця рекомендація і наступний вирок залишилися невиконаними. Умови утримання в тюрмі та брак медичного догляду призвели до захворювання Габсбурга на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B7 туберкульоз. Він хворів вже давно, втім тюремний лікар нічого іншого, крім захворювання серця, не згадувала в історії хвороби. Свідоцтво про смерть проте вказує на двосторонній туберкульоз, від якого він помер о 3-й годині ночі 18 серпня 1948 року в тюремній лікарні. Не збереглося навіть відомостей про місце його захоронення - ймовірно, його поховали десь біля огорожі https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%27%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5 Лук'янівського цвинтаря Києва без будь-яких позначень місцезнаходження тіла"