Путіну доповіли про провал імпортозаміщення західного обладнання

Росії не вдається позбутися західних технологій, незважаючи на всі заклики президента РФ Владіміра Путіна це зробити і його заяви, що це вже зроблено.

Як свідчать оцінки Мінекономрозвитку РФ, країна, як і раніше, критично залежить від імпорту в областях, що мають ключове значення для війни, включно з машинобудуванням, виробництвом дронів і енергетикою, передає The Moscow Times.

Зусилля щодо розширення експорту неенергетичних товарів також не дають необхідного результату.

Що було заплановано

У документі Мінекономрозвитку Росії викладено шестирічний план досягнення цілей імпортозаміщення в критично важливих галузях до 2030 року, коли спливає чинний президентський термін Путіна.

Автори документа зауважують, що трансформація економіки неминуча, прогнозуючи прискорений перехід до технологічної незалежності від іноземних постачальників, однак у жодній галузі до кінця десятиліття цієї незалежності досягнуто не буде.

Так, у кораблебудуванні самодостатність становитиме менше 60%, в авіації – близько 50%. Навіть дрони, які зараз більш ніж на 60% залежать від іноземних компонентів, Росія через п'ять років навчиться виробляти самостійно лише на 80%.

При цьому навіть такі плани, викладені у документі від лютого 2025 року, здаються експертам нездійсненними.

"Мета на 2030 рік виглядає швидше фантазією для Путіна, ніж реалістичним планом", – вважає наукова співробітниця Бєлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександра Прокопенко. 

"Цифровий суверенітет"

У грудні минулого року Пуін заявив, що Росія поки рухається шляхом "технологічного суверенітету" та "технологічного лідерства", і це треба робити швидше. Натомість, за його словами, "можна з упевненістю сказати що Росія досягла повного цифрового суверенітету".

Путін підкреслив, що разом зі США та Китаєм Росія входить до трійки країн, які мають цифровий суверенітет. Утім, він не пояснив, що має під цим на увазі. 

Імпортозаміщення в авіації

До серпня минулого року російські виробники змогли здати авіаперевізникам лише один із 15 запланованих на 2025 рік пасажирських літаків. 

За словами джерел у галузі, для повноцінного відродження авіапрому в Росії "немає ні компонентної бази, ні технологій, ні заводів, ні інженерів", а на те, щоб створити все це з нуля, "знадобляться роки, якщо не десятиліття".

Програмне забезпечення

У радіоелектронній галузі Росії закордонними системами інженерного програмного забезпечення продовжує користуватися 61% підприємств.

Промисловість при цьому на 98,3% залежить від закупівлі імпортних верстатів: 2024 року на російськіприпало менше 2%. Переважна більшість (71%) була поставлена ​​з Китаю, тоді як імпорт німецької, японської та південнокорейської техніки через санкції впав практично до нуля.

Нафтова галузь

Навіть у головній російській промисловості, нафтовій, російський віце-прем'єр Александр Новак пообіцяв "імпортозамістити критичне обладнання на всі 100%" лише до 2030 року.

Згідно з урядовою Стратегією розвитку мінерально-сировинної бази, частка імпортного бурового обладнання, а також аналітичного програмного забезпечення для видобутку корисних копалин перевищує 90%.

Імпортними залишаються 50% гірських машин, що використовуються видобувними компаніями, та 30% наземного геофізичного обладнання.

Більше новин у Telegram-каналі Бізнес Цензор

Провал імпортозаміщення в Росії

Як повідомлялося, що Росії за 10 років не вдалося створити аналог американських батарей.

Раніше російський уряд через брак фінансування зупинив декілька ключових проєктів для російських літографів, які потрібні для виробництва суверенних процесорів та мікросхем.

Перед тим стало відомо, що федеральне державне унітарне підприємство "Росморпорт" відмовилося від будівництва двох криголамів проєкту 23620 льодового класу Icebreaker7 на Онезькому суднобудівно-судноремонтному заводі. Рішення було пов'язане з майже дворазовим збільшенням вартості робіт після спроби замінити імпортне обладнання російськими аналогами.

До того повідомлялося, що російський виробник мікросхем "Байкал Електронікс" так і не зміг налагодити виробництво власних процесорів Baikal M у Росії, тому цей проєкт закриють.

Раніше повідомлялося, що російський уряд планує в 1,6 раза скоротити фінансування федерального проєкту "Виробництво літаків і вертольотів" у 2026 році – з 139,6 млрд до 85,7 млрд руб.

Також стало відомо, що масштабна програма відродження авіапрому, яку російська влада запустила невдовзі після початку розв'язаної проти України повномасштабної війни, розраховуючи випускати десятки літаків на рік, зазнає фіаско. Так, із 15 запланованих на 2025 рік пасажирських літаків російські виробники змогли здати перевізникам лише один.

До того повідомлялося, російські цивільні літаки, випуск яких влада РФ обіцяла поставити на потік після заборони продавати до Росії лайнери Boeing і Airbus, досі не вийшли в серійне виробництво, але встигли різко подорожчати. Так, за два роки російські літаки стали дорожчими на 45-70%.

Тому на початку 2025 року російський уряд ухвалив рішення зменшити план виробництва власних літаків в 1,5 раза. Якщо спочатку очікувалося, що до 2030 року не менше 80% лайнерів у парку перевізників стануть російськими, то тепер ціль знижена до 50%. Причому початок масштабного авіавиробництва було відкладено на 2027-2028 роки, а вихід авіапрому на повну потужність – перенесено на 2030 рік.

Наприкінці минулого року повідомлялося, що російський авіапром з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України зміг виробити лише 7 придатних для цивільної авіації літаків SuperJet 100, тоді як у планах до 2025 року було заплановано 108 лайнерів.

Автор: Галина Ялівець