Відкрити небо над Україною: Чи можливо відновити авіасполучення до закінчення війни
На початку повномасштабної війни авіасполучення з Україною призупинили на невизначений термін. Перед другою річницею активних бойових дій серед української влади все частіше стали звучати ідеї про відновлення польотів, однак гарантій ніхто давати не спішить.
Мільйони людей очікують відновлення авіасполучення в Україні
БізнесЦензор розбирався, наскільки реальним є повернення України до пасажирського авіаційного простору.
Обіцянки та сподівання
18 січня на панельній дискусії в Українському домі в Давосі заступник голови Офісу президента України Ростислав Шурма заявив, що Україна інтенсивно працює над відновленням авіасполучення з Києва та Львова. Однією з ключових причин Шурма назвав контакти з інвесторами та бізнесменами, котрі хочуть долучитися до проєктів в Україні.
"Якщо інвестори та бізнесмени не зможуть комфортно і швидко діставатися потрібних їм місць, вони не прийдуть і нічого не зроблять", – констатував заступник голови ОП.
При цьому він додав, що зараз розглядаються варіанти відкриття аеропортів і в Києві, і у Львові, проте основний фокус спрямований саме на столицю України – тобто міжнародний аеропорт "Бориспіль".
Термінів реалізації таких амбітних планів Шурма не назвав, але сказав, що вже є внутрішня "дорожня карта" та графік, хоча частка "домашньої роботи" не перевищує 20%. Загалом же можливість поновлення авіасполучення в Україні більше залежить від рішень міжнародних партнерів, незалежних регуляторів і страхових компаній.
Не менш важливим, за словами Шурми, є одержання схвалення європейського регулятора IATA та пошук надійних страхових механізмів, щоб лізингодавці змогли без побоювань надавати повітряні судна.
"І тут перед нами стоїть те саме завдання: створити правильні інструменти ризику, щоб авіакомпанії могли літати до Києва, який ми плануємо відкрити", – сказав Шурма.
Таку впевненість він пояснив, зокрема, тісною співпрацею української влади з колегами з Ізраїлю, оскільки ті можуть допомогти Україні вивчити досвід організації фізичної безпеки польотів.
"Ми абсолютно впевнені, що нам це вдасться", – запевнив заступник голови ОП.
Водночас радник голови Офісу президента Михайло Подоляк лише місяцем раніше, на початку грудня минулого року, не висловлював такого оптимізму: тоді він назвав відновлення польотів із аеропорту "Бориспіль" недосяжною метою.
Подоляк пояснив це тим, що насамперед необхідно, щоб інтенсивність повітряного терору з боку Росії знизилася, чого зараз не спостерігається, і поки Україні не вдасться розв’язати питання з безпекою, про відкриття неба для повітряних перевезень говорити складно.
Готовність аеропортів
Тим часом головні повітряні ворота України – аеропорт "Бориспіль" – теоретично готові до відновлення польотів.
Генеральний директор "Борисполя" Олексій Дубревський ще в жовтні минулого року розповів, що аеропорт уже готується до післявоєнного життя. Так, аеропорт зберіг більшість свого персоналу та уклав угоди з авіакомпаніями.
"Ми не хочемо витрачати один-два роки на роздуми: "Що ми будемо робити після війни?". Ми робимо всі необхідні дії, щоб отримати рейси якомога швидше. Нам вдалося усунути всі пошкодження. Ми готові розпочати роботу в найкоротші терміни", – сказав він.
Відразу після вторгнення аеропорт заблокував злітно-посадкові смуги, вимкнув навігаційні системи, евакуював пальне та переставив літаки, коли військові сили захопили контроль, але він також зберіг свій персонал, виплачуючи їм дві третини зарплати та робочі дні, щоб засвідчити, що всі сертифікати актуальні.
Так, наприкінці грудня Кабінет Міністрів виділив із резервного фонду держбюджету держпідприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 51,7 млн грн на виплату заробітних плат.
Утримання працівників та електроенергія коштує аеропорту 3,2 млн євро на місяць, а на відновлення інфраструктури, пошкодженої двома російськими атаками на початку повномасштабного вторгнення Росії, було витрачено 1,8 млн євро.
У червні 2023 року начальник Львівської ОВА Максим Козицький заявив про те, що міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького може відновити свою діяльність як гуманітарний коридор, а ще за рік до того, у вересні 2022 року, міністр інфраструктури Олександр Кубраков сказав, що першим для відкриття серед українських аеропортів розглядається саме аеропорт Львова.
"Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що, як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми почнемо, я сподіваюся", – поділився думками Кубраков.
Однак поки аеропорт "Львів" тільки евакуював три цивільні літаки, що залишалися там від моменту закриття авіаційного простору.
Перша евакуація повітряного судна зі Львова сталася 2 квітня 2022 року, коли пілоти перегнали регіональний літак ATR 72 "Рози вітрів" до Варшави. За пів року, 13 вересня, лоукостер Wizz Air зміг евакуювати зі Львова в Катовіце авіалайнер Airbus A320 із реєстрацією HA-LWS. І вже 1 червня 2023 року третій цивільний літак покинув аеропорт "Львів" – авіалайнер Airbus A330-300 з мальтійською реєстрацією 9H-SME вилетів зі Львова та приземлився у Варшаві.
Ще одна повітряна гавань, котра заявляла про швидке відновлення польотів, – аеропорт "Ужгород".
У липні 2022 року в Закарпатській облраді були впевнені, що за місяць-другий із аеропорту буде запущено пасажирське сполучення, проте згодом голова Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Микита спростував такі заяви.
"Сьогодні летовище не готове приймати або відправляти цивільні рейси на територію Європейського Союзу; аеропорт не має відповідних дозвільних документів на початок роботи; небо над Україною закрите, так само як і закриті всі аеропорти", – наголосив Микита.
Аеропорт також не мав підписаних документів із ЄС про можливість запуску регулярних рейсів на територію Євросоюзу, а світлосигнальна система, злітна смуга та інші елементи інфраструктури аеропорту не були готові до польотів.
Через рік, у серпні 2023 року, позиція влади Закарпаття не змінилася: про відкриття аеропорту "Ужгород" до кінця війни не може бути й мови, оскільки безпека цивільних вище за бізнес-інтереси перевізника, а аргументи про те, що аеродром знаходиться впритул до кордону з країною НАТО, – примарні.
"Щодо поновлення роботи аеропорту "Ужгород" – це питання виникає час від часу. Але доки триває війна, про це мова не йде. У нас війна у всій країні, хоча Закарпаття – тиловий регіон, але це не значить, що тут немає небезпеки. Тому наражати на небезпеку життя цивільних примарними аргументами, що, мовляв, аеродром в Ужгороді знаходиться під кордоном країни НАТО Словаччини, ми не маємо права. Безпека громадян тут вища, ніж комерційні інтереси перевізника", – підкреслили в Закарпатській ОВА.
Тут слід нагадати, що міжнародний аеропорт "Ужгород" розташований у гірській місцевості таким чином, що поріг злітно-посадкової смуги розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону. Тому для здійснення посадок на цьому аеродромі використовується повітряний простір Словаччини.
Однак "Ужгород" не працює фактично з 2016 року, не враховуючи короткого періоду відновлення перельотів у 2019 році та піврічної роботи авіакомпанії "Роза вітрів" у 2021-2022 роках, яка забезпечувала єдиний регулярний рейс сполученням Київ – Ужгород – Київ.
Готовність авіакомпаній
Щодо авіакомпаній, то вже не один перевізник заявив про наміри відновити польоти з/до України так швидко, наскільки дозволить безпекова ситуація.
Українська авіакомпанія SkyUp готова першою повернутися в небо, щойно воно відкриється для цивільної авіації. Так, перші рейси перевізник може запустити протягом кількох днів після відновлення авіасполучення, однак на повноцінний перезапуск діяльності в компанії закладають щонайменше кілька місяців.
Водночас, у SkyUp зберігається і команда, і флот, а також впроваджуються нові технології з безпеки польотів.
"Питаннями побудови діючої системи безпеки польотів займається глобальна екосистема, куди входять світові та регіональні компетентні організації. Якщо говорити про запуск роботи цивільної авіації до завершення війни, то очевидно, що першочерговий дозвіл має бути від Збройних Сил", – підкреслили в SkyUp.
Відповідну оцінку для виконання польотів повинні надати також EASA – Європейське агентство з безпеки польотів – або компетентні органи відповідних країн-операторів, звідки авіакомпанії збираються літати до України. Так само важливою є готовність міжнародних страхових компаній до співпраці, оскільки, якщо літаки у флоті не власні, а взяті в лізинг, то потрібен дозвіл лізингодавців, котрі надають авіасудна для здійснення операційної діяльності.
Стосовно саме флоту SkyUp, то в авіакомпанії зазначили, що від початку повномасштабного вторгнення там відійшли від традиційної концепції базування флоту в якомусь конкретному аеропорті.
"Зараз наші літаки та екіпажі працюють по всьому світу та переміщуються згідно з маршрутами, за якими виконують рейси. Навіть за умови відновлення авіасполучення з Україною (до закінчення війни, – ред) ми плануємо продовжити працювати з тими векторами, які маємо зараз за кордоном. Тобто виконувати рейси за АСМІ-контрактами та чартерні замовлення", – пояснили в авіаперевізнику.
Про конкретні українські аеропорти, так само, як і про загальні плани стосовно відновлення польотів, у SkyUp не сказали. Причиною примарного планування є безпека – точніше, її відсутність – на всій території України.
Інша авіакомпанія – ірландська Ryanair – допускала повернення до України ще до кінця 2023 року.
"Розглядаємо два плани: один, коли війна закінчиться і все відкриється в один чи два дні. І другий, найімовірніший, згідно з яким ми можемо запланувати невелику кількість рейсів уже наприкінці цього року", – говорив виконавчий директор авіакомпанії Майкл О’Лірі влітку минулого року.
Він тоді навів приклад досвіду Ізраїлю, де авіація продовжує працювати.
"Літаки сідають щодня в Тель-Авіві, який знаходиться всього в 10 хвилинах їзди від Західного берега, звідки запускають ракети. Було визначено, що літати безпечно і вони (місцева влада, – ред.) зможуть захистити літак. Тому я не бачу причин, чому ми не можемо повернути рейси в Україну", – зазначив О’Лірі.
Втім, він також акцентував увагу на питаннях безпеки – якщо Україні не вдасться переконати EASA та страхові компанії, що виконувати обмежену кількість рейсів до Києва та Львова безпечно, то відновити польоти компанія не зможе.
До того Ryanair повідомляла про готовність вкласти $3 млрд у відновлення польотів з України після завершення війни.
Ще одна заява літом 2023 року прозвучала від українського авіаперевізника Air Ocean Airlines.
За словами директора компанії В’ячеслава Геріги, Air Ocean Airlines могла б запустити польоти з аеропорту "Ужгород", якщо це буде визнано безпечним.
Якщо аеропорт "Ужгород" не відкриють для виконання рейсів з пасажирами – чого досі не трапилося й не планується, – Air Ocean Airlines готова працювати за кордоном на умовах мокрого лізингу – здавати літаки разом з екіпажами в оренду іншим авіаперевізникам.
Символічне значення
У грудні минулого року президент України Володимир Зеленський заявив, що відновлення роботи аеропорту "Бориспіль" матиме важливе символічне та економічне значення.
"Це серйозна дуже операція, скажу вам чесно. Відкриття "Борисполя" – це перемога українського ППО. Це буде говорити про те, що Україна перемагає, це дуже серйозно. Це потужний економічний крок також. Скажу відверто, ми ставимо таке питання нашим колегам, і знаємо, що нам потрібно", – сказав Зеленський.
