Альтернативний експорт: Дунайські порти, залізниця та авто можуть взяти 75% вантажів, що йшли морем
Альтернативні маршрути експорту з України, що охоплюють Дунайські порти, залізничну та автомобільну логістику, дають змогу експортувати близько 4,5 млн тонн вантажів на місяць із 6 млн тонн, які міг забезпечити український морський коридор.
Про це розповів перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач, передає Інтерфакс-Україна.
"Ця цифра (4,5 млн тонн) дає можливість нам експортувати. Інформація про те, що в нас колапс із експортом, це неправда", – зауважив Деркач.
За його словами, із загальних 6 млн тонн вантажів, що транспортувалися морським коридором, близько 4 млн тонн складали зернові, а ще 2 млн тонн – переважно різні види металів та залізна руда.
Дунайські порти
Серед альтернативних маршрутів, над якими працєю Мініфраструктури, важливу роль відіграють Дунайські порти, які вже почали працювати в посиленому режимі та можуть обробляти до 3 млн тонн вантажів на місяць.
При цьому, за словами Деркача, незважаючи на те, що Росія посилила атаки й на ці порти, зараз ухвалюються додаткові рішення для забезпечення їхньої роботи, а за останній місяць Дунайські порти вже втричі збільшили обсяги перевалки вантажів.
Окрім того, покращити ситуацію могло б відновлення роботи румунських лоцманів у режимі 24/7 на морському каналі "Суліна", який наразі працює тільки вдень. Стосовно цього наразі ведуться перемовини з Європейською Комісією та Румунією.
Залізниця та автомобільні перевезення
Деркач розповів, що залізничні маршрути можуть забезпечити перевезення ще близько 1-1,5 млн тонн вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт – приблизно 200-300 тис. тонн, що таким чином виводить на загальну цифру у 4,5 млн тонн.
Для збільшення автомобільних перевезень через кордон продовжується розбудова пунктів пропуску: зокрема, будується міст між Україною і Молдовою у місті Ямпіль (Вінницька область). Також у планах – відкрити пункт пропуску "Ямпіль – Косеуць" як повноцінний пункт пропуску з мостом.
Водночас уже побудовано чотири смуги для вантажного транспорту в пункті пропуску "Порубне – Сірет" на кордоні з Румунією. Після розбудови Румунією аналогічних заходів це дозволить вдвічі збільшити пропускну спроможність для вантажів: орієнтовно через цей пункт пропуску щодня зможуть проходити близько 150 вантажівок на експорт.
У Мінінфраструктури загалом очікують збільшити пропускну спроможність по всьому кордону на 15-20% протягом року завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску.
Логістині витрати
Утім, як визнав Деркач, альтернативні маршрути збільшують логістичні витрати.
"Якщо ми, наприклад, про олійні, то для них це збільшення витрат не так критично. Для зерна це невигідно, тому що вони (експортери) будуть втрачати гроші. З іншого боку, якщо просто вкрай потрібно отримати хоч якусь кількість обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо", – розказав він.
При цьому, наголосив він, ситуація з перевезеннями цього року об'єктивно більш складна, ніж у 2022 році та попередні роки, бо Росія в рази посили удари й вони свідомо спрямовуються по всіх ланцюгах логістичних маршрутів – складах, портах, мостах, пунктах пропуску, локомотивах та навіть окремих машинах.
Російські атаки
За даними Адміністрації морських портів України, з 1 січня по 24 серпня цього року Росія завдала 185 ударів по портах Одеської області, 92 удари – по суднах в портах, 69 – по суднах за межами портів.
За даними "Укрзалізниці", якщо за весь час війни Росія здайснила 6,1 тис. атак по залізниці, то з 1 січня по 20 серпня цього року – більше 1,5 тис.
Наслідки блокади портів
Як повідомлялося, раніше міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що тривала блокада українських портів загрожує зростанням цін на агропродукцію на світовому ринку до 30%.
За оцінками Національного банку України, вимушена пауза в роботі морських портів у другому півріччі коштуватиме Україні понад $2 млрд втраченої експортної виручки.
Перед тим Висоцький заявляв, що Україна має розвинену мережу альтернативних експортних маршрутів і достатні потужності для зберігання зерна.
Висоцький також повідомляв, що залізничні, автомобільні та дунайські маршрути навіть за найсприятливіших умов зможуть забезпечити лише до 45-50% річного експорту української агропродукції.
Водночас Україна знизила прогноз експорту зерна на сезон 2026-2027 років на 12% порівняно з попередніми оцінками – до 38-40 млн тонн.
