Надзвичайну ситуацію в енергетиці поширили на опалення, воду та зв’язок
Кабінет Міністрів України розширив дію надзвичайних заходів в енергетиці на сфери тепло- та водопостачання, а також на електронні комунікаційні мережі, інтернет та центри обробки даних (дата-центри).
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на постанову Уряду №1292 від 16 жовтня 2026 року.
Хто відповідатиме за роботи
Керівником робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в системах тепло-, водопостачання, водовідведення та інфраструктури призначено міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту.
Роботи в електронних комунікаційних мережах, інфраструктурі інтернет-доступу та дата-центрах очолить міністр цифрової трансформації.
Очільники напрямів мають невідкладно утворити спільний штаб з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Керувати штабом спільно будуть:
- перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики;
- міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту;
- міністр цифрової трансформації.
Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) стежитиме за станом мереж, обміном інформацією про загрози й пошкодження та координуватиме відновлювальні роботи.
Для цього відомство співпрацюватиме з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку), Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС), військовими адміністраціями та місцевою владою.
Зв'язок без світла
Як повідомлялося, програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає цільовий показник – у 2026-2027 роках забезпечити роботу мінімум 70% базових станцій мобільного зв'язку протягом не менш як 72 годин в умовах відсутності електроенергії.
На початку липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, схвалила проєкт змін до правил роздрібного ринку електроенергії для підтримки безперебійного зв'язку під час повітряних тривог.
Раніше, в березні 2026 року, відбулися перевірки мобільних операторів і були виявлені порушення в окремих областях України. Перевірки зафіксували, що далеко не всі базові станції компаній забезпечені належними системами автономного живлення для роботи під час відключень світла.
Наприкінці грудня минулого року Кабінет Міністрів України змінив правила роботи "пунктів незламності", щоб кожен українець залишався на зв'язку навіть під час блекаутів. Так, відтоді кожен пункт зобов'язаний мати енергонезалежний інтернет через технологію xPON або термінали Starlink.
Зі свого боку Міністерство цифрової трансформації України пояснило, як скористатися національним роумінгом під час знеструмлень або атак на енергетичну інфраструктуру, коли мобільна мережа може бути недоступною.
Під час одного із засідань Ставки наприкінці жовтня торік влада встановила нові вимоги до автономності роботи мобільних операторів, оскільки через посилення обстрілів енергетичної інфраструктури поточної готовності мереж працювати 8-10 годин без електропостачання може виявитися недостатньо.
Нові вимоги передбачають збільшення кількості базових станцій, обладнаних генераторами, адже у випадку тривалих відключень акумулятори не встигатимуть заряджатися. Водночас частка станцій, яку потрібно обладнати генераторами, буде різною залежно від області.
На початку листопада минулого року Міністерство цифрової трансформації запросило бізнес та відповідальних громадян оплачувано заживити базові станції операторів своїми генераторами, щоб під час блекаутів українці могли викликати швидку, отримувати екстрені сповіщення та зв'язатися з рідними.
Початково компенсація становила 110-140 грн за годину, то згодом роботу дизельного генератора почали оцінювати в 172 грн/год, а бензинового – у 287 грн/год. На прифронтових територіях передбачалися підвищені ставки: 197 грн/год для дизельних генераторів та 330 грн/год – для бензинових.
Утім, як зазначили мобільні оператори, ініціатива не набула популярності.
