Яким буде курс гривні в серпні та що на нього впливатиме
Головні ризики для валютного ринку України в серпні цього року будуть пов'язані не з одним окремим фактором, а з їх можливим одночасним накладанням.
Так, зростання попиту з боку імпортерів, подорожчання пального, безпекові події та психологічна реакція громадян можуть створювати короткі періоди підвищеної напруги, розповів Бізнес Цензору директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку" Тарас Лєсовий.
Однак, за словами Лєсового, важливо відрізняти локальний тиск від системної загрози.
"Наявність ризиків ще не означає, що курс обов'язково вийде за межі прогнозованого коридору. Багато залежатиме від інтенсивності попиту та швидкості реакції Національного банку", – зазначив він.
Що впливатиме на курс
- Першим потенційним "тригером" у серпні стане імпорт.
Починаючи з другої половини серпня компанії почнуть активніше готуватися до осінньо-зимового періоду, що означатиме збільшення закупівель енергоресурсів, пального, генераційного обладнання, техніки та комплектуючих.
Відтак потреба в таких закупівлях уже помітно впливає на структуру зовнішньої торгівлі. У першому кварталі фізичні обсяги імпорту зросли на 15,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Серед основних причин – активніше ввезення природного газу, нафтопродуктів та енергетичного обладнання.
"Для валютного ринку це означає, що попит імпортерів може зростати швидше, ніж поточна ринкова пропозиція. Частина компаній купуватиме валюту під конкретні угоди. Інша частина може формувати додатковий запас – своєрідний валютний "захист" на випадок перебоїв із постачанням або зміни світових цін", – пояснив Лєсовий.
- Другий вагомий фактор впливу – це пальне.
Український ринок нафтопродуктів залежить від імпорту, тому зміна світових цін досить швидко позначається на валютних потребах компаній.
Порівняно з початком липня минулого року бензин А-95 в Україні подорожчав приблизно на 26,6%, дизельне пальне – на 36,2%, автогаз – на 17,7%.
Віповідно, така динаміка вже збільшила витрати бізнесу та підвищила чутливість ринку до будь-яких нових зовнішніх шоків.
Водночас у червні відбулася помітна цінова корекція. Бензин А-95 подешевшав приблизно на 1,8%, дизельне пальне – на 11,5%, автогаз – на 12,6%.
"Це свідчить, що паливний ринок також не є статичним і цілком може рухатися врізнобіч. Саме тому пальне є своєрідною валютною "гойдалкою". Його стабілізація зменшуватиме попит імпортерів на валюту та послаблюватиме інфляційний тиск. Нове подорожчання створюватиме протилежний ефект", – зауважив Лєсовий.
За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, у 2026 році глобальні постачання нафти можуть скоротитися приблизно на 3,9 млн барелів на добу. Якщо цей ризик реалізується, конкуренція за ресурс і ціни можуть зрости, що безпосередньо позначиться на витратах українських імпортерів.
- Третім фактором є безпека.
Масовані ракетні та дронові атаки можуть впливати не лише на загальні настрої, а й на споживчу поведінку.
У періоди загострення частина громадян традиційно збільшує попит на готівкові долари та євро, оскільки валюта сприймається як фінансові "дві стіни" на випадок форс-мажорів, пов'язаних із наслідками війни.
"Окремий ризик для валютного ринку варто розглядати через призму атак на паливну інфраструктуру та автозаправні станції. Якщо доступ до пального тимчасово звужується, водії можуть почати заправляти повні баки замість звичних 15-20, 30 літрів. За попередніми оцінками, це здатне ситуативно збільшити попит на пальне на 5-7%", – розповів Лєсовий.
За йог словами, сам по собі такий сплеск не матиме визначального впливу на курс, однак він може пришвидшити поповнення запасів, активізувати нові імпортні контракти та збільшити потребу компаній у валюті.
- Четвертим чинником стане інфляція.
Якщо сезонне здешевлення продуктів буде відчутним, а вартість пального залишатиметься стабільною, в серпні можлива дефляція до 0,3%. Якщо ж зростуть витрати на логістику та імпорт, місячна інфляція може сягнути близько 0,3-0,5%.
Водночас для валютного ринку помірна інфляція є позитивним сигналом. Вона підтримує привабливість гривневих інструментів і зменшує прагнення громадян переводити всі заощадження у валюту.
Зараз середні ставки за гривневими депозитами становлять близько 13-14,5% річних, а максимальні пропозиції подекуди сягають 17-17,5%. На тлі річної інфляції 7,2% це дає вкладникам достатній запас дохідності.
Прогноз курсу
У серпні ринок матиме кілька потенційних "подразників", але водночас і достатньо механізмів для їх нейтралізації: міжнародні резерви на рівні $51,3 млрд, зовнішня фінансова допомога та валютні інтервенції НБУ мають стримувати надмірний тиск.
За базового сценарію долар може залишатися в межах 44,5-45,5 грн, а євро – в коридорі 51-52,5 грн.
"Ризики можуть зробити рух курсів більш помітним, але без різкого зовнішнього або воєнного шоку вони навряд чи зламають загальну "конструкцію" валютної стабільності", – підсумував Лєсовий.
Заощадження українців
Раніше повідомлялося, що гривневі депозити в другому півріччі 2026 року залишатимуться одним із найбільш зрозумілих інструментів для збереження коштів, однак вкладникам варто оцінювати не лише номінальну ставку, а й три ключові маркери: інфляцію, курс долара та термін розміщення вкладу.
Також повідомлялося, що загальна сума вкладів фізичних осіб, зокрема й фізичних осіб-підприємців, у банках України станом на 1 липня цього року склала 1,75 трлн грн, що на 48,6 млрд грн більше за показник у червні. За пів року загальна сума вкладів зросла на 131,5 млрд грн.
