Чи подорожчає інтернет в Україні через російські обстріли
Тарифи на інтернет в Україні до кінця поточного року можуть зрости щонайменше на 10-20%.
Про це розповіли представники різних інтернет-провадерів для ексклюзивного матеріалу Бізнес Цензора.
Причини зростання
Власник UTELS Олександр Полюдов причиною називає не згоріле внасліок російських атак обладнання, а в постійні витрати: вартість оптоволоконного кабелю за рік зросла у 3-4 рази через подорожчання волокна в Китаї, подорожчало й обладнання, а також зросли й зарплати технічного персоналу.
Директор провайдера "Павутина" Олександр Арутюнян пов'язує майбутнє зростання саме з такими постійними операційними витратами, а не з одноразовою заміною обладнання.
"Це не про разове обладнання, яке згоріло, і тепер треба його якось компенсувати. Мова про те, що вже відбувається і відбуватиметься далі перебудова всіх бізнес-процесів, процесів всередині і поза компаніями, учасниками ринку. Раніше у провайдера було 10 розміщень, тепер він повинен мати 50 мікровузлів. Відповідно, на кожен цей вузол – окрема система живлення, окремі кабелі. Отже, треба збільшити персонал, збільшити кількість аварійних бригад, транспорту, логістики. Це суттєве збільшення операційних витрат", – пояснив Арутунян.
На скільки зростуть ціни
За прогнозами Полюдова, тарифи зростуть щонайменше на 20% від рівня, який є зараз, а окремі оператори можуть удвічі підняти саме мінімальні пакети.
При цьому зростання цін варто чекати вже до кінця цього року, найпізніше – з 1 січня наступного.
Арутунян зі свого боку вважає, що в межах ринку йдеться про підвищення на 10-20% – конкуренція серед тисяч дрібних провайдерів фізично не дасть розкрутити ціни різко.
Водночас власник хостинг-провайдера Mirahost Олександр Ольшанський очікує зростання вартості послуг на 10-15%, оскільки левова частка потужностей компанії вже давно перенесена за кордон, і атаки на українські дата-центри її напряму не зачіпають.
Допомога для компаній
Утім, опитані співрозмовники компенсацій за втрачене обладнання не очікують – події фіксуються як форс-мажор.
Як корисну комунікацію з боку держави Полюдов назвав Міністерство цифрової трансформації, яке залишається на зв'язку та допомагає точково, але не грошима.
Нагадаємо, раніше у вересні російські удари по трьох дата-центрах у Києві викликали тимчасові проблеми з доступом в інтернет.
Бізнес Цензор також писав, які інтернет-провайдери постраждали внаслідок обстрілу Києва.
Зв'язок без світла
Як повідомлялося, програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає цільовий показник – у 2026-2027 роках забезпечити роботу мінімум 70% базових станцій мобільного зв'язку протягом не менш як 72 годин в умовах відсутності електроенергії.
на початку липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, схвалила проєкт змін до правил роздрібного ринку електроенергії для підтримки безперебійного зв'язку під час повітряних тривог.
Раніше, в березні 2026 року, відбулися перевірки мобільних операторів і були виявлені порушення в окремих областях України. Перевірки зафіксували, що далеко не всі базові станції компаній забезпечені належними системами автономного живлення для роботи під час відключень світла.
Наприкінці грудня минулого року Кабінет Міністрів України змінив правила роботи "пунктів незламності", щоб кожен українець залишався на зв'язку навіть під час блекаутів. Так, відтоді кожен пункт зобов'язаний мати енергонезалежний інтернет через технологію xPON або термінали Starlink.
Зі свого боку Міністерство цифрової трансформації України пояснило, як скористатися національним роумінгом під час знеструмлень або атак на енергетичну інфраструктуру, коли мобільна мережа може бути недоступною.
Під час одного із засідань Ставки наприкінці жовтня торік влада встановила нові вимоги до автономності роботи мобільних операторів, оскільки через посилення обстрілів енергетичної інфраструктури поточної готовності мереж працювати 8-10 годин без електропостачання може виявитися недостатньо.
Нові вимоги передбачають збільшення кількості базових станцій, обладнаних генераторами, адже у випадку тривалих відключень акумулятори не встигатимуть заряджатися. Водночас частка станцій, яку потрібно обладнати генераторами, буде різною залежно від області.
На початку листопада минулого року Міністерство цифрової трансформації запросило бізнес та відповідальних громадян оплачувано заживити базові станції операторів своїми генераторами, щоб під час блекаутів українці могли викликати швидку, отримувати екстрені сповіщення та зв'язатися з рідними.
Початково компенсація становила 110-140 грн за годину, то згодом роботу дизельного генератора почали оцінювати в 172 грн/год, а бензинового – у 287 грн/год. На прифронтових територіях передбачалися підвищені ставки: 197 грн/год для дизельних генераторів та 330 грн/год – для бензинових.
Утім, як зазначили мобільні оператори, ініціатива не набула популярності.
