Як повітряні тривоги та обстріли змінюють купівельні звички українців. ІНФОГРАФІКА
Постійні повітряні тривоги, обстріли та недоступність магазинів формують різні моделі купівельної поведінки українців залежно від міста.
Так, небезпека продовжує визначати, куди люди йдуть за покупками, коли відкладають їх, у яких випадках переходять в онлайн і від яких товарів відмовляються.
Про це свідчать результати дослідження Gradus Insights Catcher про зміни купівельної поведінки українців в умовах посилення загроз.
Адаптація міст
Регіональний зріз дослідження показав, що міста в Україні наразі перебувають на різних етапах адаптації до тривалої небезпеки. Зокрема, виділяються чотири моделі: гостра реакція, адаптація з гнучкістю, стабільна практика та повна адаптація.
Приклади міст для кожної моделі:
- Київ – гостра реакція. Через посилення атак споживачі швидко змінюють звичні маршрути, переносять покупки та частіше розглядають доставку, тобто перебудова купівельної поведінки в столиці зараз відбувається активно, а зміна безпекової ситуації помітно впливає на рішення в моменті;
- Одеса, Дніпро та Миколаїв – адаптація з гнучкістю. У цих містах уже сформувалися нові купівельні звички, проте вони залишаються рухливими. Наприклад, тривога, обстріл, пожежа чи недоступність звичного магазину швидко змушують людину перебудувати маршрут або змінити канал покупки;
- Львів – стабільна практика. У Львові безпековий фактор менш помітно втручається в повсякденний шопінг, тому вибір магазину частіше визначають звичні критерії: зручність розташування, маршрут та асортимент;
- Харків – повна адаптація. Тривалий досвід життя під загрозою сформував нові правила покупок, які вже стали автоматичними: покупки змістилися ближче до дому, частина великих торгових форматів випала зі звичних маршрутів, а локальні мережі стали важливішими. У дні сильних обстрілів люди купують лише необхідне й швидше повертаються додому.
"Харків сьогодні показує покупця після завершеної адаптації. Люди говорять, що безпекова ситуація вже не впливає на їхні покупки, але сам вплив нікуди не зник. Просто нові маршрути, вибір магазинів і правила поведінки стали автоматичними. Це дає нам підстави дивитися на Харків як на можливий сценарій того, якими з часом можуть стати покупці в інших містах, де перебудова зараз ще триває", – розповіла соціологиня, експертка з маркетингу та репутаційного аудиту, засновниця і CEO дослідницької компанії Gradus Євгенія Близнюк.
Перехід у онлайн і нові звички
Утім, загрози змінюють маршрут, але не обов'язково переводять покупця в онлайн: ті, хто віддавав перевагу покупкам онлайн, частіше замовляють товари додому, а ті, хто зазвичай купує офлайн, схильні перечекати небезпеку або перенести покупку.
З'явилися й нові завдання для шопінгу, окрім традиційних сценаріїв, як-то великі закупи, швидке поповнення необхідного, покупка свіжих продуктів, пошук акцій та закупівля про запас:
- "знайти й запастися, поки є": ризик перебоїв із постачанням або зникнення товару з полиці стимулює купувати більше;
- "доступно під час тривоги": перевагу отримує магазин або доставка, якими можна скористатися, коли інші варіанти недоступні;
- "покупка як перепочинок": похід до магазину стає коротким поверненням до звичного життя – можливістю прогулятися, подивитися новинки чи купити щось приємне собі або дитині.
Раніше Бізнес Цензор писав, що українці найчастіше купують онлайн та скільки витрачають на такі покупки.
Також повідомлялося, що в 2026 році 56% опитаних українців здійснюють онлайн-покупки кілька разів на місяць або частіше, зокрема 19% роблять це щотижня.
Також стало відомо, що 78% громадян України за останній рік збільшили свої витрати порівняно з минулим періодом. Водночас 13% опитаних зазначили, що намагаються економити та скоротили власні видатки.
