УКР
10331 відвідувач онлайн
Зеленський зустрівся із Гераскевичем та вручив йому орден Свободи. ВIДЕО
Президент Володимир Зеленський зустрівся з українським скелетоністом, членом національної олімпійської збірної команди України Владиславом Гераскевичем і його батьком, тренером збірної України зі скелетону Михайлом Гераскевичем.
Про це глава держави повідомив у телеграм, інформує Цензор.НЕТ.
Президент вручив Владиславу Гераскевичу орден Свободи.
"В України будуть і чемпіони, і олімпійці. Та головне, що є в України, – українці. Ті, для кого важлива правда та памʼять про спортсменів і спортсменок, яких убила Росія і які більше ніколи не зможуть взяти участь у спортивних змаганнях через російську агресію", - сказав Зеленський.
Він подякував Гераскевичам за позицію, силу та сміливість.
Історія з дискваліфікацією на Іграх-2026
- Раніше Гераскевича дискваліфікували перед першим заїздом на Олімпійських іграх-2026. Причиною став намір спортсмена виступити у "Шоломі пам’яті".
- Напередодні МОК заборонив використовувати цей елемент екіпірування. У разі порушення українцю загрожувала дискваліфікація.
- Ситуація викликала резонанс у спортивному середовищі.
Топ коментарі
https://www.facebook.com/korchynskaoksana/posts/pfbid0gN6e2qSzL4pY9Eps6MHZJsRRXCpESx7p1A7gvrUyVY4ei4f38LxzZjQNzCF7ba9jl?__cft__[0]=AZbWXtb2JW6pk46QR9Rm4Tp7G09Hp94EdYlpJTZVgGeHnaWdVIsmTYCc-pj24htcuxS-2NWHH0XkedRjTU8tsv-lbqErdfAoemmutajU3UEkJfBVwEzOuYyuDGWJjk4VPOGsCtU9IvgZUvwXfLK6dA7WYuHl1MbiD9sFjSGlS7_qioMmU4r_MEv7x8pD0bKih-c&__tn__=%2CO%2CP-R 5 ч. ·Напис на руці української олімпійської спортсменки Олени Смаги «Пам'ять - це не порушення правил» перетворився на флешмоб, до якого долучилися й бійці Сил спеціальних операцій України.
Смага висловила підтримку своєму співвітчизнику Владиславу Гераскевичу, який виступав у шоломі з портретами українців, загиблих внаслідок російської агресії.
9 лютого Міжнародний олімпійський комітет заборонив цей меморіальний елемент на його шоломі.
У відповідь спортсменка вийшла з написом на руці - і цей жест став символом пам'яті та підтримки
Їх ( МОК) треба судити за упередження. Фото в память померлих звична справа на олімпіаді і відбувались не один раз
гадаю вони гроші отримали від рашистів ,тому і не дозволяють нашим спортсменам вшанувати пам'ять загиблих,а ось прапор расеї на італійському спортсменові то норм для них ,циніки
НАРОБИТИ ШОРОХУ У ТОМУ МОК
і нехай ці керівники БОЯТЬСЯ УКРАЇНЦІВ
Реєстрація: 08.02.2026
а англійською пишите - бо української не знаєте
А ЦЕЙ САЙТ - український .Зарубить собі на носі
https://www.facebook.com/korchynskaoksana/posts/pfbid02DGth2JTU8BUhaVnL4RRMdPUKmgHqAU55nLttYhUgvzGxQxsSjzak6dKcmf3BMpeyl?__cft__[0]=AZY65iBlEHVJ5tUYwxxcNhjrPoBmcSV6Ng0_WYa6zqa426tLzzmrswuxAZFzaVqcvo9BwiiCOF7PeWJOuW930Lv52NVH7aziZ4jer_iJwePyATAYOUzC1oRUPyyYThZ0Lz2ac3XcPpcgiujazJiYVDYzuxOpRtEx5LXld7scMy2jttlBltd7AwuncKBICUCs0C0&__tn__=%2CO%2CP-R 1 дн. ·
Нашого спортсмена Владислава Гераскевича дискваліфікував МОК , але він назавжди ввійде в історію України і світову як спортсмен з принципами людяності та патріотизму
Дякую Ірині Солошенко , що допомогла нагадати імена тих спортсменів, які віддали свої життя захищаючи Україну або загинули від обстрілів росіян
«Владислав Гераскевич і його шолом пам'яті, який так наполошив тих, кому зручно не помічати війну яку веде росія. І під час Олімпіади так само вбиває і нищить.
Нейтральними під час війни бути не можна.
Нейтральність вбиває.
Тому так соромно дивитися на шолом пам'яті. На тих, кого вбила росія.
Ось ті хто на шоломі.
Євген Малишев, біатлоніст: 19-річний (2002 р. н.) юніорський біатлоніст зі збірної України, харків'янин, який загинув 1 березня 2022 року в бою з російськими окупантами під час оборони рідного Харкова. Служив за контрактом у ЗСУ.
Дмитро Шарпар, фігурист: 25-річний (1997 р. н.) харківський фігурист, срібний призер чемпіонату України в парному катанні, колишній член національної збірної, який загинув 23 січня 2023 року в боях під Бахмутом.
Павло Іщенко, стронгмен: 33-річний богатир зі Гостомеля (Київщина), чотириразовий чемпіон України з богатирського багатоборства, рекордсмен, чемпіон світу та Європи з паверліфтингу, який загинув на фронті в 2025 році під час виконання бойового завдання (за деякими даними - на Запорізькому напрямку).
Максим Галінічев, боксер: 22-річний боксер, чемпіон Європи серед молоді 2017 року, віцечемпіон юнацької Олімпіади-2018, який загинув 10 березня 2023 року в боях на Луганщині, маючи два поранення, але повернувшись на фронт.
Олексій Логінов, хокеїст: 23-річний (1999 р. н.) київський хокеїст, колишній воротар клубу "Білий Барс", призер чемпіонату України, який загинув 8 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Карина Бахур, кікбоксинг: 17-річна чемпіонка України та Європи з кікбоксингу та козацького двобою, майстер спорту, готувалася до Кубка світу в Австрії, але загинула 18 листопада 2025 року від поранень унаслідок російського ракетного удару по Берестину (Харківщина).
Микита Козубенко, стрибки у воду: 31-річний майстер спорту України зі стрибків у воду з Миколаєва, тренер, який загинув на фронті в 2025 році під час війни з Росією.
Роман Поліщук, легка атлетика: український легкоатлет, який займався стрибками у довжину і загинув на війні з Росією у 2023 році в боях під Бахмутом.
Андрій Яременко, греко-римська боротьба: багаторазовий чемпіон та член збірної України з греко-римської боротьби Андрій Яременко загинув на війні 4 грудня 2025 року. 25 років
Федір Єпіфанов, фехтування: 19-річний фехтувальник на рапірах з Києва, член національної збірної України, чемпіон і призер всеукраїнських змагань. Пішов на фронт добровольцем у 18 років одразу після початку повномасштабного вторгнення. Загинув 11 грудня 2023 року в бою поблизу села Вербове (Запорізька область).
Катерина Троян, легка атлетика: 32-річна військовослужбовиця 82-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, операторка FPV-дронів з позивним "Мяу". Раніше займалася легкою атлетикою. Виконала понад 1000 бойових вильотів, пройшла Курську операцію. Загинула 5 червня 2025 року від важкого поранення під час виконання завдання на Покровському напрямку Донеччини.
Володимир Андрощук, легка атлетика: 22-річний легкоатлет-многоборець (десятиборство), чемпіон України серед молоді U20, перспективна зірка українського спорту. Загинув 25 січня 2023 року в боях під Бахмутом на Донеччині, захищаючи Україну.
Дар'я Курдель, танці: 20-річна чемпіонка України та багаторазова переможниця міжнародних змагань зі спортивних танців з Кривого Рогу. Загинула 9 липня 2022 року від російського ракетного обстрілу мікрорайону Інгулець у Кривому Розі - разом з батьком потрапила під удар, коли тренувалася на спортивному майданчику.
Іван Кононенко, актор та спортсмен: 42-річний український актор (знімався в серіалах "Слуга народу", "Кріпосна" тощо), ветеринар за освітою, також займався спортом. Служив у ЗСУ, отримав важке поранення в 2022 році. З 25 лютого 2025 року вважався зниклим безвісти, загинув на Курському напрямку (підтверджено в грудні 2025 року).
Катерина Дяченко (дитина), художня гімнастика: 11-річна гімнастка з Маріуполя, займалася художньою гімнастикою. Загинула в березні 2022 року під завалами будинку після прямого влучання російського снаряда в Маріуполі (разом з батьком; мати та брат потрапили до лікарні).
Вікторія Івашко (дитина), дзюдо: 9-річна киянка, вихованка спортивного клубу "Judo Master", тільки-но почала займатися дзюдо і робила перші кроки на татамі. Тренерка згадує її як спокійну, сміливу та життєрадісну дівчинку. Загинула 1 червня 2023 року в Міжнародний день захисту дітей разом із мамою під час масованого російського ракетно-дронового удару по Києву.
Назар Зуй (дитина), бокс: 13-річний хлопець з Макіївки (Донеччина), де почав займатися боксом, а після переїзду родини до Маріуполя захопився футболом і грав за місцеву дитячу команду. Навчався в 8-му класі школи №25, любив музику та мав багато друзів. Загинув 11 березня 2022 року в Маріуполі разом із батьками (Іриною та Сергієм) від російської авіабомби, скинутої на житловий будинок №127 на проспекті Миру, де родина ховалася в підвалі після того, як їхню квартиру на вул. Купріна зруйнувало обстрілом 6 березня.
‼️‼️‼️Не дозволяти говорити про зло - бути його помічником.»
Що тут додати: МОК - це одна зімбабвійська «К» і дві українські «Б».
Звісно, пересічні вміють об'єднуватись, а де ж ховається українська влада? Принаймні та її частина, яка має бути обличчям українського спорту у світі.
МОК: ОДНА ЗІМБАБВІЙКА «К» І ДВІ УКРАЇНСЬКІ «Б»
»Єдина біла людина, якій можна довіряти, - це мертва біла людина. Наша партія має продовжувати вселяти страх у серця білих людей - наших справжніх ворогів».
Роберт Мугабе, лідер Зімбабве 1987-2017.
Поки що, країно, наші спортсмени зимових видів спорту медалей не вибороли, але підняли не тільки український спорт, але й Україну на перші шпальти провідних видань світу. Правда, ми - пересічні, маємо віддати належне безпосередньо трьом людям, які жодного відношення до зимових видів спорту не мають, але саме вони своїми діями/бездіяльністю сприяли популяризації України, тому персонально:
1.Президент МОК з 2025 року, зімбабвійка, ідеологічний нащадок-улюблениця людожера Мугабе Крістні Ковентрі;
2.Член МОК з 1994 року, українець, дворазовий олімпійський чемпіон, ідеологічний нащадок Володимира Леніна, перша «Б» у складі української офіційної делегації - Борзов Валерій;
3.Член МОК з 2000 року, українець, олімпійський чемпіон, ідеологічний нащадок СССР, друга «Б» у складі української офіційної делегації - Сергій Бубка.
Президент, що не відчуває, що має зробити це без тиску і негайно?
https://www.facebook.com/inna.pronina.92?comment_id=Y29tbWVudDoxMzYzOTkwMzEyNDA5NDEyXzIxNDAwMDMzOTY3NjgxNTY%3D&__cft__[0]=AZaJUqY_tLt0ua6_3zDUEtx1be13PWBgDj31R6VDQCzPVki-Llh3vyiFDz0WzwW8rhhmhJTv8MaSzBx9xABM5im2RTBj5x0S5TSKmO1ZIty7NyN0gDHJmfe1uc5_CQhoGOuX9tKzArtSfFKTKhdRIWgufSomh9fXYZw1_HR6e45gvw&__tn__=R]-R Inna Pronina
Сєпар рашистський живе в Монако і йому байдуже до України та українців.
Олімпійські ігри всьо?
Функціонери МОК добряче лажанулись: незалежно від того, наскільки капітально Росія простимулювала їх тлумити українських спортсменів і тим більше українські ініціативи (нова голова МОК Кірсті Ковентрі відома на цілий світ своїми скандалами з отриманням грошей і лояльністю до паскудних режимів), гроші були витрачені дарма. Бо вони домоглись класичного "ефекту Стрейзанд": коли спроба щось замести під килим лише привернула максимум можливої уваги, якої ніколи б не було без такої спроби.
Що характерно, МОК і особисто Ковентрі продовжують закопувати себе чимдалі глибше в той субстрат, який найбільше відповідає їхньому світогляду: заборонили Гераскевичу "шолом пам'яті" - порекомендували чорну стрічку - дозволили "шолом пам'яті" поза змаганнями - дискваліфікували Гераскевича - а оце тепер знущально "дозволили Гераскевичу бути присутнім на Олімпіаді попри дискваліфікацію зі змагань" після особистого звернення Ковентрі.
Навздогін ще й представник МОК Марк Адамс ляпнув нібито як виправдання: "...У світі 130 конфліктів - візьміть Близький Схід, Африку, Південну Америку. Якщо кожному буде дозволено висловлюватися таким чином поза чорною повʼязкою, це створить поле змагань полем висловлювань".
Таке враження, що їм з Кремля спецрейсом якусь особливо продуктивну совкову лопату підігнали (і майстер-клас від Захарової з Лавровим), щоб якісніше закопувались і надовго закопували репутацію МОК зокрема і Олімпійських ігор загалом
https://www.facebook.com/oksana.zabuzhko/posts/pfbid0K4iQ3xoi8bUFNQAqRsm1i8ZVRPSmRH5GWaQKvziGpnJ4uYo9ZiRgMTebV8xpCYmbl?__cft__[0]=******************************************-Jn4sBgsfT144N4VzWjiTEzhiRYaNtwvFBwOPIY6-WYXmeUYoHKiShbA48RP6KOHUYlb85nHX-pq7yPiHnrLjoHdTS2cgqsOS02eSRZRfFuUIa9lUOARTzfPWL4ut7rhaLjBbLeGi7FJ_GGoO43b4mwzs&__tn__=%2CO%2CP-R 3 дн. ·
Нерви геть ні к чорту зробились, сиджу, дивлюсь на новинну стрічку, в якій усі світові ЗМІ навперебій захлинаються непокірним Владиславом Гераскевичем і його шоломом, - і реву, наче на обмін полоненими дивлюся...
Ти вже виграв, хлопче. Незалежно від того, який покажеш спортивний результат, - ти вже переміг цілий той куревський МОК, всю ту педо-рашистську зграю покидьків-на-крові (авжеж. голова МОК є в епстайнових файлах, хто б сумнівався!), - за ними всього лиш tsaпські гроші, а за тобою - твої мертві. наші мертві: нести їх на шоломі - це прямо відразу такий крізь-віки-наскрізний, лицарсько-орденський жест (Tausend Richter voll bewaffnet!- хто читав Notre Dame d`Ukraine, упізнає цю цитату!), що свої лаври героя - за вборонену перед очима цілого світу честь прапора - ти вже заслужив.
Хай тобі Бог помагає. І всі ті, кого несеш на шоломі
https://www.facebook.com/oleksander.turchynov/posts/pfbid02cLPVfcLRhuBu5h9NSqDJyVXx21kLdVsJhCbyvV9nqHH4BwrxUjBDJXeStJ2YN6T8l?__cft__[0]=AZaA-odV-SUY6f5M84-DANiL0NQeZvCBIBrIkTOPkdTWj8u5lgCF1vABgJnf0bdIOymAKUeO3zX3MKAQgpbd4yueyUSCuVlpxMPL5tC35a8T-JemkE8N45_J6MQZUmNqAgeQc3Lvdo6HyRqw23lCzPRExcJjU_PpPWEWQgKsX_NehvMuAQaai1mMTvvuG1htxFY&__tn__=%2CO%2CP-R 6 ч. ·
Памʼять, яка сильніша за будь-який фініш.
Після завершення гонки на Олімпіаді-2026 українські лижники зробили те, що важливіше за секунди на табло. Вони стали на коліно з прапором України - вшанували спортсменів, які загинули через війну.
Це був не просто жест. Це була тиша, наповнена змістом.
Також таким чином команда висловила підтримку Владиславу Гераскевичу, якого дискваліфікували через «шолом памʼяті». Бо пам'ять - не порушення правил. Пам'ять - це обов'язок.
Світ має знати: в Україні триває війна. Щодня ми втрачаємо найкращих - тих, хто мав би стояти на п'єдесталах, тренуватися, жити, мріяти.
І навіть на олімпійській трасі, серед гучних трибун і міжнародних прапорів, українці нагадують: ми не маємо права забути
У країні, що прийматиме Олімпійські ігри, сенатор Італії, віцепрезидент Комісії з прав людини Філіппо Сенсі вийшов до трибуни й сказав те, що давно мало бути сказано вголос.
Він назвав ганьбою рішення Міжнародного олімпійського комітету дискваліфікувати українського скелетоніста Владислава Гераскевича.
Не за допінг.
Не за порушення чесної гри.
А за… памʼять.
За шолом, на якому були зображені обличчя українських спортсменів - його друзів, колег, чемпіонів - убитих росією.
МОК заявив, що шолом «не відповідає регламенту».
І тоді Сенсі поставив запитання, від якого в залі запанувала тиша:
> Чи відповідає регламенту агресивна війна?
Чи існує для неї окремий технічний протокол?
Правильний кут падіння ракети?
Допустимий розмір вирви?
Спортсмен готується до Олімпіади роками.
Український спортсмен - тренується між сиренами, в укриттях, під новини про загиблих.
Він долає страх, втому, втрати.
І виходить на старт не лише за медаллю - за право існувати.
І його відсторонюють… за памʼять.
Бо памʼять - найнебезпечніша речовина. Її важко внести до списку заборонених. Але, схоже, дуже хочеться.
Ці обличчя Гераскевич хотів нести з собою на старт.
Щоб вони «змагалися» разом із ним.
Щоб їхня мрія не загинула разом із ними.
І саме за це його покарали.
Бо, виходить, обличчя вбитих спортсменів порушують правила.
А їхня відсутність на трасі - ні.
Олімпійський комітет втратив не спортсмена.
Він втратив найціннішу медаль - совість.
Спорт без памʼяті - це лише шоу.
Спорт без людяності - це декорація.
Спорт, який боїться правди, - це не про мир.
Олімпійський рух народився з ідеї честі, гідності та єдності.
Але сьогодні українські спортсмени змушені доводити не лише свою силу - а й право памʼятати своїх загиблих.
І якщо памʼять стає порушенням регламенту - значить, проблема не в шоломі.
Світ має це почути.
Бо мовчання - теж позиція.
А байдужість - теж вибір.
Памʼять не дискваліфікуєш.
І совість не внесеш до списку заборонених.
Пам'ятаємо кожного.
І не дозволимо стерти їхні імена.
І не дозволимо стерти їхні імена.
І це також ціниться. Він наш Герой !!!
Слава Українській Нації 🇺🇦🇺🇦🇺🇦