У Києві створять додаткову генерацію для критичної інфраструктури. Що передбачено?

У Києві немає альтернативи центральному опаленню, однак для критичної інфраструктури, зокрема, для медзакладів, закладів освіти, будуть створювати додаткові котельні, міні-ТЕЦ, а також активно використовувати сонячну генерацію.
Про це розповіла заступниця голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко, передає Укрінформ.
"Наприкінці березня Київська міська рада ухвалила План енергетичної стійкості столиці. Це комплексний документ, який передбачає посилення нашої енергетичної стійкості. І, в першу чергу, це стосується наших комунальних закладів. Наприклад, заклади охорони здоров'я належать до критичної інфраструктури. Тут має бути не лише резервне живлення, а й резерв на резервне живлення. Тобто у випадку, якщо щось станеться з генератором чи котельнею, то має бути ще варіант, щоб можна було оперативно підключити, бо від цього залежить життя людей", – пояснила Старостенко.
За її словами, щоб забезпечити надійність енергопостачання, будуть встановлені додаткові котельні та побудовані міні-ТЕЦ.
Окрім того, обов'язково передбачено активне використання сонячної енергетики, а також кошти на встановлення сонячних батарей у школах і закладах охорони здоров'я.
Водночас, як зауважила Старостенко, експерти, які були залучені до створення Плану енергетичної стійкості Києва, переконані, що альтернативи централізованій системі опалення в столиці немає.
"Тобто ми можемо щось будувати окремо, але просто замінити централізовану систему опалення неможливо. Її теж треба відновлювати. Тому ми відновлюємо централізовану систему опалення, але паралельно створюємо біля об'єктів критичної інфраструктури оці точки альтернативного живлення", – сказала Старостенко.
Підтримка енергетики
Раніше повідомлялося, що Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив екстрений грант на 20 млн євро як додаток до фінансування від ЄБРР для встановлення контейнерних когенераційних установок загальною потужністю близько 120 МВт у Києві.
У березні прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що на реалізацію розробленого владою Києва плану стійкості столиці потрібно 61,6 млрд грн, зокрема 10,6 млрд грн місто готове профінансувати з місцевого бюджету.
Перед тим, на засіданні Ради націоналної безпеки й оборони, були затверджені плани енергостійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім столиці. При цьому президент Володимир Зеленський знову заявив, що Київ "не підготувався до зими".
10 березня Київрада 92 голосами підтримала план енергостійкості столиці. Цей план передбачає відновлення зруйнованих мереж і побудову нових, зокрема й резервних.
13 березня перший віцепрем'єр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що уряд України планує в цьому році залучити від міжнародних партнерів 5 млрд євро на відновлення та модернізацію енергетики.
14 березня президент Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 березня 2026 року "Щодо Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст".