Долар в Україні стрімко дорожчає. Що відбувається? ДОПОВНЕНО

Автор: Юрій Віннічук

Девальвація гривні набирає обертів. Тиск на гривню чинить низка факторів. БізнесЦензор розбирався в причинах девальвації і чи потрібно Нацбанку відпускати офіційний курс. Текст оновлено коментарем заступника голови НБУ Юрієм Гелетієм.

Девальвація гривні набирає обертів. За шість останніх днів долар в Україні на готівкову ринку подорожчав більш як на дві гривні - 12 липня американську валюту на чорному ринку, який є відображенням реального попиту, продавали по 37,7 грн/$.

Тиск на гривню чинить низка факторів, зокрема: війна, скорочення експортної валютної виручки, падіння ВВП, емісія гривні та інфляція.

За словами заступника голови Національного банку Юрія Гелетія, суттєвий ріст готівкового курсу валют повʼязаний з панічними настроями та "картковим туризмом".

Тенденція до знецінення гривні почалася у небанківських обмінниках, проте дуже швидко поширилася на банківські. При цьому переважну частку пропозиції та попиту на валютному ринку генерують експортери та імпортери, але через фіксований курс НБУ, вони не впливають на формування курсу.

Причиною нинішнього стрибка курсу готівкової валюти у Нацбанку називають рішення найбільших за кількістю клієнтів банків зрівняти свої курси за картковими операціями з готівковим курсом.

Цей крок спровокував дефіцит готівкової валюти в Україні, адже "карткові туристи" забезпечували значну частку пропозиції валюти на ринку.

"Це необхідний крок для боротьби з "картковим туризмом" – схемою, відповідно до якої громадяни знімали валюту за кордоном за "кращим" курсом і потім продавали її в Україні, й таким чином заробляли", – зазначив Юрій Гелетій у коментарі виданню ЕП.

На оплату розрахунків зі зняття готівкової валюти за кордоном Нацбанк витрачав золото-валютні резерви України. Їхній обсяг у червні продовжував стрімко знижуватися та впав одразу на 9%.

20 травня НБУ дозволив українським банкам вільно встановлювати курс готівкової валюти. До цього банківський курс не міг перевищувати офіційний більш ніж на 10%. Попри це, частина великих банків залишила курс за картковими операціями на низькому рівні.

6 липня ПриватБанк, а згодом і Монобанк, вирішили встановити за картковими операціями такий же курс, як і курс готівкової валюти.

Після підняття банками карткових курсів на валюту, маржа "карткових туристів" скоротилася як і обсяги поставки готівкової валюти в Україну.

БізнесЦензор розбирався, що впливає на курс гривні і чи потрібно Нацбанку відпускати офіційний курс.

Падіння експорту та ВВП України

Через війну, знищення промисловості, блокування портів, в першій половині 2022 року експорт з України скоротився на 23,7% і склав $22,8 млрд. При цьому обсяги експорту у другому кварталі склали $8,78 млрд, що на 37,4% менше, ніж в першому кварталі 2022 року.

ВВП в першому кварталі впав на 15%. Національний банк України оцінює падіння ВВП України у другому кварталі у 40%.

Раніше Світовий банк спрогнозував падіння ВВП України в 2022 році на 45,1%.

Згідно прогнозом прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, внутрішній валовий продукт України у 2022 році впаде не менше ніж на 35%.

Дефіцит бюджету та емісія гривні

Щомісяця витрати держави перевищують доходи на $5 млрд. У першому півріччі дефіцит держбюджету України сягнув 406 млрд грн.

Цей дефіцит було профінансовано за рахунок емісії гривні, яка становить 225 млрд грн через викуп Нацбанком військових облігацій, та грошима від західних партнерів у вигляді кредитів, грантів та безповоротної допомоги.

Від 24 лютого Україна отримала $11 млрд зовнішньої підтримки, або $2,7 млрд на місяць.

Після повернення податків на імпорт та збереженням обсягів надходжень допомоги від партнерів на рівні попередніх місяців, щомісячна емісія гривні оцінюється в $1-2 млрд.

Однак ціна прямої підтримки уряду - спалювання міжнародних резервів.

Натомість надлишкова банківська ліквідність становить 200 млрд грн. Це обсяг грошей у банках, які не задіяні в економіці.

Щоб спрямувати їх на фінансування дефіциту бюджету, НБУ підняв облікову ставку до 25%, в очікуванні, що Мінфін в слід за цим підніме дохідність ОВДП і гроші банків будуть інвестовані в державні облігації.

Однак Мінфін відмовляється це робити. Тому поки що 200 млрд грн банківської ліквідності продовжує зберігатися в депозитних сертифікатах Нацбанку під 23% річних. Натомість інвестори оцінюють адекватну планку дохідності річних ОВДП від 20%.

Інфляція

Ріст споживчих цін у червні становив 21,5%. На тлі різкого росту цін, зростають і інфляційні очікування населення.

За прогнозами інвесткомпанії ICU, інфляція надалі прискориться і залишатиметься в діапазоні 25-30% протягом наступних 18 місяців, оскільки економіка в цей період поступово пристосовуватиметься до слабшої гривні та високих цін на енергоносії.

Скасування обмеження на продаж валюти імпортерами

Ще одним з факторів зростання готівкового курсу валюти - скасування обмеження на продаж валюти імпортерам.

На тлі цього рішення, в очікуванні подальшого зростання курсу валюти, бізнес збільшив обсяги купівлі валюти.

НБУ сподівався, що повернення мит та ПДВ на імпортні товари обмежить обсяги ввозу товарів в Україну і буде стримувати попит на валюту зі сторони імпортерів. Однак цього ми поки що не бачимо.

"Повернення податків та мит на імпорт не дало очікуваного ефекту та не знизило попит на міжбанку на іноземну валюту. Спостерігається подальше подорожчання іноземної валюти на готівковому ринку. Це може підсилити очікування подальшої девальвації гривні та спровокувати нову хвилю попиту на іноземну валюту. Тому валютний ринок буде турбулентним найближчим часом", - вважають в інвесткомпанії ICU.

9 липня Кабінет міністрів 9 липня скасував перелік товарів критичного імпорту, який обмежував придбання валюти імпортерами.

Перелік було введено на початку повномасштабної війни Росії проти України і він містив товари та послуги для яких Національний банк продавав валюту імпортерам після запровадження валютних обмежень.

З того часу перелік товарів критичного імпорту 18 разів зазнав змін та доповнень. В результаті, на момент його скасування, він містив в собі уже 90% всіх імпортних товарів та 40% послуг.

Водночас Кабмін частково зберіг обмеження на імпорт послуг для купівлі яких НБУ може продавати валюту.

Підставою для скасування переліку критичного імпорту товарів, для ввозу яких імпортери мали право купувати в НБУ валюту за фіксованим курсом міжбанку (29,25 грн + 1%), було набуття чинності закону, який повертає мита та ПДВ на імпорт. Пільги на мита і ПДВ на імпортні товари були введені на початку квітня.

Того ж дня, після того, як Кабмін скасував поняття критичного імпорту товарів, Національний банк скасував обмеження на придбання валюти для імпортерів. Однак обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг зберігатимуться.

Водночас, з метою зниження тиску на валютному ринку, регулятор зменшив з 10 до 2 робочих днів строк використання купленої для розрахунків валюти. Однак через логістичні проблеми з вивозом та ввозом товарів в Україну, регулятор збільшив строки експортно-імпортних розрахунків зі 120 до 180 днів.

В НБУ вважають, що оскільки перелік критичного імпорту містив близько 90% товарів, що імпортувалися до війни, скасування обмеження для купівлі валюти імпортерами не призведе до зростання попиту на валюту і не чинитиме суттєвого додаткового тиску на валютний ринок.

Фіксований курс

24 лютого НБУ зафіксував офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн/$, а міжбанк на рівні "офіційний курс +1%", а також встановив обмеження на продаж валюти банками.

14 травня регулятор дозволив банкам продавати готівкову валюту за фіксованим офіційним курсом +10%.

В результаті обмежень попит на готівкову валюту перейшов на чорний ринок, де курс перевищував котирування банків.

З 21 травня 2022 року Національний банк скасував обмеження на встановлення курсу, за яким банки можуть продавати готівкову валюту клієнтам. Також було скасовано обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном.

Однак банки почали піднімати курси валют для безготівкових операцій (зняття готівки та перекази в гривні в Україні з валютних карток, а також всі види операцій за кордоном у валюті з використанням гривневих карток) до ринкового рівня лише на початку липня.

Після того як НБУ відпустив готівковий курс валют, обсяги угод на готівковому ринку у червні зросли в чотири рази.

Так у березні-квітні банки продали населенню $72 млн та $62,7 млн відповідно, у травні - $216,9 млн, а у червні вже - $865 млн.

Обсяги купівлі валюти у населення, після переходу до ринкового курсоутворення, в червні зросли ще більше - до $852,4 млн із $188,6 млн - у травні, $68,8 млн — у квітні та $71,3 млн — у березні.

Водночас для підприємств та ФОПів курс гривні залишається фіксованим - офіційний курс 29,25 грн/$ +1%.

Поява подвійного курсу призвела до того, що експортери, які зобов'язані продавати валютну виручку по фіксованому курсу, який на 7-8 гривень нижчий за ринковий, почали її притримувати на закордонних рахунках.

Падіння міжнародних валютних резервів

Після того як в переліку критичного імпорту опинились 90% товарів, які вивозились до війни, а з України виїхало близько 7 млн українців (вони також створюють попит на валюту, розраховуючись в інших країнах гривневими картами), НБУ для підтримки курсу продав $11,34 млрд та 1,79 млрд євро.

У червні міжнародні валютні резерви Національного банку сократились до $22,76 млрд.

Щомісяця підтримка фіксованого курсу коштує Україні декількох мільярдів доларів з міжнародних валютних резервів. За перший тиждень липня Нацбанк продав ще $1 млрд.

У червні, на підтримку фіксованого курсу для бізнесу, НБУ продав на валютному ринку $3,99 млрд, в тому числі $2,34 млрд з резервів, а різницю становила валюта від донорів.

У травні інтервенції Нацбанку становили $3,4 млрд, $2,2 млрд у квітні, $1,78 млрд у березні.

За стандартами МВФ, мінімальний розмір валютних резервів країни для макроекономічної стабільності повинен покривати обсяг імпорту протягом трьох місяців. За цим критерієм обсяг міжнародних резервів для України має бути не менше $15 млрд.

Такими темпами спалювання резервів як в червні, і без достатніх надходжень донорської допомоги від партнерів, НБУ може підтримувати курс ще приблизно 4-5 місяці, без ризику для економіки.

Додатковий попит на валюту також створює емісія гривні, за рахунок якої НБУ фінансує бюджет. За даними Мінфіну, Національний банк став ключовим донором фінансування бюджету.

НБУ за емітовану гривню (надруковано вже 225 млрд грн) викуповує у Мінфіну військові облігації, які випускаються для дефіциту фінансування бюджету, щомісячний розмір якого - $5 млрд.

Далі Мінфін за рахунок випущеної гривні здійснює видатки бюджету: фінансування оборони України (120 млрд грн на місяць), в числі близько більше половини на зарплати бійцям (75,5 млрд грн в червні); соціальне забезпечення (виплата пенсій, допомоги, стипендій - 50,6 млрд грн у червні); обслуговування держборгу (у червні – 11,6 млрд грн), трансферти місцевим бюджетам (у червні – 19 млрд грн).

Оскільки через війну в суспільстві - високі інфляційні та девальваційні очікування, значна частина емітованої гривні, якою уряд здійснює видатки, опиняється на валютному ринку, де за неї купують долар/євро.

Це створює додатковий попиту на валюту, який НБУ задовольняє за рахунок міжнародних резервів. Ключовим джерелом поповнення міжнародних резервів є донорська допомога партнерів України.

Водночас експортери, в тому числі ІТ-галузь, через фіксований курс не поспішають продавати валютну виручку українським банкам по заниженому курсу і притримують валюту на закордонних рахунках.

Чи потрібно Нацбанку відпускати курс?

Економісти сходяться на думці, що фіксація обмінного курсу на початку війни 24 лютого було правильним рішенням.

Завдяки цьому вдалося запобігти паніці, захистити гривневі заощадження та стримувати ріст цін на критичний для України імпорт.

Однак за більш як чотири місяці існування фіксованого курсу, в економіці багато що змінилось, а розрив між офіційним фіксованим курсом, по якому бізнес вимушений здійснювати свої операції, та готівковим зріс до 7-8 гривень.

За таких умов експортери товарів, а також ІТ-галузь, як найбільший експортер послуг, намагаються притримувати валютну виручку на закордонних рахунках в очікуванні кращого обмінного курсу.

"Можливо варто наближати офіційний курс до ринкового. НБУ варто було б детальніше розглянути цей варіант. Логічним виглядає принаймні розглянути опцію лишити фіксований курс як концепцію, але трохи підтягнути його значення до "ринкового", - вважає Євген Дубогриз, експерт з банківського нагляду центру CASE Ukraine.

За його словами, підвищення рівня "фіксованого курсу" до рівня готівкового не призведе до посилення паніки, а навпаки трохи зніме напруженість в економіці та зменшить тиск на міжнародні резерви.

Окрім того, міжнародна фіндопомога заходить в бюджет України за офіційним курсом, відповідно, після підняття курсу до нового рівня, у гривні такої допомоги буде заходити більше, що полегшить навантаження на бюджет в частині зарплат військовим та соціальної допомоги.

Дубогриз додає, що зближення курсів збільшить витрати на придбання імпортних енергоресурсів - нафтопродуктів та природного газу, а це плюс до інфляції, адже внесок палива в ріст споживчих цін досить значний.

Однак підвищення фіксованого курсу до рівня готівкового може створити в суспільстві подальші девальваційні очікування і стимулювати експортерів і надалі притримувати виручку.

Такої думки професор Каліфорнійського університету Берклі Юрій Городніченко і колишній заступник голови НБУ Олег Чурій. У спільній колонці для Forbes вони пишуть, що НБУ може або девальвувати гривню, або дозволити їй вільно плавати, проте він не може продовжувати підтримувати фіксований курс.

"НБУ не може одночасно підтримувати обмінний курс, друкувати гроші для покриття фіскального дефіциту та підтримувати стабільність фінансової системи…Фіксація обмінного курсу була правильним кроком на початку війни… однак із кожним наступним днем війни обмінний курс віддаляється від економічних реалій, що накопичує дисбаланси. Ці дисбаланси змушують НБУ швидко "спалювати" валютні резерви", - пишуть експерти.

При цьому, на їхню думку, девальвація гривні і гнучкий курс мають як плюси так і мінуси.

"Девальвація сьогодні може надати тимчасове полегшення, однак вона також створить очікування майбутньої девальвації, що може підвищити інфляційні очікування та знизити стимули експортерів завозити валюту в Україну. Гнучкий курс дозволить ринку пом’якшувати шоки та прибере певні викривлення. Однак за умови гнучкого курсу важко мати номінальний якір для цін", - пишуть експерти в колонці.