Поховали, а він повернувся живим. Як ситуація з військовим Назаром Далецьким вплине на систему ДНК-експертиз

Автор: Тетяна Бодня

В Україні перевірять результати ДНК-експертиз військовослужбовців, які проводили за одним методом дослідження. Таке рішення ухвалили в Міністерстві внутрішніх справ після ситуації з військовим Назаром Далецьким, якого визнали загиблим і поховали на Львівщині у 2023 році, але 5 лютого цього року в межах чергового обміну він повернувся з російського полону живим.

Ця історія викликала суспільний резонанс, оскільки такий метод дослідження використовується для ідентифікації тіл загиблих військових. І тепер питання в тому, чи можна йому довіряти. Щоб знайти на нього відповідь, журналіст "Цензор.НЕТ" намагалася розібратись, як сталося, що військового хибно визнано померлим, чи були в Україні подібні випадки, коли поховали  іншу людину, і що варто зробити, щоб таке унеможливити.

РАЗ НА МІЛЬЙОН, АЛЕ СТАЛОСЯ

"На другий день, як стало відомо про те, що громадянин Назар Далецький живий і повернувся з полону, за дорученням міністра ми разом із директором Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ Євгенієм Колесником виїхали у Харків, тому що саме наші колеги з Харкова проводили дослідження по виведенню ДНК-профілю за тими рештками, які були виявлені ще в 2022 році, і де стався збіг з ДНК-профілем матері громадянина Далецького", – розповів у коментарі "Цензор.НЕТ" заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко.

За словами Тимченка, біологічні матеріали для виведення ДНК-профілю жінки відбиралися у травні 2022 року після того, як стало відомо, що Назар імовірно міг потрапити у полон. Але оскільки на той момент, ця інформація не була підтверджена офіційно, його вважали зниклим безвісти за особливих обставин. "У таких випадках, відповідно до алгоритму дій Національної поліції, у родичів відбирається біологічний матеріал для того, щоб був виведений ДНК-профіль і поміщений в Електронний реєстр геномної інформації людини з розрахунку на те, що в подібних ситуаціях не виключено, на жаль, що тіла повертаються в результаті репатріацій або їх можуть доставити безпосередньо з лінії бойового зіткнення. ДНК-дослідження тіл теж проводиться, а потім здійснюється порівняння з даними, які є в цьому реєстрі", – зазначив він.

Як розповів заступник міністра, Назар Далецький зник під час виконання бойового завдання на Сході у травні 2022 року. А коли восени розпочався Слобожанський контрнаступ ЗСУ, слідчим з різних правоохоронних органів довелося розслідувати низку скоєних російськими військовими на деокупованих територіях воєнних злочинів, серед яких – масові вбивства цивільного населення. Одним з них став розстріл колони цивільного автотранспорту. Як повідомили "Цензор.НЕТ" в Харківській обласній прокуратурі, слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 437, ч.ч. 1, 2 ст. 438, ч. 3 ст. 110 Кримінального кодексу України. "Під час нього було встановлено, що 30.09.2022 на автодорозі між селищем Куп’янськ – Вузловий та с. Курилівка Куп’янського району в напрямку руху до м. Сватове Луганської області була виявлена розстріляна військовими зс рф колона з цивільних автомобілів, в результаті обстрілу є загиблі", –йдеться у відповіді прокуратури виданню. А також зазначається, що під час огляду місця події були відібрані рештки невстановлених тіл.

За словами Леоніда Тимченка, розслідування проводилось в рамках магістрального кримінального провадження, в якому документувались воєнні злочини, вчинені в різних районах Харківської області. Він нагадав, що саме на Харківщині в той час було виявлено численні місця масового поховання людей і катівні. А також пояснив, що до документування розстрілу цієї колони Національна поліція безпосередньо не була залучена, але поліцейські фіксували і розслідували інші воєнні злочини, яких було настільки багато, що довелося задіяти правоохоронців з різних регіонів країни. А от експертизи тіл або решток тіл, які виявляли на місці розстрілу колони, призначали до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.

І в січні 2023 року, як зазначив заступник міністра, один із біологічних зразків з розстріляного авто показав високу статистичну ймовірність спорідненості з ДНК-профілем матері Назара Далецького. У МВС кажуть, що збіг відбувся автоматично. "Є певний алгоритм, який передбачає, яким чином працюють з біологічним матеріалом, як виводиться формула. В даному випадку збіг становить 99,99987%, – говорить Леонід Тимченко. – Це математична формула, яка вирахувала саме такий відсоток спорідненості. Це процес, який не відбувається на розсуд експерта.

Після цього – 13 квітня 2023 року експертом Харківського НДЕКЦ сформовано висновок про те, що громадянка Далецька може бути матір’ю особи, кісткові рештки трупа якої досліджено згідно з висновком експерта цього центру. При цьому експертом було рекомендовано призначити додаткову експертизу. Але ця рекомендація не була виконана".

Своєю чергою експерти центру кажуть, що з подібним збігом ДНК-профілів чужих один одному людей раніше не стикалися. Хоч і не виключають, що таке можливе в принципі. "Як розповідали нам старші фахівці, такий збіг буває раз на мільйон випадків, – пояснює завідувачка відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС Вікторія Іонова. – Загалом для того, щоб ідентифікувати повністю тіло, на даний час використовується не менше двох ДНК-методів. Тобто, важливо встановити декількох родичів або одного родича по двох методах. На той момент такої можливості у нас не було. Ми працювали з тим, що нам надавав слідчий. Але ми розуміли, що слідчий ознайомлений з листом, який надав Електронний реєстр геномної інформації людини з рекомендацією, тому ми поклалися на його розсуд.

Окрім того, в цій справі була призначена ще одна експертиза, але вже прокурором. Ми також проводили цю експертизу, встановлювали ДНК-профіль доньки Назара і направляли в реєстр. Але цього разу збігу не було. Висновки передані ініціатору проведення експертизи на його розсуд".

Водночас у МВС зазначають, що проведення повторної експертизи не є обов’язковою умовою згідно з діючим законодавством.

І як повідомили "Цензор.НЕТ" у Харківській обласній прокуратурі, 12 травня 2023 року "на підставі листа слідчого СВ УСБУ в Харківській області кісткові рештки видані філією № 2 ХОБСМЕ для поховання". Їх поховали з почестями на місцевому цвинтарі у селі Великий Дорошів на Львівщині.

Також в прокуратурі зазначили, що під час досудового розслідування в жовтні минуло року допитано як свідків двох військовослужбовців ЗСУ, які повідомили, що протягом 2022 – 2024 року перебували в полоні на тимчасово окупованій території в місті Суходонськ Луганської області разом з Далецьким, і він, за їхніми словами, будь-яких тілесних ушкоджень та поранень не мав.

"У зв’язку з чим, 06.12.2025 прокурором у кримінальному провадженні винесено постанову про проведення ексгумації трупа, виконання якої доручено слідчим СВ УСБУ в Харківській області.

Також прокурор з’ясовував у експерта, який проводив молекулярно-генетичну експертизу, як міг статися такий збіг. Експерт повідомив, що незважаючи на збіг з імовірністю 99,99987 % може трапитись збій реагентів, які можуть видати хибний результат", – повідомили у прокуратурі і додали, що після повернення з полону Далецького допитано слідчим з приводу обставин, місця та часу потрапляння і перебування у полоні. Також із залученням спеціаліста Вінницького НДЕКЦ, у нього відібрано зразки букального епітелію та проведено судову експертизу.

Окрім того, направлено лист до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ для здійснення перевірки його ДНК-профілю за електронним реєстром геномної інформації людини з метою встановлення збігів спорідненості з родичами. Наразі, як зазначають у прокуратурі, відповідь не надходила.

Минулого ж тижня на виконання постанови прокурора здійснено ексгумацію решток, які поховані під іменем Назара Далецького на Львівщині та вживаються заходи щодо призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи.

Водночас у Харківському НДЕКЦ МВС заперечують можливість збою реагентів, оскільки під час проведення експертизи паралельно досліджується "контрольна ДНК", яка дозволяє перевірити працездатність обладнання та реактивів. І це виключає збій.

"Ми стикнулися з великою кількістю ідентифікацій на початку війни, зараз теж ситуація непроста. У нас надходження на ДНК-дослідження в 2023 році було вдвічі більше, ніж у 2022-ому. А у 2024 у чотири рази було більше, – розповів в коментарі нашому виданню директор Харківського НДЕКЦ МВС Ігор Давиденко. – При цьому кількість експертів залишалася незмінною. І люди ставились і ставляться до своєї роботи відповідально. Тому в плані організації усе було правильно зроблено. В принципі усі методичні рекомендації виконувались, усе, що потрібно було робити, ми робили. Але молекулярно-генетична експертиза не дає стовідсотковий збіг. Про що це каже? Що така експертиза, як і будь-яка інша, підлягає оцінюванню.

Більш того, я не знаю в світі країну, яка б за останні роки дослідила таку кількість загиблих з ціллю ідентифікації. Тому в будь-якій роботі, коли стикаєшся з великим навантаженням і великим об’ємом, напрацьовується досвід, який буде потім врахований у подальшій роботі.

Крім того, сама ця наука – молекулярно-генетична ідентифікація –молода. Вона має певну еволюцію, продовжує розвиватись, відбуваються корегувальні заходи.

Якщо говорити про цей конкретний випадок, то з одного боку – радісно, що людина повернулася з полону живою. З іншого – хтось може ставити під сумнів те, що було до того зроблено. Але ж збіг був дійсно високим і йдеться про автоматичний математичний розрахунок.

На уточнююче запитання, чи може бути збій у програмі, він відповів так: "Коли експерти отримують біологічний матеріал, роблять підготовку, закладають його в обладнання. Обладнання видає результати, які аналізуються експертами".

Вікторія Іонова своєю чергою додає, що експерт аналізує не лише математичними розрахунками. До того, як їх зробити, він порівнює обидва профілі ДНК, щоб з’ясувати спорідненість вже на цьому етапі.

"У цьому випадку експерт побачив, що підстави для математичних розрахунків є", – зазначила вона.

– Як впливає людський фактор, коли експерт розцінює показники, які видає система?

– Я не можу сказати за усіх експертів, розкажу, як поставлена робота у нашому відділі. Коли ми отримуємо ДНК-профілі зі зразків, відібраних у родичів військовослужбовців і зі зразків останків, у процесі інтерпретації результатів є декілька ступенів. Спочатку сам експерт отримує ці профілі і сам їх аналізує, потім старший, з більшим досвідом, перевіряє роботу цього експерта. А на етапі написання висновку проходить ще одна перевірка.

– Тобто, виключено, що якась одна людина могла помилитись, бо усі етапи перевіряються іншими людьми?

– Так, неодноразово.

МІНІМУМ ДВА МЕТОДИ АБО ДВА РОДИЧІ

Щоб з’ясувати, чи були подібні випадки збігів в практиці інших експертів і як уникнути подібних ситуацій в майбутньому, запитали про це заступника директора ДНДЕКЦ Руслана Аббасова. "Людина, яка повернулась з полону живою, думаю, ще більше підсилила надію інших людей побачити своїх рідних живими, які можливо її втратили. І це добре. Але погано те, що люди можуть втратити довіру до науково-обґрунтованих методів, одним з яких є ДНК, – вважає він. – І коли ви питаєте про збіг, то до нього треба ставитись, як до методичного розрахунку. Бо теорія ймовірностей каже, що будь-яка подія у світі на 100% не відбувається, є певний розрахунок. А з якою ймовірністю може бути збіг імовірної спорідненості? Є спорідненість і є прямий збіг. І якщо казати простими словами, то в даному випадку – це був збіг на 50%. Тому що мати шукала сина, який зник. А дитина успадковує 50% ДНК від матері, а ще 50% – від батька.

Потім робиться розрахунок з цих 50%. І з них імовірність вийшла дуже велика. Але якщо ми говоримо про експертів-генетиків, то суспільству варто пояснити, що звертати увагу потрібно не лише на відсотки. А дивитись на ситуацію в комплексі. Скільки було проведено досліджень близьких родичів, якими методами. І картину треба оцінювати у сукупності цих факторів, якщо інші ідентифікатори були відсутні. В даному випадку тіло було обгоріле, невпізнаване, і іншими методами окрім ДНК-аналізу, його ідентифікувати було неможливо.

Якщо ми говоримо про судово-експертне забезпечення, експертні можливості, технології, методики, протоколи, які стали доступними, то на початку повномасштабного вторгнення в деяких підрозділах була можливість дослідити кількома методами, в деяких її не було. Але кількість ДНК-методів, якими можна було дослідити, якщо є тільки один родич, постійно збільшувалась. На сьогодні один зразок близького родича ми можемо практично в будь-якій лабораторії дослідити щонайменше чотирма методами. Що це дає? Якщо ми у сукупності оцінюємо ДНК-профіль, візуально порівнюємо зразок родича з невпізнаним профілем, ми бачимо є спорідненість чи немає. Далі робимо математичні розрахунки у відсотках. Наступним кроком має бути підтвердження чи спростування. Тоді ми застосовуємо додаткові методи. І саме застосування в сукупності з розрахунком додаткових методів по тому самому зразку або по іншому зразку близького родича, дозволяє уникнути таких ситуацій сьогодні.

А щоб такі ситуації не повторювались, нами проводиться моніторинг такої інформації. Чи можливо убезпечити такі випадки? Рецепт є, можливості є. І з кожним роком збільшується кількість експертів, покращується методологічна частина, посилюється технічне забезпечення".

Відповідаючи на питання про те, чи може ще якась кількість людей бути помилково похованою, заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко, каже, що таке відбулося в експертних установах МВС вперше. "Я можу це говорити точно, бо ми перевірили усю інформацію по всіх наших експертних установах по системі, - пояснює він. - Повнопрофільних лабораторій у 2022 році у нас було 9. Станом на сьогодні у нас 21 повнопрофільна і 24 в цілому лабораторій на території України. І в цьому році буде додано ще 3 лабораторії в системі МВС.

Після того, що сталося у випадку з Назаром Далецьким, вивчаються висновки усіх експертних установ, по яких було зроблено дослідження лише по одному методу або тільки по одному родичу. І думаємо, яким чином зробити так, щоб те, що раніше було рекомендацією щодо проведення ще однієї експертизи близького родича і врахування її результатів, стало обов’язковим для виконання. Тут треба буде вносити зміни в діючі нормативно-правові акти. Чому я про це говорю? Бо, з юридичної точки зору, ніхто з експертів не припустився помилки у випадку з Назарієм Далецьким. Так само, слідчі, коли вони мали на руках дослідження і висновок, там де збіг в 99,99987 %, мали право взяти його до уваги і прийняти рішення. А на рекомендацію експертів з юридичної точки зору вони мали право не звернути увагу. Бо вона, як я вже казав, не є обов’язковою для виконання.

Також прийнято рішення, що в подальшому в експертних установах системи МВС дослідження проводитимуться мінімум за двома методами або із дослідженням ДНК-профілів двох родичів.

Окрім того, разом із колегами зі Служби безпеки України ми робитимемо певні кроки для того, щоб ідентифікувати, кому ж належить те тіло, яке було поховано у Львівській області. З цим ми будемо звертатись і до наших міжнародних партнерів".

Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"