Зарплати, тарифи та ринок землі: чого чекати у 2024 році

Автор: Юлія Недашківська

БізнесЦензор зібрав важливі зміни, які чекають українців на початку 2024 року.

Відсьогодні Україна вступила у новий рік. Уже минулого, 2023 року, законодавці та уряд ухвалили низку рішень, які передбачають певні зміни для українців. 

Прожитковий мінімум та мінімальні зарплати

Із першого дня року держава починає жити за новим державним бюджетом, який був ухвалений на початку листопада.

Згідно з ним, з 1 січня загальний прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць становить 2920 грн (у 2023-му – 2589 грн).

Для до 6 років прожитковий мінімум становить 2 563 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3 196 грн, для працездатних осіб – 3 028 грн, для людей, що втратили працездатність – 2361.

Також законом про держбюджет передбачено зростання мінімальної зарплати: із 1 січня – до 7100 грн, із 1 квітня – до 8000 грн. Водночас погодинна зарплата відсьогодні зросла до 42,6 грн, із початку квітня – до 48 грн.

Податки для ФОП

До мінімальної зарплати, серед іншого, прив’язаний розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ). Із 1 січня мінімальна сума ЄСВ для фізосіб-підприємців зростає до 1562 грн на місяць, а з квітня – до 1760 грн. Утім, сплата цього податку для ФОПів є добровільною до кінця дії воєнного стану.

Також змінюється розмір єдиного податку (ЄП). Він прив’язаний до розміру прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати станом на 1 січня і встановлюється одразу на весь рік.

Відтак, для ФОПів першої групи ЄП він не має перевищувати 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 302,8 грн, для підприємців другої групи – 20% від мінімальної зарплати – 1420 грн. Але кінцева ставка ЄП не є фіксованою. Її встановлює місцева влада.

Для представників ФОПів третьої групи ставка дорівнює 3% у разі сплати податку на додану вартість і 5% – для неплатників ПДВ.

Також від розміру мінімальної зарплати залежить граничний обсяг доходу для фізосіб-підприємців. Тож, з 1 січня річний дохід для першої групи ФОПів не має перевищувати 1 185 700 грн, для другої групи – 5 921 400 грн, для третьої – 8 285 700 грн.

Пенсії

До розмірів прожиткового мінімуму для людей, що втратили працездатність, також прив’язані пенсійні виплати.

Зокрема, з 1 січня мінімальна пенсія, яка дорівнює цьому показнику, становитиме 2361 грн. Тобто зростає на 268 грн. Максимальна пенсія (не має перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму) зросте з 20 930 до 23 610 грн.

Так, у січні та липні повинні перерахувати пенсії чорнобильцям і тим, хто отримує мінімальну пенсію в 65 років із повним страховим стажем (30 років – для жінок, 35 років – для чоловіків). Найменша виплата для цих категорій пенсіонерів зросте з 2680 грн до 2840 грн у січні, та до 3200 грн у липні.

Водночас у березні виплати мають підвищити всім, чиї пенсії мають індексуватися за планом. При цьому, уряд планує використовувати балову систему, щоб зрівняти виплати тим, хто вийшов на пенсію давно. Поки що невідомо, на скільки зростуть такі пенсії. Але після індексації середня пенсія має підвищитись до 6000 грн.

Утім, міністерка соціальної політики Оксана Жолнович припустила, що в разі відсутності міжнародної фінансової допомоги є ризик, що індексація може не відбутися.

Тарифи на комуналку

Найближчим часом тарифи на комунальні послуги залишатимуться незмінними. Ще у вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що підвищення тарифів не буде до кінця опалювального сезону. Зокрема, вартість газу для клієнтів "Нафтогазу" залишатиметься на рівні 7,96 грн за кубометр.

Нагадаємо, що в країні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду під час дії воєнного стану та ще на пів року після його завершення.

Також 27 грудня уряд ухвалив рішення продовжити дію чинних тарифів на електроенергію для населення до 1 травня. Вони становлять 2,64 грн за кВт-год.

До речі, ще влітку Нацкомісія хотіла на третину підвищити тарифи на центральне водопостачання та водовідведення. Утім, президент Володимир Зеленський назвав таке рішення ганебним та непрофесійним, а Шмигаль заявив, що з урядом щодо цього питання не консультувалися. Тож, рішення скасували.

Новий етап земельної реформи

Із 1 січня в Україні стартує другий етап земельної реформи. У її межах землю зможуть купувати виключно фізособи – громадяни України, а також юридичні особи, власниками яких є громадяни України. Вони матимуть змогу купувати до 10 тис. га землі в одні руки.

Нагадаємо, що ринок сільгоспземель в Україні відкрили ще в липні 2021 року. На першому етапі право купувати землі отримали лише фізособи-українці, але не більше 100 га землі.

Водночас, продаж державних і комунальних сільгоспземель, як і продаж її іноземцям, залишаєється під забороною. Переважне право на купівлю ділянки належить її орендарю.

Ціни на посвідчення водія та складання іспитів

Із початку року в Україні дорожчають деякі сервісні послуги Міністерства внутрішніх справ. Вони стосуються водіїв.

Зокрема, з 1 січня зростають ціни на:

• видачу посвідчення водія – з 26 до 230 грн;
• складання теоретичного іспиту – з 13 до 250 грн;
• складання практичного іспиту – з 13 до 420 грн.

Також здорожчала реєстрація, перереєстрація транспорту з видачею свідоцтва про реєстрацію та присвоєнням номерних знаків, а також зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових – з 200 до 350 грн.

Криміналізація контрабанди

Днями президент Володимир Зеленський підписав закон про криміналізацію контрабанди. Він зокрема передбачає штрафи та позбавлення волі залежно від вартості контрабандних товарів.

Так, кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів набуває чинності з 1 січня цього року, контрабанду всіх інших товарів – з 1 липня.

За контрабанду підакцизних товарів покарання коливатиметься від 340 тис. грн штрафу до 12 років в'язниці з конфіскацією майна.

За товарну контрабанду передбачатиметься штраф від 170 тис. грн до 850 тис. грн або позбавлення волі на 11 років з конфіскацією майна.

Ухвалення цього закону було вимогою для отримання макрофінансової допомоги від ЄС на 1,5 млрд євро у 2023 році.