Перемовини будуть, війна закінчиться дипломатично. Окуповані території повернуть люди або час, - Зеленський. ВIДЕО
Війна в Україні завершиться дипломатичним шляхом, втім Україна ніколи не визнає окуповані території російськими попри будь-який тиск.
Про це президент України Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю CBS News, інформує Цензор.НЕТ.
"Безумовно, будуть перемовини. Безумовно, вони будуть різними - і тристоронні, і двосторонні. Різні формати будуть. Ми дійдемо до дипломатичного вирішення цієї війти, бо Путін не може нас окупувати, а нам не вистачає сил, щоб деокупувати все. І це зрозуміла ситуація. Дипломатично ця війна закінчиться", - зазначив глава держави.
Він також зазначив, що Україна ніколи не визнає окуповані території російськими.
"Вони будуть тиснути на нас, зокрема і через США і деяких партнерів. Вони будуть хотіти, щоб ми визнали. Ми повернемо (окуповані території. - Ред.), коли і як, я не можу сказати. Це буде найскладніше... Території повернуть люди або час, а ось втрати людські повернути не можна", - додав Зеленський.
Політичні гасла,як політична риторика, можуть бути однаковими,на що дались вже виборці "слуга народу".
А зараза сидять тихо ті кавказці під Кадировим.
Коротше, не тіште народ ілюзіями щодо хитрих дипломатичних ходів. Навіть русні не вдається от так одразу провертати подібні операції. Треба довго працювати і все одно багато чого вирішує збіг обставин.
Вони не всі там тупі, як ті окопні орки.
Але справжня дипломатія - це інтелектуальна робота високого рівня - таких фахівців ні в нас ,ні в московитів на посадах немає . Не тому ,що їх немає - а тому ,що принцип - "Нам не нужны умные ,нам нужны верноподданые"
Переконати Китай порвати з рашкою - це не робота лише тільки дипломатів. "дружба" там дуже вигідна Китаю, і щоб її порушити, треба створити реальний конфлікт інтересів, а це може зробити зараз лише Трамп, бо має в розпорядженні можливості США. Ми таких можливостей і близько не маємо. Тому на пустому місці переконати Сі посваритись з пу - марна надія. Такого навіть русня не може зробити.
я сдєлаль, всьо чта мог... (логічно було би завершити: "я ухажу", але цього зелений виродок не скаже...
Знов будеш брехати про касетні ********** в томагавку замість осколково-фугасних вигороджуючи ставленика Зе - Артюха. ?
Тому теза має бути така, що миру не буде до тих пір, поки ми не повернемо всі свої землі.
Буде гаряча війна чи ні - то інша справа, але стан війни не закінчиться до тих пір, поки всі території не будуть повернуті.
Те, що в Україні поки що не бунтують масово проти русифікації пояснюється просто. По перше, соціальне невдоволення має накопичувальний ефект. По друге, населення дійсно стримує російська війна. Але головне, що соціальний вибух не стається просто так. Повинен тригер, який підпалює котел, який вже закипає. Скажімо, коли відбулася Врадієвка, я одразу сказала друзям, що для Януковича пішов зворотній відлік. Тому що Врадієвка як у дзеркалі показала населенню, що у тій системі, яку створив клан Януковича, проста людина не має жодних шансів на захист. А саме це, а не абстрактна несправедливість чи ідейність є найсильнішим тригером для революційної ситуації. Відчуття тупіка, неможливість захиститися та захистити родину від свавілля. Поки є надія, що "може все ще наладиться", населення буде сидіти на попі рівно. Наразі, у людей ще жевріє якась надія, що держава якось виправить оцей "безпредел". Он, ввели контракт 18-24, може масштабують його і на інші вікові групи. Може Трамп порешає, може домовляться.
Якщо ж ці надії, що "безпредел" якимось чином вирішать зникнуть остаточно, от тоді, Олександре, ви на власні очі впевнитеся, як шводко може полихнути таке, що змете не те, що тцк...
Знаєте, як історик, я можу лише сказати: не недооцінюйте народний гнів і не переоцінюйте народне терпіння. Дуже, дуже небезпечно загоняти людей у безвихідь. Навіть під час війни. А можливо, особливо під час війни.
Максимум ,що в Україні наразі може бути після пермир'я - це швидкий Майдан - без танців та співів.
Він потім до Ізраїлю, а ми будемо повертати ?)))
Ви взяли столицю і що? Це якось зупинить війну? Ні, вона просто перейде в інший формат. Скоріш за все у формат міксу партизанщина та осередків організованого спротиву окремих військових підрозділів, які гарантовано збережуться. І не факт, що у такому форматі якраз Росія зможе успішно протидіяти.
Німеччину розгромили тому, що Німеччина була де факто оточена з усіх сторін. А Україна межує з ЄС та НАТО, з якими Росія точно не стане воювати. А значить, у неї немає шансу вийти на західний кордон України. І "розділити Україну з сусідами у Путіна не вийде. нахрена полякам кусок України, якщо ціна за це кацапи на їх кордоні? Росія тричі зтирала Польщу з мапи світу, а тепер ви пропонуєте їм Львів з перспективою мати Росію на власному кордоні? Ви вважаєте їх за ідіотів?
Я з першого дня війни вважаю її найбільшою стратегічною помилкою путіна. Причому не просто помилкою, а капканом.в який Путін вліз абсолютно добровільно. І який при будь якому розкладі коштуватиме Росії дуже дорого. Можливо навіть це початок кінця для неї як імперії.
Трамп це шанс не лише для України, але й для Путіна спробувати якось вирватися з цього капкану. Але як виглядає, Путін приймає рішення емоціями, а не холодним розумом. Одне внесення українських областей у конституцію РФ це дурня такого масштабу, що викликає сумнів у його раціональності взагалі.
З чого ви взагалі вирішили, що революції чи бунти виникають на "ідеологічному" підгрунтя? Абсолютно ні. Бунт відбувається тоді, коли населення не взмозі захистити себе в інший спосіб, при цьому населення опиняється в ситуації явної загрози своєму існуванню чи способу життя. І не важливо хто створив цю загрозу. Це взагалі не має значення. Важливо, що люди не мають інших способів захиститися. Якщо бусифікація стане настільки масовою, що торкнеться більшості населення ,(наприклад, якщо буде знижено вік мобілізації тощо), то бунт стане справою найближчого майбутнього. І війна ніяк цьому не завадить. Історія чудово показує, що революції та зовнішня агресія можуть відбуватися паралельно. Це вже було стільки разів, що взагалі немає сенсу це обговорювати.
Чи допоможе революція в Україні Росії? Ні. Війна з формату двобою регулярних армій просто перейде у формат партизанщина плюс активний спротив окремих повстанських армій. І така війна до речі, для агресора може бути навіть більш складною. Махновщина лише у радянських фільмах видається такою собі забавною грою смішних селян. В реальності воювати з подібними мобільними, добровільними арміями, які у нашому випадку будуть активно озброюватися та підживлюватися з-за кордону, дуже складно. І не факт, що Росія знайде формат ефективної протидії.
Тож помиляєтеся і ви, і кацапи. Ця війна не має військового рішення. А от перетворити пострадянський простір на багаторічне пекло може легко.
Але суть не в тому - наразі - ніяких бунтів стосовно ТЦК не буде по серйозних причинах :
1) Практично все пасіонарне населення здатне до збройної боротьби - або на фронті , або загинуло , або за кордоном. Хто буде здійснювати ? Жінки з пенсіонерами ?
2) Будь який бунт в умовах військового стану - буде зразу ж промаркований - як "операція ФСБ чи ГРУ " - на нього будуть направлені не тільки сили поліції ,нагвардії та СБУ ,а й військових ,якщо це потрібно . І ЗСУ якому це подадуть ,як москальську агентуру - повністю підтримає владу . І повірте розстріляють не задумуючись .
Тому ніяких бунтів не буде .
Та й в них немає сенсу - бо ТЦК не є проблема сама по собі . ТЦК діє згідно розпоряджень чинної влади і виконує її запит .
Так що будь які заколоти можливі - лише коли повстануть військові - вони є єдиною силою здатною на таку річ. Наразі передумов для цього немає - тому бунтів ніяких не буде в найближчі кілька місяців
Якщо ж українська державність колапсує, то війна набуде формату партизанщини та махновщина, з неконтрольованими заходами на російську територію, диверсіями, терактами та усім, що супроводжує такий тип війн. Плюс потрібно враховувати, що повстанські армії це не регулярні війська, які можна контролювати на предмет дотримання норм та правил ведення війни, поводження з полоненими та заручниками. Росіяни захоплюються хамасом. Ну, от тоді вони дізнаються, що таке воювати з повстанцями такого типу на власних кордонах.
Невжеж це справедливо, одни в окопах країну рятують, а інші репетують, якісь права качають, а про свій конституційний обов'язок, особливо під час війни, забувають?
Бажаєте повторення Буч, фільтраційні/концтабори ?
Що ж: пу вже довів, як він буде руzzкий язык захищати...
Щоб нихто не сумнівався, він в котрий раз це наглядно показав в Кривому Розі, Сумах касетними снарядами...його ціль- знищити державу Україна і українців - це на замітку ждунам... в шереметьєво навіть їм вже демонструють теплий прийом, нехай радіють хоча б тому, що одразу не на "яму"... і вони...повертаються до України чи як біженці в ЄС... і права качають.
Чи не так?
Щодо пасіонаріїв. Я вас можливо здивую, але не пасіонарії найчастіше бунтують. Згадайте хоча б ту революцію, яку ми з вами пережили. Хіба Майдан почали якісь пасіонарії? Звичайні люди, абсолютно не революціонери і навіть різних поглядів. Або згадайте початок великої війни. В ТРО пішли абсолютно звичайні, невідомі нікому прості обивателі. Це вже потім революції та війни виносять наверх харизматичних та активних. Я вас ще більше здивую. Бунт може початися навіть за відсутності якогось явного лідера чи лідерів. Тут важливим фактором є не наявність пасіонаріїв чи лідерів, а наявність глибокого конфлікту, який напряму зачипає критичні інтереси багатьох людей. А бусифікація, на жаль, є саме таким явищем.
Стосовно жінок. Напевне я знов вас здивую, але саме жінки часто починають бунтувати першими. Ну а материнські бунти це взагалі страшна річ. І я не жартую.
Стосовно військового стану. Ну, Останній цар росії навіть підписав розстріл для дезертирів. Через два роки його самого розстріляли у підвалі Іпатьївського будинку. І якраз ті, хто підпадав під цю статтю. Загалом встигли розстріляти за дезертирство десь близько 100 осіб. Це ті, про кого відомо. Скільки пустили в розход насправді невідомо. Але як бачите, не допомогло.
Власне, я тому це і пишу. Бо дуже небезпечно недооцінювати такі речі, як соціальне напруження. Тим більше вважати, що його можна стримати силовим методом. Царат мав дуже сильну каральну систему, яка Україні навіть не снилася. Але це не завадило народу масово топити жандармів у міських каналах.
Ще раз. Велика помилка недооцінювати народну стихію. Не робіть її.
Бунти можуть виникнути стихійно , але без лідерів вони швидко гаснуть . Жінки ніколи не були самостійною військовою силоб та не здійснювали переворотів.
А революція 1917 року - виникла через те ,що такий собі військовий Тімофєй Кірпічніков розстріляв -офіцера , і що б самому не йти на розстріл - пдіняв на бунт своїх сослужвців - які в свою чергу підняли інші частини- розстрілючи офіцерів. Тому ця революція почалася з військових - а вже потім цим скористалися не прості обивателі - а знову ж професійні революціонери - комуністи ( теж пасіонарні особистості ) . так що так от історія з бунтами
Закінчення війни, це, як мінімум укладання мирної угоди. Укладання мирної угоди - фактичне визнання за росією - її "права" безкарно вбивати людей та загарбувати чужі території, чинити геноцид і т.д.
Якщо ж ми кажемо про "заморозку війни" - то це не її закінчення, але, лише перепочинок для росії, час для неї для її відновлення.
Будь-які "угоди" з росією не варті нічого, вони не дають жодних гарантій, всі угоди росія завжди порушує. Будь-яка "угода з росією" - лише легімітизує її зазіхання.
Єдина угода, якої можна змусити дотримуватися росію - це та угода, до росію примусили дотримуватися силою. Ніяк інакше.
Фактично, що ми маємо: капітуляцію перед росією, її посилення за рахунок нас, України, та закономірне ослаблення України внаслідок цього.
І порожні обіцянки для "для бідних" - що росія не буде нападати, і, що вона нам, буцімто, "щось поверне, колись".
Це просто суцільна брехня та злочин, де, саме Україні "викручують руки" на користь росіян, і де рятують саме росію, чия економіка, підірвана війною і готова обвалитися.
А у державного керма ми маємо тих, хто за гарантії для себе, готовий віддати будь-що та будь-кому - аби їх тільки не чіпали і не питали про награбоване в Україні.
Як показує історія, Україна спроможна на різні формати війни чи спротиву.
Аби мати, хоч якісь шанси, треба було обіцяти і не виконувати, затягувати початок війни якомога довше, набиратися сил та потужностей, а після початку ефективно оборонятися, спалюючи років 1 до 10 чи 20, без усяких контрнаступів, де фактично абсолютно неефективно спалили тисячі життів і купу ресурсів.
Якраз той факт, що спротив на территорії західних областей України протримався до самої смерті Сталіна і фактично був припинений лише амністією Хрущева говорить про те, що партизанські форми війни вкрай складно піддаються мілітарному подавленню.
І що врешті врешт окупант змушений або йти на якийсь компроміс, або виходити з нелояльної территорії, або роками та десятиріччями вести де факто війну на территоріях, які він вже вважає своїми.
Ось чому я вважаю, що путін зробив стратегічну помилку почавши цю війну. А внесення анексованих территорій до Конституції РФ це взагалі якийсь дитячий поступок. Він же критично звужує для росії простір для маневру. Ну, по суті, цим рішенням путін просто сам загнав себе у ситуацію, коли у нього просто немає ніяких дипломатичних можливостей. Лише окупація занадто великих для ресурсу росії територій України. Тобто, вихід на кордони цих областей плюс буферна зона. Тобто це війна на роки і роки, на вже нелояльній до росії території. На території із зруйнованою інфраструктурою, демографічно спустошеною, не здатною до самоутримування, зате із суттевим соціальним навантаженням, адже цих пенсіонерів та інвалідів по напівзруйнованим селам та селищам хтось повинен хоча б мінімально годувати та утримувати. Я не бачу жодного профіту для росії у цій ситуації. Військового рішення вона не має. Україна занадто велика для поглинання та асиміляції, а без цього успішною анексія не буде.
Перетворення цих територі у сіру зону не має сенсу взагалі, адже це прямо шкодить економіці рф. яка критично залежить від західних ринків збуту та імпорту звідти технологій. Ну от уявіть собі, що ви - гірничний комбінат, який століттями працював на сусідній металургучний завод. І ось вам раптом щось вдарило в голову і ви перекопали усі дороги до того заводу, вигнали звідти частину робітників, які доглядали за тими дорогами, мережами тощо. При цьому рівноцінної заміни тому заводу у вас немає. Є пара інших заводів, але возити туди далеко, не так зручно і платять там на третину менше. Ну і хто вас розумним назве? А це ж рівно те, що зробив путін.
А ось кого у пекло, таке це зепдра і все опешне кодло із-за яких у нас нібуя немає! Свої кошти прсрали і хочемо воювати коштами сусіда/друга!
Ось тобі приклад...Ти задумав собі поміняти забор бо той, що у тебе є вже старий і скоро завалиться, а у твого сусіда забору немає взагалі. Ти як нормальний господарь відкладував/заощаджував свої кошти і щось планував для власного господарства, а сусід пробухував/пропивав все. І тут до твого сусіда почали лазити в огород всі хто заманеться, топтати городину, їсти полуницю/малину і взагалі побили твого сусіда в темноті і вні навіть не бачив хто бо забору ж немає і темно бо лампочку ні за що купити бо пропив всі кошти...І ось сусід знає, що у тебе багато грошей/будматеріалів є, які ти назбирав і він каже - дай мені до зарплати інструменти, кошти щоб побудувати забор...Ти даєш йому трохи, скільки зміг, але замало щоб відразу побудувати весь забор, а сусід не дочекавшись зарплати знову їх пропиває бо не витримав "горя"...
Питання: кого у пекло відправити - тебе чи твого сусіда бо двбп?!
Тоді - не зараз. Тоді не було Інтернету, відеокамер, БПЛА.