Найбільші державні монополії готують різке підвищення тарифів. Чи можна цьому запобігти?

Автор: Василь Мельник

Найбільші державні монополії – "Укрзалізниця", "Оператор ГТС України" та "Укренерго" – ініціювали різке підвищення тарифів на 2025 рік. Це позначиться на конкурентоспроможності бізнесу і, врешті решт, спричинить підвищення цін та продовжить "розганяти" інфляцію на четвертому році повномасштабної війни.

Хоча озвучені керівниками цих держкомпаній причини підвищення різні, питання до прозорості розрахунків нових тарифів залишаються. Крім того, під час війни державні монополісти передусім мали б концентруватися на пошуку нових джерел фінансування, зменшенні витрат та підвищенні ефективності своєї роботи. Адже підвищення тарифів завдасть ще одного удару по українській економіці, скромні темпи відновлення якої і без того уповільнюються.

"Тарифний наступ": факти і цифри

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вже схвалила проєкт постанови про підвищення тарифу НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії на 2025 рік майже на 26% – з 529 до 665 грн за МВт-год.

Крім того, регулятор попередньо схвалив підвищення тарифу ТОВ "Оператор ГТС України" на транспортування газу для споживачів одразу у чотири рази – зі 124 до 503 грн за тисячу кубометрів.

Водночас керівництво "Укрзалізниці" ініціювало підвищення тарифів на вантажні перевезення на 37%.

Якщо підвищення тарифів остаточно затвердять, більше заплатить не лише український бізнес, а й кожен громадянин. Адже вартість послуг цих державних монополістів впливає на ціни буквально всіх товарів та послуг.

Як держмонополії пояснюють необхідність підвищення тарифів

Розберемо, як пояснюють керівники державних монополістів необхідність підвищення тарифів та чи зробили вони все, щоб цього уникнути.

Зокрема, "Укренерго" отримало від НКРЕКП схвалення проєкту підвищення тарифу на передачу електроенергії 26% – до 665 грн за МВт-год. Хоча сама компанія хотіла підвищити тариф одразу на 48% – до 783,69 грн а МВт-год. Тобто регулятор вже знайшов у розрахунках енергетичного монополіста необґрунтовані витрати.

Зокрема, компанія закладала у свої розрахунки підвищення зарплат одразу на 25% та планувала витратити понад 800 мільйонів гривень на "соціальні заходи". Однак розрахунки НКРЕКП свідчать, що ці "апетити" монополіста регулятор частково урізав, доручивши спрямувати кошти на підвищення зарплат виробничо-технічному персоналу, а не керівництву.

Левова частина операційних витрат компанії припадає на компенсацію технологічних витрат електроенергії у мережах – на це у схваленому НКРЕКП проєкті тарифу закладено 14,34 млрд грн. Однак розрахунки технологічних втрат компанією потребують аудиту. На це вказує принаймні те, що саме "Укренерго" хотіло закласти у тариф на їх компенсацію значно більшу суму – 18,35 млрд грн, проте навіть без аудиту НКРЕКП визнала цю суму завищеною.

Водночас майже половина всіх надходжень від погодженого тарифу "Укренерго" на передачу електроенергії піде на виплати за "зеленим тарифом", який прив'язаний до курсу євро, – на це НКРЕКП передбачила 30,79 млрд грн. Хоча у тарифі на 2024 рік на ці цілі закладалося майже удвічі менше – 16,22 млрд грн.

Крім того, компанія закладає у тариф збільшення до 4,24 мільярда гривень витрат на виплати за кредитами. Хоча компанія має усі аргументи для переговорів з кредиторами та міжнародними партнерами щодо реструктуризації боргу і зменшення боргового тиску хоча б до закінчення війни. Мінфін ще на початку вересні успішно завершив реструктуризацію боргу за 13 серіями державних єврооблігацій та єврооблігацій "Укравтодору", домовившись про списання 37% заборгованості. Цим шляхом мало б піти й державне "Укренерго", проте компанія розпочала цей процес із запізненням.

Плата європейським операторам системи передачі за передачу електроенергії за договором ІТС у 2025 році зросте з нуля до 0,5 млрд грн. Логічним кроком було б провести переговори з операторами систем передачі країн-сусідів, які могли б зменшити цей тягар. Принаймні, можна було б розглянути варіант фінансування цих витрат за рахунок доходів від аукціонів розподілу міждержавного перетину, які взагалі не заплановані.

Ще один державний монополіст — ТОВ "Оператор ГТС України" — отримав від НКРЕКП схвалення проєкту підвищення тарифу на транспортування газу для споживачів одразу зі 124 до 503 грн за тисячу кубометрів. Тобто, тариф зросте на 305%, або більше, ніж у 4 рази.

Керівництво компанії пояснює це завершенням дії угоди про транзит російського газу через Україну до ЄС. Тобто, підтримувати доходи монополіста замість росіян тепер мають українські підприємства.

Більше того, гендиректор "Оператора ГТС" Дмитро Липпа наполягає на необхідності збільшити прибуток монополіста, закладений у тариф, до рівня облікової ставки НБУ (зараз вона становить 13,5%, – ред.).

Водночас дізнатися, куди компанія витрачатиме отримані кошти неможливо: вона не розкриває ані розрахунки, закладені у підвищення тарифу, ані фінансову звітність. Тому громадськість та бізнес мають всі підстави сумніватися в тому, що державна монополія не маніпулює даними.

Відмовляється деталізувати підстави для підвищення тарифів одразу на 37% і керівництво "Укрзалізниці". Голова правління компанії Олександр Перцовський обіцяє, що зібрані з бізнесу кошти дозволять вивести компанію на беззбитковість, підвищити зарплати і профінансувати капітальні видатки.

Скільки саме коштів монополіст планує додатково зібрати з українського бізнесу, голова компанії не каже. Проте за оцінками керівника аналітичного відділу Concorde Capital Олександра Паращія, завдяки підвищенню тарифу на 37% у лютому, за підсумками 2025 року "Укрзалізниця" зможе додатково отримати близько 30 мільярдів гривень.

На які саме капітальні видатки "Укрзалізниця" планує спрямувати ці кошти новий Перцовський також не уточнює. Хоча фінплан компанії на 2024 рік вже передбачає капітальні інвестиції у розмірі 38 млрд грн, але перевірити, куди спрямовують ці кошти також неможливо.

При цьому навіть з чинними тарифами за підсумками першого півріччя 2024 року "Укрзалізниця" залишалася прибутковою, а обсяги перевезення вантажів зросли до рекорду з початку повномасштабної війни. Тепер голова "Укрзалізниці" визнає, що разом з підвищенням тарифів обсяги перевезення вантажів залізницею впадуть.

Тож замість оптимізації витрат і збереження, або навіть зниження, тарифу задля подальшого розширення вантажної бази, "Укрзалізниця" підвищує фінансовий тиск на бізнес, що знизить конкурентоспроможність українських експортерів і негативно позначиться на стабільності економіки України під час війни. Натомість, частина виробників через підвищення тарифів буде змушена перевести доставку вантажів на автотранспорт, який пришвидшено руйнуватиме дороги.

Водночас "Укрзалізниця" не використовує наявні можливості для оптимізації витрат і збільшення доходів. Наприклад, більше року компанія не проводить аукціони з продажу металобрухту. Голова компанії визнавав, що склади переповнені, тому "Укрзалізниці" навіть довелося призупинити заготівлю брухту.

Крім того, залізничний монополіст також не поспішає працювати з кредиторами, щоб зменшити боргове навантаження під час війни. Вже з січня 2025 року "Укрзалізниця" має почати виплату купонів за єврооблігаціями на $895 мільйонів. У 2022 році державній компанії вдалося домовитися про реструктуризацію боргу і призупинку виплат за ним на два роки. Лише 16 грудня "Укрзалізниця" звернулася до кредиторів з пропозицією відкласти виплату відсотків ще на рік. Про зменшення боргу не йдеться, хоча уряд цього року зміг домовитися про списання частини держборгу під час війни. Натомість відкладені виплати капіталізують, внаслідок чого заборгованість компанії за єврооблігаціями перевищить $1 мільярд.

Тож виглядає, що за недоотримані доходи і нереструктуризовані борги державного монополіста у підсумку через підвищення тарифів все одно заплатить український бізнес. Підприємці вказують, що вантажні тарифи "Укрзалізниці" у доларах вже на 25-60% вищі за рівень в 2019-2021 років, що стає реальною перешкодою для підприємств, які намагаються зберегти і відновити виробництво.

Як зупинити шкідливий вплив держмонополій на економіку та українців

Підвищення тарифів державних монополій завжди б’є як по конкурентоспроможності українського експорту, так і по кишені звичайного українця.

На внутрішньому ринку додатковий фінансовий тягар у підсумку нестиме кінцевий споживач продукції та послуг, це також сприятиме прискоренню інфляційних процесів. Своєю чергою зниження конкурентоспроможності українського експорту на зовнішніх ринках може призвести до падіння надходжень валюти, що рано чи пізно позначиться на курсі гривні.

У випадку безконтрольного підвищення тарифів, підприємствам доведеться зменшувати обсяги виробництва або зупинити діяльність. Через це державні монополісти втрачатимуть доходи і знову вимагатимуть підвищувати тариф.

Без чіткої оцінки ефективності їх роботи, монополісти завжди намагатимуться використати свою ринкову владу, щоб перекласти будь-які свої витрати на споживача. Тому особливо важливо не допустити безконтрольного підвищення тарифів монополістів під час війни, коли більшість підприємств намагаються працювати у безпрецедентно складних умовах. Натомість виглядає так, що керівництво державних монополій, отримуючи мільйонні зарплати, навпаки використовує умови воєнного стану, щоб уникнути публічного обґрунтування підвищення тарифів та оцінки власної ефективності. Адже "війна все спише".

Але замість намагань вирішити усі проблеми за рахунок збільшення тарифів, в умовах війни передусім потрібно знайти комплексне рішення для підвищення ефективності держмонополій та зменшення їхнього негативного впливу на економіку. На першому етапі воно має включати:

• заморожування тарифів державних монополістів на час війни, щоб уникнути додаткових економічних потрясінь;
• проведення аудиту державних монополій для оптимізації витрат, виявлення й ліквідації корупційних чинників;
• забезпечення прозорості процесу формування тарифів за участі бізнесу та громадськості.

Лише за цих умов можна розірвати спіраль постійного підвищення тарифів державних монополістів, яке гальмує економічний розвиток.