"Епоха дешевих продуктів минула": Виробники фруктів та овочів пояснили зростання цін (оновлено)

Час дешевих продуктів минає, особливо це стосується дешевих натуральних фруктів та овочів.

Про це президент "Української плодоовочевої асоціації" Тарас Баштанник розповів в інтерв'ю ЦЕС.

"Що визначає кінцеву ціну на полиці чи на ринку на ягоду чи на фрукт? Нікого не хвилює собівартість. Всіх хвилює баланс попиту і пропозиції, от і все", – розповів Баштанник.

За його словами, це було викликано в першу чергу погодними умовами, які вплинули не лише на Україну, а й на інші країни Європи, а також Туреччину, Узбекистан та інші. Водночас голова асоціації зауважив, що ціни також ростуть через підвищення собівартості виробництва, зокрема, через проблеми з трудовими ресурсами.

"Ера дешевих продуктів проходить у світі. Собівартість росте, з трудовими ресурсами проблема все більша і більша. Це, мабуть, головне. Якщо ми подивимося на цей сезон, ми можемо пройтися по будь-якій позиції, але ми жодну не назвемо, яка дешева. Всі дорогі", – додав Баштанник.

Водночас він припустив, що цього року українці можуть очікувати на певне здешевлення цін на яблука та іншу продукти плодово-овочевої та ягідної групи в період їх активного збору. Баштанник пояснив, що оскільки в країні наразі ще погано розвинуті потужності для довгострокового зберігання, що буде тиснути на виробників до швидшої реалізації продукції.

Водночас, згідно з дослідженям, оприлюдненим Financial Times, екстремальні погодні явища, спричинені зміною клімату, призводять до короткострокового зростання цін на продукти харчування в усьому світі.

Попередні дослідження вивчали, як високі температури, які спричиняють зниження врожайності та дефіцит поставок, сприяють загальній інфляції цін на продукти харчування в довгостроковій перспективі. Однак нове дослідження показує, що окремі продукти харчування також зазнають набагато різкішого короткострокового зростання цін, що сприяє інфляції.

Так, ціна на оливкову олію в Європі минулого року підскочила на 50% після тривалих посух на півдні Іспанії протягом 2022 та 2023 років.

В Індії спека у травні минулого року призвела до зростання цін на цибулю на 89%, тоді як у Кореї ціни на капусту зросли на 70% після рекордної літньої спеки.

У Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневої спеки в регіоні, а в Китаї ціни на овочі зросли на 30%. У Каліфорнії, в Аризоні (обидва – штати США), ціни на овочі зросли на 80% у листопаді 2022 року після посухи.

Багато погодних явищ, що спричинили це зростання цін, "були абсолютно безпрецедентними з історичної точки зору", заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц із Барселонського суперкомп'ютерного центру.

Він додав, що температури були "далеко поза межами того, що ми могли б очікувати в стабільному кліматі, на який не впливали б викиди людини".

Дослідження показало, що сплески цін на продукти харчування часто відбувалися після екстремальних погодних умов лише на кілька місяців – закономірність, яка, як попереджають дослідники, ймовірно, стане більш поширеною зі зростанням зміни клімату.

"Ми знаємо, що [екстремальні погодні явища] вже стають інтенсивнішими та частішими, ніж 30-40 років тому, і ми очікуємо, що це триватиме доти, доки викиди парникових газів продовжуватимуть зростати", – сказав Коц.

Якщо продовольча система "продовжуватиме реагувати так само, як ми бачили нещодавно, то ми очікуватимемо того ж самого [з точки зору цін на продукти харчування], і, ймовірно, більш екстремальними та більш непередбачуваними способами".

Дослідження також викликало питання для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти харчування загрожує зусиллям щодо контролю загальної інфляції, особливо в країнах, що розвиваються, де продукти харчування становлять більшу частку споживчих цін.

Як повідомлялося, раніше у Національному банку зауважували, що ціни на продукти харчування в Україні наблизилися до рівня цін у сусідніх європейських країнах, а за деякими позиціями навіть перевищують його. Тому у випадку повторення неврожаю цього року інфляція зростатиме меншими темпами, адже дефіцит вітчизняної продукції закриватиме імпорт. 

Автор: Михайло Орлюк