Скільки збитків завдає кожен балістичний обстріл по Києву, – розповіли в КМДА
Кожен балістичний обстріл столиці завдає місту збитків на суму від 300 до 500 млн грн.
Про це повідомляє виконувач обов'язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв в інтерв'ю LB.ua.
Виклики бюджету та витрати на відновлення
Відновлення пошкодженого російськими ударами житлового фонду стало одним із найвідчутніших напрямків видатків столиці, що відтягує кошти від інших нагальних потреб, зокрема будівництва та ремонту укриттів.
"На жаль, це зараз дуже відчутний напрямок витрат: наслідки кожного балістичного обстрілу, який зараз відбувається, – це збитки на 300-500 млн", – розповів посадовець.
Попри стабільні податкові надходження, звичного для попередніх років перевиконання міського бюджету наразі немає.
"Тому надлишкових грошей точно немає", – зазначив він.
Якщо минулого року Київ спрямував на допомогу військовим частинам та протиповітряній обороні 12 млрд грн, то цьогоріч столиця не має такої фінансової спроможності через потребу фінансувати план стійкості.
Підготовка до опалювального сезону
План стійкості Києва, що передбачає захист критичної інфраструктури та створення резервних систем теплопостачання, оцінюють у понад 31 млрд грн.
Цей кошторис розподілили 50/50 між державним бюджетом та бюджетом Києва.
Для виконання своєї частини зобов'язань місто залучає кредитні кошти від міжнародних та державних фінансових установ, зокрема від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
До кінця року влада планує запустити 200 МВт потужностей від когенераційних установок (КГУ), які мають стати резервним джерелом енергії для об'єктів критичної інфраструктури.
Підтримка енергонезалежності
Місто продовжує стимулювати енергоефективність у житловому секторі: на програми співфінансування для об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) у цьому році виділили рекордну суму – близько 500 млн грн.
Наразі в Києві вже функціонують 200 сонячних електростанцій у багатоквартирних будинках, а загалом різними програмами підтримки охоплено понад 1 тис. будинків.
У разі критичних відключень електроенергії або опалення взимку в кожному районі міста працюватимуть по 10 опорних шкіл з автономним живленням, які будуть відкриті для всіх мешканців громади.
Плани стійкості
У березні тоді ще прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що на реалізацію розробленого владою Києва плану стійкості столиці потрібно 61,6 млрд грн, зокрема 10,6 млрд грн місто готове профінансувати з місцевого бюджету.
Перед тим, на засіданні Ради націоналної безпеки й оборони, були затверджені плани енергостійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім столиці. При цьому президент Володимир Зеленський знову заявив, що Київ "не підготувався до зими".
10 березня Київрада 92 голосами підтримала план енергостійкості столиці. Цей план передбачає відновлення зруйнованих мереж і побудову нових, зокрема й резервних.
14 березня президент Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 березня 2026 року "Щодо Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст".
На початку липня Кабінет Міністрів України поширив дію експериментального проєкту з реалізації планів стійкості регіонів на операторів критичної інфраструктури. Таке рішення встановлює єдині правила виконання планів і заходів зі зміцнення стійкості для всіх операторів критичної інфраструктури, які беруть участь у їх реалізації.
У середині червня повідомлялося, що егіони продовжують впроваджувати заходи, передбачені комплексними планами стійкості, а середній рівень їх виконання по країні на той момент становив 40%.
Відновлення потужностей
У червні перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що Україна до 2035 року має стратегічну мету повернутися до 54 ГВт генерувальної потужності – рівня, який був до початку агресії Росії в 2014 році.
До того перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов заявив, що Україна збирається до початку опалювального сезону 2026-2027 років відновити 6,2 ГВт пошкодженої Росією генерації, 4 ГВт – вже знаходиться в ремонтах.
У травні Кабінет Міністрів України ухвалив порядок формування та використання національного резерву автономної генерації на випадок блекаутів та нових атак на енергетику.
Також повідомлялося, що уряд ухвалив зміни до умов проведення другого етапу конкурсу на будівництво нової генерації в Україні. Зокрема, загальну потужність, яка виставляється на конкурс, збільшено з 1322 МВт до 1505 МВт.
