Чому не вийде поставити генератори на всі стільникові вежі та як держава блокує зв’язок для бізнесу?

Дерегуляція

Тривалі знеструмлення обвалюють міські стільникові мережі усіх операторів (когось більше, когось – менше), оскільки масовий перехід абонентів на мобільний інтернет миттєво перевантажує базові станції та вичерпує їхні резервні акумулятори.

Першим наслідком стає параліч платіжної інфраструктури в торговельних мережах і на автозаправках.

На жаль, держава відреагувала лише в негативному ключі на цю проблему: Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) ще в 2024 склав план для мобільних операторів із вимогами забезпечити не менше 10 годин автономності для 100% станцій і щонайменше 72 години – для ключових вузлів.

Утім, така позиція ігнорує матеріальні обмеження інфраструктури, адже автономізація тисяч веж зв'язку вимагає величезної кількості пального, його безперебійної логістики та розширеного штату виїзних бригад, без яких централізована мережа фізично не спроможна одночасно обслуговувати населення й нести технологічні бази даних бізнесу.

Не розраховуючи на публічних операторів, підприємства власним коштом розгортають термінали супутникового зв'язку, прокладають незалежні оптичні лінії та зводять спрямовані радіомости між магазинами й складами, що дозволяє зберегти безготівкові розрахунки без копійки бюджетних субсидій.

Однак приватна ініціатива блокується законом України №1089-IX "Про електронні комунікації", який формально декларує європейські норми, але в статтях 68-69 консервує дозвільний бар'єр, вимагаючи для кожного локального радіомоста окремого частотного присвоєння та платного розрахунку електромагнітної сумісності (ЕМС) в Українському державному центрі радіочастот (УДЦР).

Експлуатація передавача без завершення цих тривалих процедур підпадає під дію статті 146 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), де поряд зі штрафами передбачено судову конфіскацію обладнання, що змушує компанії обирати між вимушеною зупинкою роботи під час блекауту та небезпекою втрати майна.

Європейська практика натомість спирається на інститут загальної авторизації (general authorization), де вуличні радіолінки розгортаються за технічними регламентами у вільних смугах (як-от 60 ГГц), тоді як вітчизняний регулятор, хоч і впровадив стандарт Wi-Fi 6E (постанова Кабінету Міністрів №976), обмежив 5945-6425 МГц приміщеннями слідом за Європейським Союзом, законсервувавши заборону на зовнішні бездозвільні прольоти.

Вирішення цієї проблеми, як і багато яких інших, полягає в запровадженні декларативного принципу, за якого фіксація параметрів і координат передавача в електронному реєстрі надає безумовне право запускати міст без очікування висновків ЕМС.

Саму ж статтю 146 КУпАП має сенс не застосовувати чи й формально накласти на неї мораторій, принаймні до кінця воєнного стану.

Зв'язок без світла

Як повідомлялося, програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає цільовий показник – у 2026-2027 роках забезпечити роботу мінімум 70% базових станцій мобільного зв'язку протягом не менш як 72 годин в умовах відсутності електроенергії.

На початку липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, схвалила проєкт змін до правил роздрібного ринку електроенергії для підтримки безперебійного зв'язку під час повітряних тривог.

Раніше, в березні 2026 року, відбулися перевірки мобільних операторів і були виявлені порушення в окремих областях України. Перевірки зафіксували, що далеко не всі базові станції компаній забезпечені належними системами автономного живлення для роботи під час відключень світла.

Наприкінці грудня минулого року Кабінет Міністрів України змінив правила роботи "пунктів незламності", щоб кожен українець залишався на зв'язку навіть під час блекаутів. Так, відтоді кожен пункт зобов'язаний мати енергонезалежний інтернет через технологію xPON або термінали Starlink.

Зі свого боку Міністерство цифрової трансформації України пояснило, як скористатися національним роумінгом під час знеструмлень або атак на енергетичну інфраструктуру, коли мобільна мережа може бути недоступною.

Під час одного із засідань Ставки наприкінці жовтня торік влада встановила нові вимоги до автономності роботи мобільних операторів, оскільки через посилення обстрілів енергетичної інфраструктури поточної готовності мереж працювати 8-10 годин без електропостачання може виявитися недостатньо.

Нові вимоги передбачають збільшення кількості базових станцій, обладнаних генераторами, адже у випадку тривалих відключень акумулятори не встигатимуть заряджатися. Водночас частка станцій, яку потрібно обладнати генераторами, буде різною залежно від області.

На початку листопада минулого року Міністерство цифрової трансформації запросило бізнес та відповідальних громадян оплачувано заживити базові станції операторів своїми генераторами, щоб під час блекаутів українці могли викликати швидку, отримувати екстрені сповіщення та зв'язатися з рідними.

Початково компенсація становила 110-140 грн за годину, то згодом роботу дизельного генератора почали оцінювати в 172 грн/год, а бензинового – у 287 грн/год. На прифронтових територіях передбачалися підвищені ставки: 197 грн/год для дизельних генераторів та 330 грн/год – для бензинових.

Утім, як зазначили мобільні оператори, ініціатива не набула популярності.

Автор: Галина Ялівець