Популізм чи необхідність: як на програми та ініціативи Зеленського витрачалися мільярди з бюджету
Нещодавно президент Володимир Зеленський анонсував новий "пакет зимової підтримки" для українців. Окрім уже добре знайомої тисячі гривень додалася й доволі незвична ініціатива – безоплатні 3 тисячі кілометрів подорожей "Укрзалізницею". Програма "УЗ-3000" ще не стартувала, проте вже отримала чимало критики та звинувачень в популізмі.
І поки експерти обговорюють доцільна ця ідея чи ні, а соцмережі вибухають мемами, Цензор.НЕТ пропонує згадати гучні і не дуже обіцянки, програми та ініціативи президента Зеленського та його команди.
"Ковідна" тисяча, смартфони пенсіонерам, Національний кешбек та інші соціальні програми
Виплати під час коронавірусу
Ідея роздачі тисячі гривень для громадян не нова й активно впроваджувалася українськими політиками задовго до приходу Зеленського.
Проявляти турботу й опіку від держави у вигляді роздачі грошей свого часу вирішив і чинний президент.
Так, у березні 2020 року під час першої хвилі коронавірусу Зеленський анонсував доплату в розмірі однієї тисячі гривень для українців, які отримували пенсію менше 5 тисяч гривень. Ініціатива мала на меті підтримати малозабезпечених літніх людей під час карантину.
Та справжня щедрість розпочалася дещо згодом – 19 грудня 2021 року, коли стартувала анонсована президентом Зеленським програма "єПідтримка". Вона передбачала виплати однієї тисячі гривень повнолітнім українцям, які пройшли повну вакцинацію проти коронавірусу.
"Ковідними" виплатами влада хотіла вбити одразу двох зайців – заохочувати українців до щеплень та підтримати бізнес, який постраждав через карантинні обмеження.
Та щось підказує, що таки не двох, а трьох. У грудні 2021 року рейтинг Володимира Зеленського був рекордно низьким. Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", в той період главу держави підтримували 23,5% громадян. А в січні 2022 року, згідно з даними оприлюдненими КМІС, за Зеленського проголосували б 19,8% серед усіх респондентів і 26,2% серед тих, хто визначився з вибором.
Тож, щедрі "плюшки" – перевірений метод, до якого вдаються політики, коли треба підняти рейтинг, який просів.
Віртуальну "ковідну" тисячу українці могли витратити на книжки, спортзал, квитки в кіно, театр, музеї, концерти, а також на квитки на потяг чи літак в межах України.
А з січня 2022 року особи віком 60+ отримали змогу використати кошти програми "єПідтримки" на придбання ліків.
На початку того ж року уряд розширив програму на підлітків віком від 14 років. Кошти "єПітримки" юні українці могли витратити на освітні послуги, позашкільні гуртки, канцтовари, шкільне приладдя, спортивні товари та інше.
На реалізацію програми "єПідтримка", яку в народі прозвали "тисячею Зеленського", в грудні 2021 року з державного бюджету було виділено 8 мільярдів гривень.
Сучасний смартфон вакцинованим пенсіонерам
8 лютого 2022 року глава держави анонсував нову соціальну ініціативу, яка отримала чимало критики. Йдеться про програму "єСмартфон".
У межах цієї державної програми передбачалося, що вакциновані українці віком 60+ отримають сучасний телефон. У народі цей проєкт прозвали "єБабуся", "єДідусь" та "Бабуся-фон".
"… всі охочі вакциновані українці старше 60 років отримають безоплатний якісний сучасний смартфон і пільговий тариф. Це шлях до нашої мети – доступ до інтернету для всіх громадян України, держава у смартфоні для всіх, можливість впливати на процеси у державі для всіх",- розповідав Зеленський, анонсуючи нову програму на заході Diia Summit.
Критики цієї програми називали її фінансово необґрунтованою та популістичною. Одразу виникло багато запитань: скільки це коштуватиме бюджету, телефони, яких виробників будуть закуповувати, і скільки взагалі людей віком 60+ мають потребу у сучасних гаджетах, бо люди цієї вікової категорії є, наприклад, і серед мільйонерів.
У Міністерстві цифрової трансформації тоді розповідали, що розраховують на те, щоб кожен смартфон обійшовся не дорожче 5 тисяч гривень.
За задумом, програма з видачі смартфонів українцям 60+ мала стартувати з квітня 2022 року.
Проте у підсумку ніхто із пенсіонерів так і не отримав гаджет від держави.
Очевидно, що реалізація цієї ідеї була поставлена на стоп або ж на паузу через початок повномасштабного російського вторгнення.
Економічний паспорт українця
А ось для кожного неповнолітнього українця Зеленський обіцяв кошти від користування та видобутку надр України. Ця ініціатива отримала назву "економічний паспорт".
Ідея президента полягала в тому, що всі діти, народжені після 1 січня 2019 року, після досягнення 18 років мають отримати від держави гроші зі спецрахунків у Фонді майбутніх поколінь, який будуть поповнювати за рахунок рентних платежів за використання українських надр.
Ініціатива Зеленського базувалася на досвіді країн Перської затоки та Норвегії, де впроваджені подібні фонди. Щоправда, поява таких фондів у цих країнах продиктована профіцитом бюджету, іншими словами – надлишковими коштами.
А ось для України реалізацію запропонованої президентом програми низка аналітиків та фінансистів вважали неможливою.
Втім 6 грудня 2021 року президент Зеленський вніс у Верховну Раду проєкт закону №6394 про економічний паспорт українця.
Фонд майбутніх поколінь мав запрацювати з 2023 року. Проте, схоже, реалізацію і цієї ініціативи поставили на паузу через виклики, які принесла повномасштабна війна.
Підтримка ФОПів та найманих працівників під час війни
На початку березня 2022 року – у перші дні повномасштабного вторгнення РФ президент Зеленський заявив, що кожен громадянин України, у якого Росія забрала можливість працювати, отримає по 6500 грн без жодних умов.
"Наш уряд вже підготував програму спеціальної допомоги для всіх українців, які втратили можливість працювати. Зараз, через війну, там, де бойові дії, кожен найманий працівник, кожен ФОП, кожен наш громадянин України, у якого Росія забрала можливість працювати, отримає по 6500 грн без жодних умов",- сказав глава держави.
Виплата цих коштів здійснювалася в межах програми "ЄПідтримка". Для цієї ініціативи Кабмін виділив 21,45 млрд гривень, згодом профінансував програму ще майже на 2 млрд гривень.
"єКнига"
16 грудня 2024 року за ініціативою уряду в "Дії" запустили нову програму під назвою "єКнига", спрямовану на популяризацію читання та підтримку книговидавництва.
Ця програма дозволяє українцям та українкам, які досягли 18-річчя з 2024 року, отримати 908 грн на придбання книг українською мовою – у паперовій, електронній формі чи аудіо форматі.
За пів року існування програми громадяни України придбали майже 300 тисяч книг.
Згідно з даними Українського інституту книги, станом на 1 липня 2025 року в межах програми 18-річні українці витратили понад 91,5 млн гривень на придбання книжок.
"Національний кешбек"
2 вересня 2024 року в Україні стартувала програма соціальної підтримки під назвою "Національний кешбек", яка передбачає компенсацію покупцям в 10% вартості куплених ними українських товарів.
Гроші від "Національного кешбеку" можна витратити на комунальні послуги, медицину, спорт, кіно, а також донатити на ЗСУ або придбати військові облігації.
Найчастіше українці витрачали кошти на поповнення мобільного зв’язку, оплату комунальних послуг, транспорту, інтернету та харчування.
У лютому 2025 року уряд спрямував ще 1,6 мільярда гривень з держбюджету на "Національний кешбек". А на початку червня Кабмін знову виділив кошти для виплат за цією програмою – 2,4 млрд гривень із резервного фонду державного бюджету.
Низка аналітичних центрів, зокрема, Інститут соціально-економічної трансформації, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, CASE Україна в своїй експертній оцінці "Національного кешбеку" дійшли до висновку, що реалізація цієї програми "є фінансово обтяжливою для держбюджету та доволі складною в адмініструванні".
Водночас у Мінекономіки вважали, що програма "Національний кешбек" може додати 0,25% до зростання ВВП.
Однак за підсумками 2024 року внесок цієї програми в загальне зростання ВВП оцінили в 0,001%.
І знову "тисяча Зеленського"
25 жовтня 2024 року у відеозверненні президент доручив уряду запустити нову програму "Зимової єПідтримки". Кожен охочий українець міг отримати одну тисячу гривень та витратити її на оплату комунальних послуг, відвідування закладів культури, придбання книг, оплати медичних та освітніх послуг, мобільного зв'язку або ж переказати на підтримку ЗСУ.
Виплати стартували 1 грудня і тривали впродовж трьох зимових місяців. Заявку на виплату можна було подати в "Дії" або через "Укрпошту".
Загалом можливістю отримати 1000 гривень "зимової" допомоги скористалися 14,4 млн громадян.
Згідно з даними Мінекономіки, найчастіше українці витрачали отримані кошти на:
- Комунальні послуги — 4,9 млрд грн (57% від усіх витрат)
- Телекомунікації, зокрема, мобільний зв’язок — 1,9 млрд грн
- Заклади харчування — 443 млн грн
- Ліки — 237 млн грн
- Комп’ютерні мережі та інформаційні послуги — 234 млн грн
- Благодійність, зокрема донати на ЗСУ — 202 млн грн
- Книжки та інша друкована продукція — 178 млн грн
- Залізничні та автобусні пасажирські перевезення, громадський транспорт — 120 млн грн
- Театри і кінотеатри — 80 млн грн
- Поштові послуги — 61 млн грн..
"Загальна сума коштів, витрачених українцями за період з 10 грудня 2024 року до 28 лютого 2025 року, становила 8,6 млрд гривень із отриманих 10,05 млрд за заявками в "Дії" та через банки-партнери", - повідомляли в Мінекономіки.
Схоже, роздача різноманітних виплат із бюджету перетворюється на щорічну традицію. Бо нещодавно глава держави анонсував підготовку зимової підтримки 2025.
Громадяни знову зможуть отримати одноразову виплату по 1000 гривень, а для найбільш вразливих українців запустять програму "Тепла зима" - одноразову допомогу у розмірі 6500 гривень.
За словами міністра соціальної політики Дениса Улютіна, в держбюджеті на 2026 рік передбачено 14,4 млрд гривень на реалізацію програм "Зимової підтримки".
Велике будівництво, мільярд дерев, президентський університет та гігават генерації
Якщо будівництво, то велике
Крім соціальних ініціатив, незле згадати й про інфраструктурні проєкти президента Зеленського та його команди.
Безсумнівно найбільш масштабною урядовою програмою, ініційованою Зеленським, стало "Велике будівництво".
У грудні 2020 року в інтерв’ю The New York Times президент пояснив, що держава витрачає так багато коштів на будівництво доріг тим, що "інфраструктура – це вітрина".
Масштабна програма охопила будівництво та ремонт не лише доріг, а й шкіл, спортивних об’єктів, дитячих садків, а також реставрацію культурних об’єктів.
Наприкінці грудня 2021 Зеленський заявляв про те, що за два роки в межах "Великого будівництва" було оновлено й побудовано понад 40% основної мережі доріг України. У цифрах це – 14 тис. км автомобільних доріг.
Одним із амбітних проєктів стало створення найдовшої траси в країні – М-30, яка з'єднала Стрий у Львівській області та Покровськ в Донецькій області.
Однак, крім світлої сторони у вигляді розбудови інфраструктури, "Велике будівництво" має ще й темну. Українці саркастично прозвали цей мегапроєкт "Великим крадівництвом" через численні корупційні скандали.
Якщо ліс, то з мільярда дерев
Ще одна гучна обіцянка, яку добре пам’ятають українці, це – намір висадити в Україні мільярд дерев.
Ініціативу масштабного заліснення України президент Зеленський анонсував 7 червня 2021 року під час виступу на форумі "Україна 30. Екологія".
"Ми поставили перед собою амбітну, але, я впевнений, досяжну мету - за 10 років збільшити площу лісів на 1 млн гектарів. Для цього в найближчі три роки ми хочемо висадити в Україні мільярд дерев. Відповідний указ про старт цієї програми я хочу підписати саме тут на нашій зустрічі",- сказав тоді глава держави.
Того ж дня президент підписав указ, в якому доручив розробити програму "Масштабне заліснення України".
Щоправда, в тексті указу немає жодних згадок саме про мільярд дерев.
Згодом програму перейменували в "Зелена країна". На офіційному сайті ініціативи можна відстежувати перебіг її реалізації.
І якщо довіряти останнім даним, то ми таки впевнено наближаємося до амбітної мети висадити мільярд дерев.
"Здорова країна"
У червні 2021 року в Україні стартувала президентська програма "Здорова Україна". Вона була спрямована на всі вікові категорії і групи населення. А головна мета програми звучала так – "українці мають жити довше".
"Ми почали програму "Здорова Україна", я цією програмою пишаюся. Вона передбачає побудову 2 тисяч активних парків по Україні, 10 тисяч спортивних майданчиків, 19 льодових арен по всій державі, 100 стадіонів. 25 спортивних "магнітів",- розповідав Зеленський 11 вересня 2021 року під час виступу на заходах з нагоди 30-ї річниці створення Національного олімпійського комітету.
Під час того ж виступу очільник держави заявив, що Україна заслуговує стати господаркою Олімпійських ігор, однак визнав, що "це дуже нелегке завдання".
Та, схоже, через російську агресію масштабна розбудова спортивної інфраструктури відтермінована на невизначений час.
Президентський університет
Ще один проєкт, який довелося заморозити через агресію РФ, – це ідея створення "Президентського університету" на ВДНГ.
Указ про створення президентського університету глава держави підписав 31 травня 2021 року. У червні того ж року уряд затвердив концепцію реалізації проєкту.
Концепція дослідницького президентського університету
Будівництво "Президентського університету" за три роки мало коштувати 7,2 млрд гривень, для цього планувалося використати частину території ВДНГ у Києві.
Очікувалося, що освітній процес у "Президентському університеті" стартує з 1 жовтня 2023 року. Завершити будівництво його об’єктів планувалося у жовтні 2025 року, але через повномасштабну військову агресію РФ реалізацію проєкту зупинили.
"Діснейленд" та Голлівуд в Україні
Серед масштабних намірів президента Володимира Зеленського були й такі, що стосувалися сфери туризму і розваг.
Так, у грудні 2020 року в інтерв'ю американській газеті The New York Times Зеленський заявив про бажання створити в Україні власний Голлівуд і "Діснейленд".
"Я хотів би побудувати Голлівуд в Україні, я вважаю, що це круто… Я хотів би, щоб в Україні з'явився Діснейленд. Дуже хотів би. Я справді вважаю, що наші діти заслуговують цього, а от дозволити собі летіти до Сполучених Штатів Америки або в Париж можуть далеко не всі. Мені здається, що планів багато", - ділився тоді ідеями глава держави.
Ні першого, ні другого в Україні поки що немає. Та і враховуючи нинішні реалії, розбудова розважальної сфери, безсумнівно, не в пріоритеті.
Супутник, який запустили
У лютому 2021 року президент Зеленський обіцяв, що Україна запустить супутник для моніторингу геопросторових даних.
Супутник таки запустили. Щоправда, не в 2021 році, а в січні 2022.
13 січня о 17:25 за Києвом на мисі Канаверал у Флориді (США) ракета SpaceX вивела український супутник "Січ-2-30" на орбіту.
Подія була знакова, оскільки "Січ-2-30" тоді став першим супутником, який Україна відправила на орбіту за останні 10 років.
"Гігават Зеленського"
11 червня 2024 року на міжнародній конференції з відновлення України в Берліні Зеленський заявив про плани збудувати 1 гігават потужностей маневрової газової генерації.
"У нас є чіткий план, як збудувати до 1 ГВт маневрової газової генерації вже цьогоріч",- говорив тоді Зеленський.
Експерти з енергетики одразу розкритикували плани президента, назвавши їх нереалістичними.
Так, дипломатка та ексрадниця голови "Нафтогазу" Лана Зеркаль написала тоді, що "в реальності це неможливо".
Вона пояснила, що "газова генерація не будується протягом шести місяців з моменту заяви", і що за найкращих умов це потребує близько року роботи.
У січні 2015 року народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк заявляв, що із запланованого гігавата розподіленої генерації електроенергії було збудовано лише 133 МВт. Це становить 13% від обіцяного обсягу.
Водночас тодішній прем’єр Денис Шмигаль на засіданні уряду 24 січня 2025 року заявляв, що план президента Зеленського щодо встановлення до кінця 2024 року 1 ГВт газової маневрової генерації вдалося виконати на 83%.
"УЗ-3000": безоплатні поїздки кожному
Погодьтеся, якщо освіжити в пам’яті численні ініціативи нинішньої влади, не такою вже й дивною видається програма "УЗ-3000", про яку йшлося на початку.
Радше, вона цілком логічно доповнює інші вищезгадані програми, на які пішли мільярди гривень з бюджету.
Але якщо серйозно і без жодного сарказму, то програма 3 тисячі безкоштовних поїздок залізницею, яку 1 листопада анонсував Зеленський, все ж викликає низку запитань.
Найперше, за чий рахунок така щедрість? У компанії пояснювали, що програма розгортається паралельно із стартом часткової компенсації собівартості пасажирських перевезень.
Голова правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський каже, що "УЗ" не потрібні додаткові кошти від держави на фінансування програми "УЗ-3000".
За його словами, безкоштовні квитки будуть доступні не у пікові дати. Також витрати планують компенсувати за рахунок перегляду цін на квитки преміум-сегменту.
Ще одне гостре питання, а чи не завдасть ця програма ще більших збитків "Укрзалізниці"? Бо, якщо скоротити до двох слів нещодавній виступ у Верховній Раді члена Наглядової ради "УЗ" Сергія Лещенка, то він звучить так: "рятуйте залізницю".
Наразі всі остаточні деталі майбутньої програми ще напрацьовуються. І поки лишається незрозумілим, чи допоможе "УЗ" ця ідея, чи завдасть шкоди й без того збитковій компанії.
"Допомога має бути адресною, роздача грошей всім підряд – популізм"
Коментуючи державні програми допомоги українцям, інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса зауважує, що допомога має бути адресною.
"Усе залежить від конкретної програми. Якщо ми говоримо про допомогу – допомога має бути, якщо вона адресна. Тобто, у нас є якась вразлива група населення, яка більше за інших потребує допомоги. Ми даємо їм адресну допомогу, це так, як із тарифами та субсидіями. Тобто, немає бути газ дешевим для всіх, немає бути комуналка дешева для всіх, воно має бути по ринковій вартості, а люди, які допомоги потребують, – мають отримувати адресні субсидії. Це універсальний принцип, якому має слідувати уряд під час розроблення будь-яких програм підтримки", - розповів Фурса у коментарі для Цензор.НЕТ.
Щодо програм, які передбачають роздачу грошей всім, то за словами експерта, "це про неефективне використання коштів та популізм".
"Це не адресна допомога. Це розкидання грошей із гвинтокрила всім. І тому це погана історія", - сказав Фурса, відповідаючи на запитання, чи не стане чергова виплата тисячі гривень всім у межах "Зимової підтримки" надмірним навантаженням на бюджет країни, яка воює.
Крім цього, наш співрозмовник висловився і щодо запуску програми безоплатних кілометрів залізницею на тлі того, що "УЗ" потребує державної підтримки.
""Укрзалізниця" дійсно потребує допомоги, зараз потрібні великі програми підтримки "УЗ", яка страждає від двох факторів: перше – це дешеві пасажирські перевезення, де квитки ми купуємо набагато нижче собівартості; друге – те, що тарифи на вантажні перевезення не піднімалися з початку повномасштабного вторгнення. Тому є одна частина, що залізниця потребує допомоги і тут держава має втрутитися. Бо саме через державу залізниця потребує допомоги, бо держава не дозволяє підняти тарифи і держава каже залізниці: "ось у нас є соціальна функція – перевозити людей, тому ціни мають бути неринковими на пасажирські перевезення".
Коли ми говоримо про дешеві або безкоштовні перевезення людей, то це досить смішно на тлі того, що ми кажемо, що "УЗ" страждає від того, що перевозить людей дешевше собівартості. І раптом з’являється історія, що треба їх возити взагалі безкоштовно. Але, судячи з усього, ми побачимо, що це буде дуже-дуже обмежена програма, де дуже мало людей зможуть скористатися цією можливістю проїхати 3 тисячі (кілометрів) і це правильно насправді. Тобто, фінальний дизайн (програми) скоріше за все буде передбачати таку конструкцію, коли вам буде дуже-дуже важко їхати по цих 3 тисячах кілометрів безкоштовно",- вважає Фурса.
Всі ці програми – доцільні і не зовсім, корисні і популістичні, а деякі і зовсім нереалістичні для виконання, власне, й нагадують поїзд, до якого додаються все нові й нові вагончики ідей, обіцянок та ініціатив. Та чи під силу тягнути їх всі державному бюджету?
Ольга Гергелюк
