Вплив санкцій: У Росії почався різкий спад виробництва промислових металів
Магнітогорський меткомбінат (ММК) і гірничо-металургійна компанія "Норільський нікель" – дві найбільші металургійні компанії РФ із сумарним виторгом понад 2 трлн руб. на рік – були змушені скоротити виробництво у 2024 році через неможливість продати метал як на експорт, так і всередині країни. Таким чином, російські металурги також почали відчувати складнощі слідом за вугільною промисловістю, яка зіткнулася з різким падінням експорту через санкції й опинилася на межі масових банкрутств.
Про це пише The Moscow Times.
ММК – найбільший металургійний комбінат у Росії – на 14% скоротив виробництво сталі, до 11,95 млн тонн, що є найгіршим результатом за останні п'ять років. Виплавка чавуну впала на 4,5%, до 9,49 млн тонн, а продажі компанії скоротилися майже на 10%.
"Норнікель", головний у Росії виробник кольорових металів, звітував про падіння виробництва з більшості ключових видів продукції: у четвертому кварталі випуск нікелю скоротився на 6% рік до року, міді – на 12%, паладію – на 10%. На 2025 рік "Норнікель" прогнозує лише незначне – на 1-2% – зростання виробництва нікелю та скорочення виробництва паладію на 1%.
Хоча сам "Норнікель" не потрапив під західні санкції, до "чорних списків" США було внесено його головну, Заполярну, філію, а також Бистринський ГЗК, продукцію якої планували відвантажувати до Китаю. На зустрічі з інвесторами в серпні минулого року топменеджери компанії описували ситуацію як "ідеальний шторм" та скаржилися на складнощі з платежами.
Після початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України та санкцій понад 50% продажів "Норнікеля" почало йти в Азію.
Але китайський попит падає: за січень-листопад минулого року Китай скоротив закупівлю міді у Росії на 19%, до 300 тис. тонн, а її частка на ринку Китаю зменшилася стиснулася на чверть – з 5,6% до 4,2%.
Експорт нікелю до Китаю хоч і зріс в обсягах (на 20%), у перерахунку на виторг обвалився на 16%, до $846 млн, через падіння світових цін.
Проблеми з експортом вдарили і по ММК. За даними Metals & Mining Intelligence (MMI), за січень-вересень продажі російської сталі за кордон скоротилися на 22%, до 14,1 млн тонн. Експорт сталевих труб впав у чотири рази – з 436 тис. тонн до 100 тис.
Попит на сталь усередині Росії впав на 3 млн тонн, до 41 млн, головним чином через проблеми забудовників, які вимушено згортають проєкти через високу ставку Центробанку РФ. Попит на сталь для автопрому також не виправдав надій, оскільки китайські виробники не хочуть "штампувати" у Росії деталі, на відміну від німецьких, які будували заводи.
Нафтові компанії, сектор ЖКГ також скорочують попит на труби, оскільки і в результаті в 2025 році споживання сталі може знову знизитися, на 2-3%.
За словами джерела в галузі, якщо ситуація не зміниться, металургійні компанії не виключають, що їм доведеться знизити виробничі плани і пустити під ніж інвестпрограми.
Наприкінці грудня минулого року повідомлялося, що російський "Норнікель" хоче купити завод у Китаї через складнощі з імпортом обладнання.
У липні стало відомо, що "Норнікель" розглядає можливість будівництва у Китаї не лише потужностей з виробництва міді, а й нікелю та паладію, оскільки санкції ускладнюють транскордонні платежі та експорт металів.
У квітні власник "Норнікеля" Владімір Потанін розповідав про плани закрити свій мідний завод у РФ і побудувати новий у Китаї з неназваним партнером.
У серпні США посилили санкції проти російської металопродукції: під них потрапив зокрема й "Норнікель".
Раніше стало відомо, що багато гравців російської вугільної галузі 2025 року зіткнуться з банкрутствами через проблеми російської економіки, різке падіння експортних цін на вугілля та посилення західних санкцій.
До того стало відомо, що найбільші регіони видобутку вугілля в Росії зіткнулися з різким скороченням податкових зборів з бізнесу через проблеми вугільних компаній, які зазнають збитків, втрачають експорт і змушені скорочувати виробництво.
На початку вересня повідомлялося, що російські вугільні компанії 2024 року зіткнулися з різким погіршенням фінансового стану. Так, у першому півріччі доподатковий прибуток вугільної галузі обвалився на 97%, тобто більш ніж у 33 рази.
