Євроінтеграція молочної галузі виходить на новий рівень. Що це означає для бізнесу

Автор: Юлiя Далецька

Шлях до євроінтеграції молочної галузі передбачатиме багато роботи для бізнесу. Представники сектору формують план дій для переходу на європейські стандарти.

На початку травня під час підписання Меморандуму порозуміння з Європейською молочною організацією Спілка молочних підприємств України (СМПУ) презентувала Комітет з євроінтеграції.

Він має стати майданчиком, який об’єднуватиме дії молочного бізнесу щодо євроінтеграції для захисту інтересів української молочної галузі та співпраці з Європою. Також він надаватиме відповідні консультації українським виробникам та переробникам молока, і сприятиме доступу до фінансування та інвестицій.

Зараз робота комітету розпочинає свою практичну фазу роботи. Що очікує на молочний бізнес, як відбуватиметься євроінтеграція та скільки вона триватиме – у нашому матеріалі.

Спільний майданчик для руху в ЄС

Попри те, що створення Євроінтеграційного комітету ініціювала СМПУ, до нього входять й інші учасники галузі, а також представники влади. Зокрема, до комітету увійшли закордонні компанії, такі як Danone та Lactalis, Український клуб аграрного бізнесу, Асоціація виробників молока, делегації від Мінекономіки, Мінагрополітики та Держпродспоживслужби. Водночас комітет відкритий й для малих крафтових підприємств. Згодом усі вони за допомогою консенсусу зможуть формувати загальну позицію галузі.

Як експерти в межах комітету також працюють представники Європейської молочної асоціації та Польської молочної палати.

Наразі робота комітету переходить у практичну фазу. За словами координаторки комітету з євроінтеграції СМПУ Єлизавети Святківської, у найближчі місяці планується завершити детальний аналіз поточної ситуації в українській молочній галузі щодо відповідності європейським стандартам.

"Це допоможе нам чітко визначити ключові сфери, які потребують реформування та адаптації. Паралельно проводиться комунікація та співпраці з усіма зацікавленими сторонами: державними органами, бізнесом, асоціаціями, експертами", – зазначила вона у коментарі "Бізнес Цензору".

Крім того, відбуваються зустрічі з міжнародними партнерами. Нещодавно керівництво комітету повернулося з польського міста Білосток, де також зустрічалося з представниками молочної галузі, асоціаціями фермерів, переробників, Польською молочною палатою.

До речі, за результатами тієї зустрічі був підписаний Меморандум про взаєморозуміння у питанні співпраці молочних секторів України та Польщі. Загалом зустріч у Білостоку була наймасштабнішою для галузей – у переговорах взяли участь одразу сім профільних асоціацій.

"Також ведемо діалог з представництвом Європейської комісії в Україні, посольствами ключових "молочних" європейських країн. Такі зустрічі дають можливість обговорити ключові аспекти євроінтеграції та отримати цінні поради та рекомендації від іноземних колег", – підкреслює Святківська.

Як результат цієї роботи до кінця року Євроінтеграційний комітет планує вийти на розробку великої "дорожньої карти" євроінтеграції молочної галузі. "Цей документ буде чітко окреслювати кроки, які необхідно зробити, терміни їх виконання та оцінку необхідних ресурсів", – додала координаторка комітету.

За її словами, уряд також зацікавлений в успішній адаптації української молочної галузі до європейських стандартів.

Тож, на основі результатів зустрічей галузі та "дорожньої карти" держава розумітиме, що бізнес знає, що йому необхідно зробити, і зможе спокійно погоджувати необхідні процедури на рівні уряд-ЄС.

Шлях до євроінтеграції молочної галузі

Як наголошує виконавчий директор Спілки молочних підприємств Арсен Дідур, майбутнє України – Європейський Союз, тож бізнес повинен відповідати тим вимогам. Водночас євроінтеграція відкриє бізнесу доступ до нових ринків, можливість залучати більші інвестиції, зробить галузь прозорою.

Роботи для молочного бізнесу очікується багато. Утім, навіть зараз, якщо брати сектор переробки, то з приблизно 200 виробників 58 – відкриті для ЄС. Тобто вони успішно пройшли аудит ветеринарної служби в Європі.

"А якщо брати виробництво, то є питання по прослідковуваності. Поки європейці дивляться на це поблажливо, адже розуміють у якій ми ситуації. Утім, має бути розуміння від якої корови йде молоко, як вона паслась, як доїлась. Тут поки є питання. Якщо промисловий сектор в основному відповідає європейським вимогам, то приватний сектор, тобто населення, не відповідає від слова "зовсім", і Європа на цьому наголошує. Приватний сектор потрібно реформувати", – наголошує Дідур.

Крім того, є безліч моментів, які по-різному трактуються у європейському та українському законодавствах, зокрема, у назвах продуктів. Наприклад, в Україні традиційним для споживання є масло 73% жирності, у Європі такого поняття немає. Якщо Україна зможе відбити цю позицію, то матиме змогу продавати таке масло на внутрішньому ринку. Але продавати його на європейський ринок як "масло" не вдасться – доведеться перейменовувати.

Читайте також: Інтеграція у ринок ЄС. Молочна галузь, як приклад для всього аграрного сектору

До того ж вітчизняному молочному бізнесу доведеться враховувати "зелену" повістку у Європі. Зокрема, йдеться про екологічність кормів, умови утримання корів, процес дойки, який має бути стерильним та автоматизованим.

"Те ж стосується транспортування та переробки. Для деяких гравців це потребуватиме великих інвестицій, якщо вони хочуть залишитися. Але ми розраховуємо, що буде допомога ЄС, як у випадку з Польщею, де вони компенсували ці витрати з субвенцій, які йшли з бюджету ЄС", – зазначає виконавчий директор СМПУ.

Скільки часу знадобиться молочному бізнесу, щоб повністю перейти на рейки європейських стандартів, прогнозувати важко, особливо в умовах війни. Як приклад для себе молочна галузь розглядає досвід Польщі, якій знадобилося 10 років інтенсивної роботи. Ті бізнеси, які не захотіли трансформуватися, залишили ринок.

"Це ми й намагаємося донести нашому бізнесу. Хочеш працювати – відповідай вимогам, до яких прагне держава, а держава рухається у ЄС. Перед нами є приклад – Польща, яка стала 4-5 молочною країною у світі, та антиприклад – Болгарія, яка не захотіла реформуватися, і тепер імпортозалежна", – зауважив Арсен Дідур.

Безмитній торгівлі – бути?

У середині травня Рада ЄС остаточно затвердила продовження призупинення мит і квот на імпорт українських товарів до Євросоюзу ще на один рік – до 5 червня 2025 року. Водночас, як відбуватиметься торгівля після завершення цього періоду, наразі неясно.

За словами координаторки Євроінтеграційного комітету Єлизавети Святківської, СМПУ бачить необхідність працювати над можливістю спільного ринку молока з ЄС на довгостроковій основі.

"Це дасть українським виробникам більше стабільності в цей непростий час та розуміння правил роботи на найближчі роки, що також сприятиме стимулюванню інвестицій та інновацій у галузі", – зазначила вона, наголосивши, що відповідний діалог з Єврокомісією щодо цього вже розпочали.

Як додав виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур, Спілка вже провела відповідні переговори з Європейською молочною асоціацією та польськими колегами.

"На них ми наголосили, що хотіли би, щоб у межах всього аграрного експорту був сформований секторальний підхід, де вже секторально бізнес між собою домовлявся про якісь речі. Ми не бачимо з боку європейців проблем продовження чи в межах автономних торговельних преференцій, чи змін до умов про Асоціацію, щоб не залишати ті ж умови, які є зараз, до червня 2025 року в межах безмитної торгівлі", – пояснив він.

Відтак, галузь проводить обговорення та планує згодом донести свою позицію Мінекономіки та Мінагрополітики. На думку Дідура, це також спрощує завдання урядовцям, коли бізнес вже пройшов всі консультації та перемовини.

"Євроінтеграція – це в інтересах бізнесу. Тому, бізнес повинен зробити своє, сформулювати єдину позицію через уповноважену асоціацію, а держава – своє. Тобто ми проведемо свою роботу, на основі якої уряд буде відстоювати наші інтереси", – наголосив він.