Провал імпортозаміщення: Російські процесори виявилися дорожчими за Intel і AMD, а більше половини чипів – бракованими

Російський виробник інтегральних мікросхем "Байкал Електронікс" до кінця року збирається надати російським компаніям кілька десятків тисяч процесорів Baikal-L і Baikal-M. Однак через невеликий обсяг партії вартість чипів російського вендора буде вищою за американські Intel і AMD.

Про це повідомив директор консорціуму розробників систем зберігання даних Олег Ізумрудов, передає The Moscow Times.

Випуск чипів Baikal-M починався на потужностях тайванської TSMC у 2019 році за топологією 28 Нм (у виробництві сучасних ноутбуків, смартфонів та планшетів використовує техпроцес 3 Нм).

Однак після повномасштабного вторгнення Росії в Україну тайванська компанія припинила співпрацю фірмами із Росії.

У березні 2022 року розробку ноутбука на Baikal-M розпочала російська компанія Bitblaze.

Зі свого боку голова компанії "Промобіт", яка виробляє техніку під брендом Bitblaze, Максим Копосов зазначив, що не чув про відновлення "Байкал Електронікс" виробництва Baikal-M, але йому відомо про плани компанії замінити його на сучасніший і продуктивніший Baikal-L.

Втім, за його словами, цей процесор, ймовірно, буде вироблятися "на одній з азійських фабрик", оскільки в Росії немає "майданчиків такого рівня". При цьому перенесення випуску з одного підприємства на інше може коштувати від 1 млрд руб. за один тип процесора, що можна порівняти з вартістю розробки нового чипа.

Характеристики Baikal-M можна порівняти з процесором Intel i3 сьомого покоління (випущений у 2017 році).

У березні минулого року російські ЗМІ з посиланням на представників компаній-виробників радіоелектронної продукції писали, що більше половини партій чипів Baikal на виході виявляються бракованими. Причина – вимушене перенесення складання процесорів з Тайваню до Росії через санкції та нестачу на російських підприємствах кваліфікованих кадрів.

Раніше стало відомо, що Росія в п'ять разів уріже витрати на мікроелектронну промисловість через проблеми з бюджетом.

До того повідомлялося, що російський виробник серверів – компанія "Гагар.Ін" – опинися на межі фінансового краху.

Також повідомлялося, що іноземні рішення, як і раніше, застосовуються на 95% об'єктів критичної інформаційної інфраструктури Росії. Зокрема, йдеться про російські державні організації, банки, медичні установи, телекомунікаційні та логістичні компанії.

Окрім того, російський бізнес після виходу з країни іноземних брендів не зміг відмовитись від західного інженерного програмного забезпечення. Рівень його нелегального використання зріс із 65% 2023 року до 70% 2024 року.

Автор: Галина Ялівець