Чи є світло в кінці…: чи стане більше світла навесні і чому Харків і Житомир не кращі за Київ

Автор: Тетяна Ніколаєнко

"Енергетикам вдалося зробити неможливе. Попри шалений дефіцит електрики в столиці, ми вводимо графіки з тим обсягом світла, який маємо", — підкреслили в ДТЕК.

З опівночі 29 січня у Києві почали діяти індивідуальні графіки включень світла, які мешканці кожного будинку можуть перевірити окремо.

Попри це, за словами мера столиці Віталія Кличка, станом на 29 січня без тепла в столиці лишаються 454 житлові будинки, здебільшого на Троєщині.

Тим часом мер Львова Андрій Садовий порадив містянам готувати запаси до надзвичайної ситуації.

Наскільки близька Україна до енергетичного колапсу, говорили в четвер на "Новій країні", організованій Сонею Кошкіною. Зі слів гостей заходу та власних джерел, Цензор.НЕТ спробував зібрати картину нашої найближчої перспективи.

Повернення до графіків і 15 годин без світла

"Насправді це не ті графіки, до яких ми звикли. Це важка історія, бо з 9 січня місто живе буквально в невизначеності. Звісно, що клієнтам компанії, в першу чергу я кажу про населення, та й бізнес-клієнтам дуже важко планувати своє життя. Тому команда ..вигадала таку історію, для того, щоб можна було хоч якось зробити графіки включень зараз", - зазначив Сергій Коваленко в рамках панелі на "Новій країні".

За його словами, з точки зору генераційного дефіциту, який є в Києві, це неможливо назвати графіками включень, бо світла більше немає, ніж є.

Чи є сподівання на інші графіки, Коваленко не став прогнозувати, але зауважив, що після відновлення теплопостачання ситуація зі світлом має поступово стабілізуватися.

Сергій Коваленко.  Фото Зоряни Стельмах, LB.UA

"Коли тепло повертається, люди менше використовують електроприлади, стає менше аварій, і електропостачання стабілізується. Іншого варіанту немає", — додав гендиректор YASNO.

Як відомо, починаючи з 9 січня Київ зазнав низки дуже серйозних обстрілів, а після обстрілу 13 січня енергосистема столиці фактично була вибита. Зокрема, експерт з питань енергетики Олександр Харченко зазначив, що після удару 13 січня Київ втратив власну генерацію.

Намагаючись повернути столиці світло, на одній з підстанцій загинув колишній керівник "Укренерго" Олексій Брехт.

А цього тижня голова Деснянської РДА Максим Бахматов заявив в інтерв’ю LB.UA, що через вихід з ладу ТЕЦ-6 Троєщина залишилась без альтернативних джерел тепла, бо вона вся живилася тільки з цієї ТЕЦ, а тому район на грані колапсу і скоро там ритимуть "вигрібні ями".

За інформацією джерел Цензор.НЕТ, для району дуже інтенсивно шукають вихід щодо повернення тепла, і можливо, це вдасться зробити найближчим часом, але це залежатиме як від того, чи не розіб’є Росія ще що-небудь, і чи вистачить в енергетиків майстерності зібрати з решток хоч щось.

Як відомо, у четвер президент США Дональд Трамп заявив, що особисто попросив Путіна "не обстрілювати Київ та інші міста протягом тижня, і він погодився", — це стало відомо з трансляції Білого дому.

Раніше про двосторонню домовленість України та Росії не завдавати ударів по енергооб’єктах повідомляли різні джерела.

Але навіть якщо сильно повірити в перемир’я і якісь мирні угоди, це аж ніяк не означає, що енергосистема України поновиться на завтра. Насправді на це підуть роки.

Але, як каже, колишній керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький, ситуація критична, але не настільки трагічна.

За його словами, з точки зору системи, найгірша ситуація була в 2022 році, коли на кілька годин енергосистема опинилась в повному блекауті – тоді зупинилися атомні станції, зупинилося практично виробництво електроенергії.

"Тоді диспетчери "Укренерго" зібрали систему за 13 годин. Але найголовніше, що після того таких ситуацій не було допущено, і система, навіть із супер гострим дефіцитом, коли споживати хотілося би 18 тисяч гігават, а є доступних для виробництва тільки 11, тим не менше перебуває під контролем, хоч і з дуже великим дискомфортом для споживачів і для бізнесу", - зазначив він під час дискусії на "Новій країні".

За його словами, в українській енергосистемі зараз працює 15-17 електростанцій, які забезпечують 80-90% всього виробництва електроенергії.

"Вибачте, але і коню ясно, що маючи там виробництво десятків ракет на місяць і тисяч шахедів, на таку невелику кість об'єктів, концентруючи всі удари, росіяни можуть всі ці станції пошкодити. Атомні станції безпосередньо вони не атакують, вони атакують підстанції "Укренерго", які забезпечують видачу потужності з цих атомних станцій. Таким чином, вони збільшують задачу з трьох АЕС до 12-15 підстанцій. Але ж все одно, це 20-25 об'єктів, які вони систематично атакують. І тому ми маємо такий дефіцит", - пояснив Кудрицький.

При дефіциті 7 гігават з необхідних 18, відключення для побутових споживачів до кінця зими, за прогнозом Кудрицького, можуть бути до 15 годин.

За словами енергетиків, з якими спілкувався Цензор.НЕТ у попередні тижні, морози суттєво сповільнили сам темп відновлення там, де це можливо. Бо на те, на що раніше йшов день, зараз потрібно два чи три.

"Поки морози не відступлять, нас чекає те саме, що зараз. Тобто ворог буде користуватися морозом для того, щоб атакувати енергетичну систему. Для нього це золотий час в таких атаках. Тому що споживання на максимумі. Ефект цих атак величезний. А на побутових споживачах найбільше. І він (Путін, – ред.) буде намагатися використати цей час", - зазначив Кудрицький в рамках панельної дискусії "Нової країни".

Далі, за прогнозом колишнього керівника "Укренерго", в березні споживання з 18 ГВт має впасти до 15 чи 13 ГВт увечері.

Як відомо, навесні зміниться баланс енергосистеми, тому що почнуть працювати сонячні електростанції і більше даватимуть гідроелектростанції.

"Сонячні електростанції, вони дадуть змогу в денні години розвантажити нашу гідрогенерацію, яка зможе накопичувачу воду вдень, щоб до вечора зливати цю воду і покривати більше споживання. Тобто, грубо кажучи, у нас додасться  пару черг, як мінімум, невідключених споживачів", - зазначив колишній голова "Укренерго".

Фото: Зоряна Стельмах, LB.UA

"Якщо росіяни будуть мати ресурс продовжувати таку інтенсивність, як зараз, то, скоріше за все, в графіках ми будемо сидіти і при більш теплій погоді, але ці графіки не будуть такими, як зараз. Тобто вони будуть більш-менш помірними. Якщо росіяни оцінять, що ефективність цих атак не співставна з тим ресурсом, який вони на них витрачають, а вони тільки на шахедну програму до трильйона рублів викидають кожен рік, це 3% цього їхнього бюджету, то вони можуть тимчасово ці обстріли припинити, оскільки в них нижча ефективність, ніж взимку", - вважає Кудрицький.

Чому Харків не сильно кращий за Київ. І балада про успішний Житомир

Вихід з ладу всіх київських ТЕЦ спричинив велику дискусію щодо того, хто винен. І якщо в попередні роки вона велась здебільшого про те, що там не збудувало по укриттях "Укренерго", то тепер дискусія, нарешті, дійшла до готовності окремих міст і децентралізованої генерації.

Як відомо, 14 січня, в день свого призначення перший віцепрем'єр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Київ набагато гірше підготувався до російських масованих ударів по енергооб'єктах, ніж Харків.

Про це він сказав під час виступу у Верховній Раді.

 (Фото Ірини Геращенко)

"Харків готувався. Обласна влада і міська влада підготувалися. В місті є мобільні котельні, є відповідна розподілена генерація", - зазначив Шмигаль на другий день після масштабного обстрілу.

За його словами, Київ був підготовлений набагато гірше.

"Я скажу - не підготовлений зовсім. Тому зараз прийдеться вживати кризових заходів", - запевнив Шмигаль.

Ці слова спричинили дискусію про те, що столична влада дійсно мало дбала про розвиток децентралізованої генерації, і навіть не підключила те, що отримала як допомогу.

А 20 січня Київводоканал став героєм насмішок через повідомлення, що він тільки зараз замовив дизель-генератори, які приїдуть не раніше весни.

21 січня мер столиці Віталій Кличко заявив, що лише великі ТЕЦ можуть покрити потреби міста, адже Київ має найбільшу в Європі систему централізованого теплопостачання — 2700 кілометрів тепломереж, які обслуговують понад 3,5 мільйона мешканців.

"Побудувати альтернативну систему генерації для такого міста — це десятки років і десятки мільярдів доларів. У воєнний час це фантастика", — зазначив Кличко.

В тому ж інтерв’ю він назвав маніпуляцією, що столиця не готувалась до атак – за його словами, закуплено 1120 генераторів для критичної інфраструктури, медичних та соціальних закладів, 69 мобільних пересувних котелень.

Олександр Харченко також вважає, що децентралізованою генерацією проблему Києва не вирішити.

"Києву потрібно, відповідно до його топології і планування енергомереж, мати щонайменше три великі ТЕЦ. Це вже історична даність, ми це не змінимо — змінити коштує стільки, що легше нову столицю збудувати. Отже, треба три великі ТЕЦ і багато менших об’єктів. Вони будуть різні — і по 500 МВт, і по 10 МВ", - зазначив експерт в інтерв’ю Lb.Ua.

У зв’язку з порівняннями Києва і Харкова, а також деякими постами про великий і феноменальний успіх Житомира, дуже цікавою була відповідь на "Новій країні" того ж Кудрицького:

"Дивіться, я трошки цифр насиплю вам, а ви самі зробите висновки. Про Житомир, Київ, Харків і оце все. Значить, Київ споживає, в мінусову температуру, коли -10, -15 до 2 тисяч МВт. Децентралізована генерація - це контейнеризовані газопоршневі станції - вона дає 2,3-2,5 МВт. Тобто Києву треба, грубо кажучи, для того, щоб покрити пік свого споживання, в районі 800 таких контейнерів.

Нещодавно ми обговорювали новину, що 8 уже монтується. І це дуже погано. Всі кажуть, ну, от, нема децентралізованої генерації в Києві, а от в Харкові вона є. Значить, Харків споживає менше - до 700 МВт в стрибку, але там теж обсяг децентралізованої не буде вище від умовних 10%.

І після всіх цих розмов, і селекторів, і ставок, і всіх потужних нарад, про те, що Київ погано підготувався на 2%, а Харків молодці, прилетіло, на превеликий жаль, вчергове прилетіло в Харків, і 80% міста було без світла.

Тепер балада про Житомир. Житомир споживає 250 -280 МВт таку морозну погоду на піку споживання.  Нещодавно прийшла новина, що цілі 2 МВт Житомир встиг поставити. Я особисто знаю про деякі приватні проєкти обсягом 10 МВт.

У мене питання, тут більшість з вас не енергетики, я називаю цифру 280, і 10, 2000, і там 16, 700, і 50. Всі ці міста, вони з точки зору розгортання децентралізованої генерації, зробили від 2 до 10%. Давайте ми не будемо розбиратися, ну, типу, хто з них чемпіон, тому що чемпіонів, вважаю, там немає".

Якщо у вас після прочитаного виникло питання, то чи врятує нас децентралізована генерація, то відповідь: не зараз. Але її точно треба розвивати.

Щоправда, в розмові з Цензор.НЕТ Кудрицький припустив, що розвиток повноцінної децентралізованої генерації може зайняти до 5 років, в кращому разі 2-3 роки.

Але все одно її доведеться розвивати, бо вона відповідає вимогам часу.

Як зазначив Коваленко, велику роль в тому, що Київ зараз виживає, відіграє те, що бізнес – малий і великий – перейшов на альтернативні джерела енергії. За словами представника YASNO, за їхніми власними підрахунками, десь 26% киян мають вдома зарядні станції. І це теж допомагає проходити скрутні часи. Але, водночас, Коваленко сказав, що те, що стосується масштабніших проєктів, які б дозволили краще функціонувати будинкам, в столиці майже нічого не реалізовано.

Тетяна Ніколаєнко,Цензор.НЕТ