Китай за три роки зекономив $20 мільярдів за рахунок закупівлі нафти в Росії

Китай із 2022 року заощадив $20 млрд за рахунок покупок нафти в Росії.
Як заявив глава "Роснєфті" Ігор Сєчін, такого "економічного ефекту" Китаю вдалося досягти "завдяки вищій ефективності закупівель російської нафти порівняно з близькосхідною альтернативою", передає The Moscow Times.
За підсумками 2024 року Росія забезпечила майже 19% китайського імпорту енергоресурсів на загальну суму близько $100 млрд і стала найбільшим постачальником нафти з часткою близько 20%.
Заощаджувати на російських барелях Китаю дозволяють знижки, які російські нафтовики змушені надавати після початку розв'язаної Росією повномасштабнї війни проти України.
Максимального рівня – 16% до цін інших постачальників у Китаї – дисконти досягали влітку 2022 року, випливає із підрахунків Інституту Гайдара. До кінця 2023 року середня знижка для китайських клієнтів скоротилася до 5% до Brent, 2024 року практично зникла, а 2025 року – знову почала збільшуватися: 2,8% у першому кварталі, 6,3% – у другому.
Після введення санкцій США проти "Роснєфті" та "Лукойлу" дисконти на російську нафту встановили рекорди за понад два роки: у портах РФ сорт Urals продавали на $20 дешевше за марку Brent. Знижка на далекосхідний сорт на ESPO, який Китай закуповує через тихоокеанські порти, подвоїлася – $9,5 за барель проти $4,2 наприкінці жовтня (стосовно бенчмарку Dubai).
Індія – другий за величиною покупець нафти з Росії після Китаю – заощадила на знижках $12,6 млрд за 2022-2025 роки, писала Indian Express із посиланням на митну статистику. За першу половину поточного року індійські НПЗ отримали вигоду на $835 млн, торік – на $1,45 млрд, 2023 року – на $5,41 млрд, 2022 року – на $4,87 млрд.
Загалом знижки для Індії та Китаю могли обійтися російським нафтовикам у $33 млрд – суму, яка дорівнює півтора річним бюджетам всієї системи вищої освіти РФ і в 4-5 разів перевищує річні бюджети великих та багатих регіонів.
Раніше повідомлялося, що імпорт російської нафти до Китаю морем у листопаді може впасти втричі – до 500-800 тис. барелів на добу. Після запровадження санкцій США проти російських нафтових гігантів "Роснєфть" та "Лукойл" великі китайські державні нафтопереробні компанії призупинили закупівлі далекосхідного сорту російської нафти ESPO, на яку припадає основний імпорт з Росії.
До того в листопаді стало відомо, що оператор найбільшого у світі нафтопереробного підприємства – індійська Reliance Industries – вирішила відмовитися від російської нафти попри угоду з компанією "Роснєфть".
Відмова від російської нафти
Раніше повідомлялося, що партії російської нафти, вивезені танкерами з морських портів, дедалі частіше залишаються без покупців через американські санкції, під які потрапили російські компанії "Роснєфть" та "Лукойл".
Повністю припинили закупівлю російської нафти п'ять індійських НПЗ, на які припадало дві третини всіх поставок із РФ. Це Reliance Industries, Bharat Petroleum, Hindustan Petroleum, Mangalore Refinery and Petrochemicals та HPCL-Mittal Energy.
Також "бойкот" прямим закупівлям у "Лукойлу" та "Роснєфті" оголосили держкомпанії Китаю – Sinopec та PetroChina. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з компанією Shandong Yulong Petrochemical, включеною до "чорних списків" Великої Британії та Європейського Союзу.
Як стало відомо, китайський нафтопереробний завод Yanchang Petroleum, один з найбільших у внутрішньому Китаї, відмовився від російської нафти у своєму останньому тендері на поставки сировини з грудня до середини лютого.
Санкції проти "Роснєфті" та "Лукойлу"
Нагадаємо, у жовтні адміністрація президента США Дональда Трампа вперше з часу його вступу на посаду у січні 2025 року запровадила санкції проти Росії "через відсутність серйозної відданості Росії мирному процесу для припинення війни в Україні". Під них потрапили російські нафтові гіганти "Роснєфть" та "Лукойл", а також всі їхні дочірні компанії. OFAC встановило крайній термін до 21 листопада для компаній, щоб згорнути свій бізнес за кордоном.
Пізніше Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США відтермінувало набуття чинності санкцій проти російського нафтового гіганта "Лукойл" на три тижні – до 13 грудня.
На початку листопада повідомлялося, що морські поставки російської нафти впали найбільше з січня 2024 року через нові санкції США проти російських компаній "Лукойл" і "Роснєфть".
Залишившись без економічних партнерів після повномасштабного вторгнення в Україну, Росія у своєму "повороті на Схід" опинилася в критичній залежності від Китаю - економіки, що у дев'ять разів більша за російську.
У Москві дедалі частіше нарікають: Пекін поводиться геть не як союзник, пишуть Financial Times та Reuters.
За даними видань, Росія опинилася у майже тотальній економічній залежності від Китаю - передусім у сфері товарів військового та подвійного призначення. Китайські компанії без вагань заробляють на критичних російських потребах, і вартість таких товарів стрімко зростає.
Дослідження Інституту нових економік Банку Фінляндії (BOFIT) показало: ціни на продукцію, що підлягає експортному контролю й постачається з Китаю до Росії, зросли в середньому на 87% у 2021-2024 роках.
Для порівняння - при постачаннях в інші країни зростання становило лише 9%.
Показовий приклад - підшипники:
у грошовому вимірі їхній імпорт зріс на 76%,у фізичному - скоротився на 13%.
Схожою тактикою користується й Туреччина. Ціни на санкційні товари, які вона постачає Росії, зросли на 25-55% залежно від категорії.
Як сказав Reuters ще один співрозмовник з оточення російського уряду: "Без них ми не змогли б виготовити жодної ракети - не кажучи вже про дрони. І вся економіка давно б завалилася. Якби вони захотіли, війна закінчилася б уже давно".
Критично важливі товари вона тепер змушена купувати за завищеними цінами, а якість і стабільність поставок погіршилися.