В російському Бєлгороді почали труїти голубів через страх бути атакованими "біологічною зброєю". ВIДЕО
У російському Бєлгороді вирішили по-своєму боротись зі світовою змовою.
Про це у Telegram повідомив радник глави МВС Антон Геращенко, інформує Цензор.НЕТ.
"Схибнуті від пропагандистського угару росіяни потруїли голубів, боючись бути атакованими біологічною зброєю. У Бєлгороді юродиве стадо, одурманене роспропагандою, вирішило по-своєму боротися зі світовою змовою проти параші - потруїли у дворі голубів", - йдеться в дописі.
Топ коментарі
https://www.youtube.com/watch?v=3ZFctomB7Io https://www.youtube.com/watch?v=3ZFctomB7Io
https://www.youtube.com/watch?v=V-pG8m-nDxY
https://twitter.com/i/status/1511036343765274624 https://twitter.com/i/status/1511036343765274624
у вас еще достаточно делов
давите мух, рождаемость снижайте
уничтожайте ваших воробьев.
В. Высоцкий.
В стране начались страшный голод и паника. От голода погибло около 30 миллионов человек.
В итоге пришлось завозить воробьев из СССР и Канады!
Тепер ці потвори добралися до голубів.
Коли ж вас нарешті дістане кара з Неба за все, що робите !
Кто предатель?
Я думал что только по телевизору буду видеть "деревню дураков". Ан нет. Это просто без комментариев 😂😂😂
Мы и солдат всех шо тут у нас были - кого облучили, кого генно-модифицированым COVID заразили...
Фпирёд...
- Не хотим хорошо жить! Никто не заставит нас хорошо жить! Не подсовывайте нам собственность! Хотим жить без имущества и работать без зарплаты! Пусть за всю жизнь мы накопили шестнадцать рублей и детям ничего не завещаем, кроме рецептов, мы отстаиваем свой гибельный путь и рвем каждого, кто хочет вытащить нас из капкана!
- Не трожь! - И лижем стальные прутья. - Не подходи, не лечи! Оставь как было! Нам нравится как было, когда ничего не было, ибо что-то было. Нас куда-то вели. Мы помним. Мы были в форме. Мы входили в другие страны. Нас боялись. Мы помним. Нас кто-то кормил. Не досыта, но как раз, чтоб мы входили в другие страны. Мы помним. Нас кто-то одевал. Зябко, но как раз, чтоб нас боялись. Наши бабы в желтых жилетах таскали опоки, мы у мартена в черных очках… Помним и никому не дадим забыть.
Умных, образованных, очкастых - вон из страны, со смаком, одного за другим. Пока все не станут одинаковыми взъерошенными, подозрительными. При виде врача - оскал желтых зубов: «Не трожь!»
Подыхаем в тряпье на нарах: «Не трожь!» - и последний пар изо рта.
Копаемся в помоях, проклиная друг друга: «Как лечат, суки! Как строят, гады! Как кормят, падлы!»
Один толчок земли - и нету наших городов.
А не трожь!
Наш способ!
Всего жалко, кроме жизни. Наш способ!
Посреди забора схватил инфаркт. Не докрасил. Наш способ!
Лопата дороже! Держи зубами провода!
Все дороже жизни.
И приучили себя. Умираем, но не отдаем. Ни цепь, ни миску, ни государственную собачью будку!
Это наш путь! И мы на нем лежим, рыча и завывая, в стороне от всего человечества.
Михаил Жванецкий