Приватизація частки "Енергоатому" покращила б управління в компанії, – Мінекономіки

Приватизація частки акцій "Енергоатому" могла б суттєво покращити корпоративне управління в компанії.

Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев на засіданні Тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки, передає Інтерфакс-Україна.

"Більш дієва реформа, яка може бути, – це приватизація всього, що можливо. Стосовно "Енергоатому": приватизація частки цього підприємства дозволить суттєво покращити корпоративне управління. Період, коли наглядова рада може не ухвалювати рішення, максимально скоротиться, бо буде хтось (акціонер, – ред.), хто відповідає дуже великими грошима", – сказав Соболев.

Таку думку він висловив у процесі обговорення проблем формування та діяльності наглядової ради "Енергоатому", яку уряд розпустив своїм рішенням після розголосу справи "Мідас" від Національного антикорупційного бюро/Спеціалізовної антикорупційної проукратури з матеріалами про численні випадки вимивання коштів підприємства злочинною організацією.

Загалом Соболев наголосив, що корпоратизація "Енергоатому" супроводжувалася тиском фігурантів "Мідас".

"Ми впровадили в рекордні строки корпоратизацію "Енергоатома" до того, як розпочати конкурс на наглядову раду. Як ви розумієте зараз, це була складна задача, тому що опір був завжди, постійно. Ті самі люди, які зараз проходять в цій справі, були контрагентами Міністерства економіки з іншого боку, але ми це зробили, щоб покращити корпоративне управління в цій компанії", – пояснив Соболев.

Описуючи ситуацію з наглядовою радою, він зазначив, що наглядова рада могла відсторонити правління своїм рішенням у будь-який момент.

"Вони очікували, коли товариство закупить їм страхування відповідальності. Вочевидь, товариство саботувало цей процес, тому наглядова рада була повільна", – зауважив Соболев.

Нагадаємо, "Енергоатом" тільки в кінці липня 2025 року оголосив тендер на страхування відповідальності голови та членів наглядової ради за 19,3 млн грн.

За словами Соболева, на акціонерне товариство покладено багато функцій щодо діяльності наглядових рад, і це, як вийшло на прикладі "Енергоатому", зашкодило корпоративному управлінню.

"Є явний конфлікт між інтересами самого товариства, яке для наглядової ради виконує завдання, наймає радників, обирає корпоративних секретарів, проводить тендери і може велику частку цього саботувати. Якась частина з цього має переїхати, мабуть, у більш централізований орган управління державними компаніями, щоб робити це швидше і без конфлікту інтересів", – запропонував Соболев.

Нагадаємо, раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабінет Міністрів схвалив план дій щодо оновлення складу наглядових рад і виконавчих органів державних компаній паливно-енергетичного комплексу.

Напередодні Свириденко повідомила, що під час наради з президентом Володимиром Зеленським було погоджено план масштабного перезавантаження енергетичного сектору та низки важливих державних інституцій, які відповідають за його стабільність. Ці рішення з'явилися після публікації даних операції "Мідас" про корупцію в енергетичній сфері.

Операція "Мідас"

10 жовтня НАБУ та САП провели масштабну операцію з викриття корупції у сфері енергетики. Зокрема, схема включала незаконний вплив на стратегічні державні енергетичні підприємства.

За даними слідства, викрита злочинна організація організувала схему систематичного отримання "відкатів" від контрагентів "Енергоатому" у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. За це їм обіцяли не блокувати розрахунки з боку державної компанії за надані послуги чи поставлену продукцію.

Легалізацією незаконних коштів займався окремий офіс злочинної організації. Він розташовувався в приміщенні в центрі Києва, яке належало родині колишнього нардепа-зрадника, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні. Загалом через так звану "пральню", за даними правоохоронців, пройшло близько $100 млн.

11 листопада НАБУ оприлюднило записи, на яких фігурують колишній бізнес-партнер та товариш президента Тімур Міндіч, міністр енергетики Герман Галущенко та низка інших посадовців.

Окрім самого Міндіча підозри у справі отримали ще шість членів злочинної організації.

Автор: Галина Ялівець