Долар зникає з орбіти РФ. Китайці ж ставлять підніжку, а не підставляють плече

Автор: Владислав Недашківський

Росія готується принити торгівлю доларом США.

Санкції, які Сполучені Штати запровадили проти Московської біржі 12 червня, продовжують впливати на валютний ринок Росії. Через те, що біржова торгівля доларом і євро в РФ припинена, Центробанк країни-агресорки змушений використовувати інші дані для визначення курсу ключових світових валют.

Читайте також: Як санкції США лишили росіян без долара

Як випливає з методологічних матеріалів Банку Росії, наразі офіційні курси вираховуються за операціями, які банки проводять між собою поза біржею: для цього використовуються транзакції, здійснені до 15:30 за московським часом. Угоди з занадто низьким або надто високим курсом відсікаються, щоб виключити маніпулювання ринком.

Водночас стресовий сценарій Центробанку РФ передбачає, що брати участь у торгах на валютному ринку зможе дуже мала кількість банків – менше трьох. За таких умов для визначення курсів враховуватимуться угоди не лише поточного, а й попереднього дня.

Неназване джерело, близьке до одного з великих банків Росії, що фігурує в публікаціях російських ЗМІ, назвало сценарій малоймовірним, але важливим для опису "з методологічної точки зору". Проте це означає, що Центробанк РФ не виключає можливості колапсу валютного ринку країни.

15 липня Банк Росії оголосив про зупинку публікації статистики позабіржового валютного ринку, пояснивши своє рішення "обмеженням санкційного впливу". Дані, що вже були оприлюднені, зникли із сайту.

Тому питання до курсоутворення в РФ залишається відкритим, адже його прозорість визначається доступом усіх зацікавлених учасників ринку до вихідних даних. За відсутності статистики позабіржової валютної торгівлі, яка стала основою визначення курсів, повторити розрахунки російського Центробанку ні в кого не вийде. Отже, існує імовірність, що вартість долара та євро не відповідає ринковим реаліям.

Вартість інших валют, окрім юаня, який розраховується на основі біржових торгів, встановлюватиметься, виходячи з їхнього співвідношення до офіційного курсу долара Банку Росії. Тобто за допомогою перерахунку через крос-курс. Для проведення такої операції ЦБ РФ планує брати дані про офіційні курси нацвалют, які публікують центробанки інших країн. Першим на думку спадає Народний банк Китаю, адже залежність економіки Росії від КНР зростає все більше.

Юанізація російської економіки

За два роки Росія обігнала Німеччину, Австралію і В’єтнам за обсягом торгівлі з Китаєм, який зріс більш ніж на 60% і досяг $240 млрд у 2023 році.

Китай став головним торговельним партнером Росії. На юань припадає близько 40% експортно-імпортних платежів РФ і понад половину обороту на російському валютному ринку. Розрахунки Росії з Китаєм практично повністю ведуться в юанях.

Схожа ситуація була в 2023 році, коли Індія закуповувала російську нафту за рупії. Тоді мільярди рупій застрягли всередині країни, і перемовини щодо долі цих грошей не дали результатів. Reuters писав, що йдеться про $39 млрд – майже десятої частини річних експортних доходів російської економіки.

Серед варіантів порятунку капіталу розглядався варіант конвертації рупій зокрема в китайський юань, але зрештою росіяни вирішили інвестувати їх в індійську економіку. Так, російським банкам, які відкрили рахунки в індійській валюті, включно з "Росбанком" і "Газпромбанком", дозволили вкладати рупії в цінні папери, а також великі інвестиційні проєкти.

"Поки Народний банк Китаю накачував готівковою емісією російський валютний ринок все було добре, але потім цей валютний апендикс за межами КНР потрібно буде обслуговувати, і саме він в майбутньому може стати основним фактором розбалансування грошового обігу в КНР. НБК, звісно, утримується від заяв з приводу дій росіян, але періодично нагадує, що юань повністю не є вільно конвертованою валютою. Тож при серйозному дисбалансі в розрахунках з КНР росіян будуть очікувати ті самі проблеми, що вони переживали в Індії", – каже фінансист, економіст, колишній член ради Національного банку України Віталій Шапран.

Тенденція починає проглядатися.

"Брудний" російський юань

Російські імпортери зіткнулися з новою і дуже серйозною проблемою в розрахунках з Китаєм: вони почали отримувати відмови приймати оплату в юанях, якщо ті були куплені в Росії. З такими грошима побоюються мати справу не лише китайські банки, а й навіть платіжні агенти, які допомагають переказати гроші на Схід через треті країни – їхніми послугами зараз користуються багато імпортерів, пише The Moscow Times.

У червні у сфері транскордонних платежів в Росії з’явилися нові терміни – "чистий" і "брудний" юань. Під "чистим" розуміється той, що був куплений будь-де, "брудним" же називають валюту, куплену на території РФ. Цей "брудний" юань, за словами учасників ринку, з якими поспілкувалося видання, тепер перетворюється на тягар.

Після запровадження санкцій щодо Московської біржі й азійських дочок найбільших російських банків, кількість китайських фінустанов, готових приймати гроші з Росії, різко зменшилася. Наприклад, "ВТБ Шанхай", який у червні також опинився під санкціями, потерпає від проблем із перерахуванням юанів на рахунки клієнтів у Китаї.

Банку й до санкцій було складно придбати юань в КНР. Для поповнення запасів використовувалися складні схеми: валюта купувалася на Мосбіржі з подальшою відправкою до Китаю через місцеві банки-посередники, або через російський підрозділ Bank of China, куди юані перекачувалися так само через посередників. Тепер ця лазівка закрилася – посередники, які допомагали з пересилкою юанів, і Bank of China відмовилися це робити.

"А працювати "на зустрічних потоках" – використовувати для оплати товарів ті юані, які надходять до банку на рахунки експортерів, або обмінюватися борговими зобов’язаннями у залік подібних операцій – стає дедалі складніше. Експорт, що проходить через "ВТБ-Шанхай", менший, ніж платежі за імпорт. Як наслідок, прямі платежі з Росії до Китаю в юанях, які й раніше ходили зі скрипом, тепер майже перестали доставлятися одержувачам. Якщо до 12 червня китайські контрагенти швидко та без проблем отримували близько 15% таких платежів, то зараз – близько 5%", – пише The Moscow Times.

Проте болючішим для росіян стало рішення платіжних агентів в інших юрисдикціях, через яких робилися розрахунки за зовнішньоторговельними угодами. По суті, це наразі єдина робоча схема для таких угод.

Коли навесні цього року платежі до Китаю почали масово зависати, багато імпортерів з Росії почали користуватися послугами таких агентів, що на 3-5% збільшувало витрати, але гарантувало розрахунок. Тепер усе більше агентів заявляє, що працюватимуть тільки з "чистим" юанем.

Водночас частина з них готова отримувати рублі й самостійно конвертувати їх у "чистий" юань, але це дорого – доходить до 10%. Якщо ж ідеться про розрахунки за санкційні товари – ще дорожче.

Щодо банків, то не всі китайські банки готові приймати рублі, а ті, що готові, виставляють "грабіжницькі" курси – нарікають росіяни. Постачальників, які готові отримати рублі, знайти ще складніше. Та й ціна контракту злітає до небес.

Тим часом річне зростання загального обсягу торгівлі між Китаєм і Росією сповільнилося до 3% за перші п’ять місяців 2024 року порівняно з майже 42,5% роком раніше. Саме відмова приймати "бурдний" юань вплинула на імпорт.

Юані міняють на долар

Після запровадження санкцій проти Мосбіржі в червні акцент курсоутворення в Росії змістився на пару юань-рубль. Китайська валюта стала основною валютою біржових торгів, тоді як у травні частка юаня на Московській біржі складала 54%.

Утім, уже на початку липня стало відомо, що великі гравці біржових торгів юанем – китайські банки, які продовжують працювати з Росією, почали залишати Московську біржу, зокрема побоюючись вторинних санкцій.

Тоді на торгах китайською валютою було зафіксовано помітне скорочення середнього розміру угоди: порівняно з травнем цей показник знизився на 14%, до 1,89 млн рублів – найнижчого рівня з лютого 2023 року.

Водночас різко зріс оборот позабіржового ринку юаня: у червні там уклали угод на 1,98 трлн рублів, або ж на 27% більше, ніж у травні. Внутрішньоденні обороти тричі били рекорди, перевищуючи планку 200 млрд рублів на день. Це означає, що потоки китайської валюти, які ллються в Росію за продану в Китай нафту, ідуть із біржового ринку на позабіржовий за доларом і євро.

Центробанк РФ навіть не виключає, що біржові торги юанем доведеться зупинити так само, як це сталося з доларом та євро. Усе залежатиме від китайських банків – чи будуть вони готові працювати на підсанкційній біржі, наражаючись на вторинні санкції. Утім, якою би прибутковою не була торгівля з Росією, загроза втратити доступ до долара невигідний Китаю. У виборі між російським ринком і світовим Пекін без вагань обиратиме світовий.