Гривня знецінюється. Чому так відбувається і скільки триватиме?

Автор: Владислав Недашківський

Перші два тижні нового року гривня втрачала у вартості, оновлюючи щодня історичні мінімуми. На готівковому ринку долар сягнув позначки 43 грн. І тільки зараз, зокрема через зусилля Національного банку, ситуація почала покращуватися.

Регулятор стверджує, що нинішнє зниження офіційного курсу гривні до долара передусім обумовлене дією сезонних чинників. До того ж, переконує директор департаменту монетарної політики й економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський, ослаблення національної валюти не було стрімким.

Валютний ринок стійкий, наголошує представник Нацбанку, і свідчить про це ситуація в грудні 2024 року, коли, незважаючи на значний чистий попит на безготівкову валюту в умовах сезонного зростання бюджетних видатків та операцій бізнесу наприкінці року, гривня послабшала до долара лише на 1%.

"Дефіциту валюти й ажіотажного попиту на іноземну валюту не спостерігається. Середньоденний обсяг чистої купівлі готівкової валюти населенням збільшився незначно – до $57 млн у січні 2025 року проти $54 млн у грудні 2024 року", – каже Лепушинський.

БізнесЦензор розбирався, що надалі відбуватиметься на валютному ринку, та як довго гривня зможе утриматися на стабільних позиціях.

Рекордні інтервенції НБУ

Нинішній активний виток девальвації гривні розпочався ще в грудні 2024-го. В останній місяць минулого року, за даними Міністерства фінансів, касові видатки держбюджету встановили рекорд – 704,7 млрд грн проти 426,3 млрд грн у листопаді. Це підігріло попит на іноземну валюту з боку держкомпаній.

Нині ж основана частина такого масового бюджетного вливання компаніями вже витрачена, тому вплив на ринок має поступово знижуватися.

Окрім того, наприкінці року бізнес традиційно розраховується за імпортні контракти, що так само формує валютний попит.

Національний банк у грудні 2024 року продав на міжбанківському валютному ринку майже $5,3 млрд, що стало найбільшим місячним обсягом продажу валюти в історії.

Загалом за весь минулий рік сальдо інтервенцій НБУ сягнуло безпрецедентних $34,8 млрд або ж понад 18% ВВП. Тоді як 2023-го цей показник становив $28,6 млрд (16% ВВП).

Компенсувати витрати Національного банку на балансування валютного ринку та зберегти стабільність гривні допомогла міжнародна допомога. За рік Україна отримала $41,7 млрд, найбільше у грудні – понад $9,2 млрд.

Читайте також: Скільки Україна отримала міжнародної фінансової допомоги і який обсяг потребуватиме у 2025 році?

Це дало змогу Нацбанку на 8% за рік збільшити міжнародні резерви – до $43,8 млрд. Тож можливість НБУ забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку залишається високою. І зараз регулятор робитиме все можливе, щоби цю стійкість гарантувати.

До чого тут інфляція

Водночас основою девальваційних процесів стала інфляція, яка почала прискорюватися в другій половині 2024 року, сягнувши в грудні до 12% у річному вимірі. Власне, визнають у Нацбанку, інфляційні очікування громадян у грудні суттєво погіршилися. Це своєю чергою створило додатковий тиск на гривню.

Так, минулоріч українці придбали понад $30,7 млрд іноземної валюти (в еквіваленті), продали ж $18,5 млрд. Тобто відʼємне сальдо за підсумками року досягло $12,2 млрд, що в 2,5 раза більше від показника 2023-го – $4,8 млрд. Більша частина що купівлі, що продажу громадянами валюти припала на готівковий ринок – $25,9 млрд і $14,9 млрд, відповідно.

Серед головних причин росту цін можна виділити дефіцит певної харчової продукції через поганий врожай, а також зростання собівартості продуктів, викликаного насамперед руйнуванням енергетичної інфраструктури. Виробникам доводиться більше витрачати на своє енергозабезпечення, що зрештою закладається в ціни.

Окрім того, під тиском дефіциту кадрів, пов’язаного з мобілізацією і міграцією українців за кордон, середні зарплати зростають, що також позначається на цінах, адже в такий спосіб бізнес намагається компенсувати свої витрати.

Не варто забувати й те, що покриття попиту імпортною продукцією стає додатковим чинником зростання цін, адже імпорт дорожчає при падінні курсу гривні. А імпорт в Україні вже тривалий час перевищує експорт. І в останні місяці минулого року він ще більше скорочувався через зменшення продажів аграрної і металургійної продукції.

Девальвація гривні продовжуватиметься?

Те, що гривня продовжить втрачати у вартості – факт: середній офіційний курс долара на 2025 рік, закладений до державного бюджету, на рівні 45 грн. Водночас Нацбанк неодноразово вказував, що курс у бюджеті не є ціллю чи орієнтиром для нього. Це технічний показник для обрахунку доходів і видатків бюджету у гривневому еквіваленті.

Як зазначив Володимир Лепушинський, НБУ водночас не оприлюднює свій прогноз, оскільки він не має цілі по курсу. Для Нацбанку важливо підтримувати стійкість валютного ринку, щоб ситуація з курсом дозволяла привести інфляцію до цілі 5%.

Одним із ключових ризиків для вітчизняної економіки експерти наразі вважають неконтрольовану девальвацію. Тоді гривневі депозити українців загальною сумою близько 1 трлн грн почнуть стрімко втрачати у вартості, що вплине на довіру до гривні.

Щоби зберегти заощадження від знецінення їх переводитимуть в іноземну валюту, створюючи ажіотажний попит. Це ж тільки підсилить як інфляцію, так і подальшу девальвацію гривні.

Саме тому Національний банк намагається працювати на випередження. Для збереження привабливості гривневих інструментів регулятор у грудні підвищив облікову ставку з 13% до 13,5%. І в разі потреби підвищуватиме її і надалі.

Нагадаємо, у червні 2022 року правління НБУ збільшило облікову ставку з 10% до 25%. А цикл її зниження почався лише через рік – у липні 2023-го.

Попри інтерес до валюти, в грудні 2024 року зростали як строкові вклади в гривні, так і портфель гривневих ОВДП, зокрема через підвищення номінальних ставок за цими інструментами.

Проте не варто забувати про підвищення податків. Так, після збільшення військового збору з 1,5% до 5% українцям потрібно сплачувати державі з доходу 23% замість 19,5%. Тому гривневі ОВДП мають більшу привабливість, адже дохід з них не оподатковуються.

Читайте також: Історичне підвищення податків. Хто та скільки заплатить

Хоча ще у вересні минулого року міністр фінансів Сергій Марченко визнав, що Мінфін наблизився до граничних можливостей із залучення коштів на внутрішньому ринку. У бюджеті-2025 заплановано залучити 579 млрд грн через ОВДП, а погасити по старих боргах – 562 млрд грн. Тобто "чистими" надійде лише 17 млрд грн.

Окрім того, звертає увагу директор департаменту монетарної політики й економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський, у регулятора немає завдання зберігати курс на незмінному рівні. У жовтні 2023 року Нацбанк свідомо перейшов до керованої гнучкості курсу, взявши за мету зберігати стійкість валютного ринку.

За його словами, йдеться не про відсутність курсових коливань, а про такі коливання курсу як в один, так і в інший бік, які не загрожували би поверненню інфляції до цілі НБУ 5% на горизонті політики (до трьох років). "Це завдання виконується", – наголошує представник Нацбанку.

"За режиму керованої гнучкості курсу, напрям руху курсу визначається змінами в балансі між попитом та пропозицією валюти. Коли чистий попит на валюту (попит мінус пропозиція) зростає, гривня слабшає, коли знижується – гривня зміцнюється. НБУ ж покриває структурний дефіцит валюти на ринку, щоб курсова динаміка дійсно могла визначатися ринковими змінами, і на неї не тиснув зумовлений війною значний дефіцит валюти. Крім того, Нацбанк згладжує надмірні курсові коливання", – пише Лепушинський у своїй колонці для Економічної правди.

Загалом МВФ очікує плавної девальвації гривні до 53,9 грн/$ до 2028 року.

Політичний фактор

Попит на іноземну валюту підігріватиме й фактор очікування інавгурації обраного президент США Дональда Трампа, яка запланована на 20 січня, та поточна невизначеність його політичного курсу зокрема по Україні. Команда нового очільника Білого дому наполягає на переговорах з Росією і необхідності компромісів як з боку Києва, так і Москви.

Окрім того, Трамп хоче підвищити мита для іноземних товарів, що зрештою може призвести не тільки до зміцнення позицій долара, а й до стимулювання конкурентоспроможності американських товарів на зовнішніх ринках.

Також існує конфлікт між Трампом і нинішнім очільником Федеральної резервної системи США Джеромом Пауеллом. Аналітики не виключають, що після інавгурації Трамп може спробувати замінити Пауелла.

Проте монетарна політика Америки формується 12 членами Федерального комітету з відкритих ринків, а не тільки головою. Президент США не може вказувати Федрезерву, що йому робити, але публічні суперечки загрожують періодичними стрибками пари євро/долар.

Наступне засідання ФРС США заплановане на 29 січня, тобто після інавгурації Трампа. За таких умов не варто очікувати якихось радикальних змін у монетарній політиці. Але вплив політичного, а не суто економічних факторів на долар – погана тенденція.

А що там євро?

Щодо євро курс гривні майже не змінився, що пов’язано зі зміцненням долара відносно євро на фоні, знову ж таки, обрання Дональда Трампа президентом.

Національний банк України формує курс гривні до долара. Офіційні курси всіх інших валют розраховуються з огляду на їхній курс до долара США на міжнародних ринках і вже встановленого курсу гривня-долар. Це називається крос-курсом.

Проте перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова вважає, що євро замінить долар в якості курсоутворюючої валюти для гривні.

"Зважаючи на наш рух до євроспільноти, це точно реальність, яка відбудеться, тому що якщо ми хочемо стати частиною Європейського Союзу, мати доступ до їхніх ринків як експортери, як імпортери, зрозуміло, що ми маємо мати прив’язку до тієї валюти, в якій здійснюється більшість операцій. А тому це невідворотнє майбутнє, як і наше членство в Європейському Союзі", – заявила вона в інтерв’ю телеканалу "Ми – Україна".

На її думку, зараз, у період викликів, пов’язаних насамперед із війною, які самі по собі є шоком для економіки, переприв’язка курсу – не найкращий час. Утім, у будь-якому разі це відбуватиметься дуже повільно й непомітно для ринку.

"Ми будемо уникати будь-яких шоків, тому не треба хвилюватися, якщо це відбудеться. А якщо це відбудеться, це точно на користь української економіці, бо ми тоді точно будемо в Євросоюзі", – наголосила Рожкова.

Попри те, що на валютному ринку України "долар усьому голова", у сегменті операцій банків із клієнтами частка угод в євро в загальному обсязі має тенденцію до зростання. Зокрема, за операціями з купівлі безготівкової валюти клієнтами частка угод в євро залишається понад 40%.