IV Міжнародний саміт у Києві завершився підписанням 22 нових угод про партнерство. ФОТОрепортаж

У Києві завершив роботу IV Міжнародний саміт міст і регіонів "Партнерство. Стійкість. Готовність", який об’єднав представників місцевого самоврядування та іноземних делегацій із 24 країн світу. Цей захід став ключовим етапом підготовки до Конференції з відновлення України, що відбудеться вже цього червня у польському Ґданську.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, головним практичним результатом саміту стало розширення мережі міжнародної підтримки українських громад.

Подробиці

За словами прем'єр-міністерки Юлії Свириденко, за результатами зустрічей було підписано 22 нові угоди та меморандуми про співпрацю. Вони допоможуть залучити європейські ресурси та бізнес до модернізації українських міст і сіл, особливий фокус буде зроблено на прифронтових регіонах.

Загалом із 2022 року українські громади уклали вже понад 2000 подібних угод із партнерами із 64 країн.

Виступаючи на саміті, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що формат прямої взаємодії між містами та регіональними владами є найбільш дієвим і показовим для нашої держави.

Він додав, що досвід стійкості, який зараз напрацьовують українські громади під час війни, у майбутньому стане в пригоді муніципалітетам в інших країнах світу.

Моніторинг обстрілів та цифровізація безпеки: МВС представило нові інструменти для громад

Під час виступу на IV Міжнародному саміті міст і регіонів Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко презентував масштабну державну Стратегію розвитку фонду споруд цивільного захисту на період до 2034 року, затверджену постановою Кабміну. Документ визначає фінансові вектори для забезпечення безпеки населення по всій країні.

Відтак, загальний план передбачає створення 13 300 захисних об'єктів загальною вартістю 789,3 мільярда гривень.

Міністерство навело актуальну статистику щодо наявної інфраструктури захисних споруд:

61 256 об'єктів цивільного захисту наразі обліковано на підконтрольній Україні території.
7 578 споруд перебувають на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій.
Поточний фонд забезпечує укриттям лише близько 55% населення.

За звичайних умов Україні знадобилося б близько 100 років, щоб досягти рівня безпеки населення, який мають найрозвиненіші країни світу. Саме тому реформа потребує залучення колосальних міжнародних ресурсів та дієвих рішень уже зараз.

Масштабне будівництво та модернізація укриттів розписані на три ключові етапи:

2025-2027 роки: зведення 2300 нових споруд. Планується залучити 151,1 мільярда гривень для початку масового будівництва.
2028-2030 роки: створення ще 3000 об'єктів із бюджетом у 181,6 мільярда гривень.
2031-2034 роки: Наймасштабніший етап — будівництво 8000 споруд, на що передбачено 456,6 мільярда гривень.

Для реалізації цих планів Україна активно залучає іноземну підтримку. Її головна мета — збільшення фонду захисних споруд, модернізація наявної інфраструктури та розробка новітніх технологічних рішень для цивільного захисту. На сьогодні в межах коаліції вже схвалено 7 проєктів з будівництва та модернізації, до яких долучилися 13 міжнародних партнерів, серед яких Фінляндія, Литва, Бельгія, Швеція, Ірландія, Швейцарія, Греція, Чехія, Латвія, Словаччина та інші країни.

На саміті презентували нові технологічні інструменти цивільного захисту, які впроваджуються на рівні територіальних громад України. Головний акцент зроблено на цифровізації безпекових масивів, прогнозуванні надзвичайних ситуацій та розвитку екстрених служб.

Центральним елементом оновленої системи є аналітична платформа "Екосистема безпеки громади". Наразі до неї інтегровано понад 171 000 об'єктів цивільного захисту та правопорядку.

Єдина цифрова платформа об'єднує дані про ключові елементи інфраструктури безпеки:

укриття, "Пункти незламності" та камери відеоспостереження;
дислокацію пожежно-рятувальних підрозділів, поліцейських станцій та шпиталів;
маршрути патрулювання та зони відповідальності офіцерів безпеки.

Доступ до цієї аналітичної платформи надається виключно керівникам місцевих органів влади для оперативного управління та ухвалення рішень у критичних ситуаціях.

Окремо розгорнуто Систему екстреного моніторингу та ситуаційної обізнаності. Окрім обліку наявних ресурсів ДСНС, вона забезпечує реальний моніторинг подій, пов'язаних із ворожими обстрілами. На основі отриманих даних система дозволяє прогнозувати розвиток небезпечних ситуацій для мінімізації їхніх наслідків.

У регіонах продовжується розширення мережі профільних фахівців, відповідальних за безпековий трек:

У громадах 23 регіонів працюють близько 2 500 поліцейських офіцерів громади. Спільно з ними діють близько 2 500 офіцерів із порятунку.
Понад 2 000 офіцерів безпеки інтегровано безпосередньо у заклади освіти для підтримання порядку та проведення превентивної роботи.