Чому Україна не робить масштабних запасів продуктів, – пояснення Мінагрополітики
Україна не потребує масштабних державних запасів продуктів харчування, оскільки аграрне виробництво розосереджене по всій країні.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Чому держава відмовляється від держрезерву продовольства
За словами Висоцького, досвід воєнного часу з урахуванням виробничих можливостей України показав відсутність потреби у створенні масштабних державних запасів. Такі резерви потребують додаткових витрат на зберігання та постійного оновлення продукції.
Створення продовольчих запасів могло б бути виправданим у разі залежності країни від імпорту основних категорій продуктів. Оскільки Україна має сільськогосподарське виробництво практично в кожному регіоні, ситуація інша.
"За таких умов масштабне накопичення продовольства в одному місці, навпаки, створює додаткові ризики", – зазначив Висоцький.
Міністр підкреслив, що розосереджене по країні виробництво продуктів харчування дає підстави не говорити про загрозу голоду для українців.
Раніше система державного резерву в Україні вже доводила свою неефективність.
Відсутність потреби у державних магазинах
Урядовець також пояснив, чому держава не планує створювати власного великого оператора на продовольчому ринку для стримування цін. На відміну від паливного ринку з десятком великих гравців, виробників продуктів в Україні сотні, що унеможливлює картельні змови.
За нинішньої структури ринку немає потреби ані в додатковому регулюванні, ані у створенні державного торговельного оператора.
Контроль націнки на соціальні товари
Водночас під час дії воєнного стану в Україні продовжує діяти обмеження торговельної націнки на рівні 10% на окремі соціально значущі товари.
Серед них:
- соняшникова олія;
- курячі яйця категорії С1;
- пшеничне борошно;
- курятина;
- батон.
Дотримання цієї норми контролює Держпродспоживслужба, проте масштабних зловживань на ринку наразі не фіксують.
"Тому цей інструмент радше є сигналом для ринку. Такий суспільний договір працює: держава визначила рамку, і учасники ринку її дотримуються", – підсумував Висоцький.
Ситуація з логістикою та цінами
Нагадаємо, у Мінагрополітики розповіли, на скільки подорожчають продукти через перебудову логістики після російських ударів.
Раніше в Асоціації ритейлерів України повідомляли, що пошкодження та знищення розподільчих центрів спричиняють локальні затримки постачання та тимчасове скорочення асортименту в окремих торговельних мережах і регіонах.
Раніше міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявляв, що Україна має достатні запаси продовольства для забезпечення внутрішнього ринку, а логістичні ланцюги адаптують до російських атак на продовольчу інфраструктуру.
За його словами, перехід на нову модель постачання може спричинити певне зростання цін на продукти, однак воно не має бути критичним для споживачів.
Перед тим Висоцький говорив, що Росія знищила близько 90% складів торговельних мереж в Україні, однак, незважаючи на це, українці без продуктів харчування не залишаться.
Попит на продукти
Як повідомлялося, українці за місяць удвічі збільшили онлайн-замовлення продуктів тривалого зберігання та суттєво наростили витрати на них.
