Росія за три роки втричі збільшила свій "тіньовий" флот танкерів, – дослідження

Кількість танкерів "тіньового" флоту Росії зросла з менш ніж 100 танкерів на початку 2022 року до приблизно 300-600 на початку 2025 року, залежно від методу підрахунку.
Про це свідчить звіт компанії Dryad Global, передає Safety4Sea.
Як зазначається, приблизно 40% цих танкерів надійшли від продавців із Європейського Союзу, власників суден, що перебувають на межі або поза межами середнього терміну експлуатації.
Проте через постійну зміну прапора, зміну назв та заміну фіктивних компаній багато танкерів тіньового флоту подають свіжі документи, приховуючи рік побудови та історію технічного обслуговування.
Типовий російський танкер тіньового флоту має вік 20-25 років, що значно вище середнього світового показника для танкерів для перевезення сирої нафти, який становить 13 років.
Аналітики Dryad Global зауважують, що якщо контрагент не проведе глибокий пошук по історії судна (зіставлення з кожним попереднім номером ІМО), то судно може виглядати справним, хоча насправді його сталі – понад 20 років, а класифікація могла втратити чинність.
Dryad Global підкреслює, як танкери, що працюють у тіньовому флоті, покладаються на послідовний набір методів ухилення, щоб уникнути перевірки та обійти санкції.
Перша тактика – маніпуляції AIS. Екіпажі можуть змінити самостійно повідомлений тип судна з "нафтовий танкер" на менш регульовану категорію або повністю відключити транспондер. У деяких випадках судна передають хибні статичні позиції, показуючи, що вони стоять на якорі, фактично прямуючи до пункту перевантаження в морі.
Часті зміни назви та прапора судна також є поширеними. Танкер може перейти з російського на ліберійський реєстр протягом кількох днів, часто перефарбовуючи ідентифікатори під час перебування в порту.
Окрім того, структури власності є гнучкими. Одне судно може передаватися між кількома підставними компаніями протягом року, часто зареєстрованими в таких юрисдикціях, як Сейшельські острови, Шарджа або Маршаллові острови. Таким чином це приховує особу бенефіціарного власника за шарами номінальних директорів.
Приховування вантажу є останнім кроком. Під час офшорних перевезень російська, іранська та венесуельська нафта часто змішуються у змішані вантажі, позначені як звичайний мазут. Це ускладнює відстеження походження та перешкоджає забезпеченню дотримання санкцій та цінових обмежень.
Як повідомлялося, в середині червня європейські країни, що мають вихід до моря, домовилися вжити подальших заходів, аби протидіяти "тіньовому" флоту Росії.
Перед тим стало відомо, що уряд Австралії запровадив цільові санкції проти 60 суден, пов'язаних із тіньовим флотом Росії, і це перший випадок, коли Австралія запроваджує санкції проти російського тіньового флоту.
Нагадаємо, 10 січня цього року Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США оголосило про запровадження нових санкцій проти "тіньового" флоту танкерів, який дозволяє Росії експортувати нафти в обхід запроваджених країнами "Великої сімки" обмежень.
Наприкінці травня стало відомо, що Росія почала використовувати військовий супровід своїх танкерів "тіньового" флоту у Фінській затоці.
і вуаля в москалів більше суден
І що з того, якщо наприклад Велика Британія запровадила санкційний пакет щодо трьох десятків суден "тіньового флоту" росії.? То це декоративні дії замість глобальних рішень. І це лише викликає саркастичну посмішку. Річ у тім, що ці санкції передбачають заборону суднам, які перевозять російську нафту, заходити в її порти. Але вони туди й так не заходили і не збираються.(!!!) Вони проходять протоку Ла-Манш машучи ім ручкою і показуючи середній палець! ,Бо в більшості свой вони йдуть у сторону Індіі та Китаю!......Продаж російськоі нафти - це іі вічний двигун фінансування війни проти Украіни. Приблизно 60% йде з російських портів на Балтійському морі, а це приблизно 10-12 мільйонів тонн у місяць. Це більше сотні танкерів на місяць(!!!)Також 20% такої нафти йде з портів Чорного моря і ще 20% - з портів Далекого Сходу і Півночі. Виходячи з цієї статистики, саме в Балтійському морі треба вживати заходів для припинення цього потоку. А це закриття Датських протоків для проходження усіх танкерів з російською нафтою. (Було б також дієво і закриття для транзиту російськоі нафти Босфору і Дарданел на Чорному Морі). Для того, щоб обмеження були не імітацією, а дієвим механізмом проти росії, перед нашими друзями, союзниками і партнерами треба ставити питання щодо радикального оновлення світової санкційної політики. І тут необхідно виходити з того, що міжнародне морське право, вільна торгівля, свобода транзиту - це все поняття з мирного часу. А на період війни в Європі, яку РФ веде проти України, необхідно частково зупинити окремі норми морського права. Зараз необхідний жорсткий реалізм, а не імітація і декорація з запроваджень санкцій проти тіньового танкерного флоту ..
Але ж для цього потрібна дуже напружлива і професіна робота наших дипломатів за кордоном . Але виходячи з того що зеленський поназначав дипломатами колишніх кінологів, весільних фотографів, сексологінь і інструкторш по міньету- то іі результат будемо мати такого ж сексуального характеру......
Seacharm - січень, Туреччина; під прапором Маршаллових Островів)
Seajewel - лютий, Італія; (під прапором Мальти)
Grace Ferrum - лютий, Лівія; (під прапором Ліберії)
Koala - лютий, Усть-Луга, РФ; (під прапором Антигуа і Барбуди).
Vilamoura - червень, Лівія. (прапором Маршаллових островів)
Зокрема, три з них зазнали пошкоджень унаслідок вибухів у Середземному морі упродовж одного місяця.
Кожен з цих випадків має низку збігів: грецькі або кіпрські власники, маршрут через Мальту, попередній захід до російських портів. Утім, є й розбіжності - тип вибуху, місце атаки, технічна складність підриву. Відмінності в характері атаки на Vilamoura - яка була вражена в корпус, а не в борт - породили теорії про те, що за деякими з атак на судна могли стояти зовсім не Україна, а диверсанти з інших країн. Чотири з атакованих суден заходили в порти Лівії - країни, яку роздирають протиборчі фракції, що залежать від продажу нафти. Усі танкери також мають позначки в суднових документах про те, що вони стояли на якорі біля Мальти - для поповнення запасів. Атака на Vilamoura минулого тижня послідувала за іншим, значною мірою схожим інцидентом у січні та трьома інцидентами в лютому. При цьому, хоча більшість інцидентів було зафіксовано в Середземному морі, один танкер був вражений у Балтійському морі.
Тут можно тільки зазначитиЮ що на теренах колишнього радянського союзу кількість виробленик УПМ не піддавалась точному підрахунку, а детонаторів ВЗД з металоелементами до сорока діб - ще більше. Звісно після цього судновласники почали перевіряти корпуси своїх суден, що заходили до російських портів, на наявність мін за допомогою водолазів. Ну то перевіряти то можно, але я якось не чув що хтось може зняти з корпуса УПМ без підриву, бо зазвичай там встановлений детонатор невилучення ЗН, який підриває міну, при спробі зняти її з об'єкта підриву.
а пошкодили лише 5.