Оподаткування криптовалюти. Що придумали народні депутати?

Автор: Владислав Недашківський

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики одноголосно підтримав доопрацьований законопроєкт щодо регулювання й оподаткування віртуальних активів, зокрема криптовалют в Україні (10255-д). Уже незабаром має відбутися його перше читання.

Відповідно до Меморандуму з МВФ, питання оподаткування віртуальних активів має бути вирішене не пізніше жовтня 2025 року. І планується, що вже з 1 січня 2026-го закон набуде чинності.

"Існує нагальна потреба в імплементації у законодавство України положень Регламенту Євросоюзу щодо криптоактивів від 31 травня 2023 року (MiCA). Ухвалення цього законопроєкту дозволить Україні відповідати міжнародним стандартам, підвищити захист прав споживачів, інвесторів та користувачів, а також створити прозорі умови для операцій з віртуальними активами. Регулювання цієї сфери також сприятиме запобіганню злочинам, пов’язаним з віртуальними активами, завдяки запровадженню механізмів контролю, звітності та оподаткування", – ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Бізнес Цензор розбирався, які нововведення чекатимуть на власників віртуальних активів, хто зрештою стане регулятором вітчизняного ринку, який, відповідно до дослідження Global Ledger, створює 2,5% світового трафіку криптовалют, і чому в законопроєкті фігурує амністія криптокапіталу.

Три категорії віртуальних активів і два регулятори

Нещодавно Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку оприлюднила так звану матрицю оподаткування віртуальних активів. Голова податкового Комітету Данило Гетманцев одразу ж розкритикував зусилля НКЦПФР, заявивши, що їхня матриця "не має жодного зв’язку з реальністю".

Ба більше, Комітет наполягає на тому, щоб регуляція ринку віртуальних активів була передана Національному банку. Водночас проєктом передбачається, що регуляторів може бути два. Другого призначатиме Кабмін у погоджені з НБУ. Але це не обов’язково.

У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку кажуть, що їх виключення зі списку регуляторів викликає занепокоєння.

"Ідея не зрозуміла, але точно зрозуміло, що такий підхід руйнує принцип незалежного арбітражного регулювання, суперечить міжнародним стандартам (зокрема, IOSCO). НБУ не має належних повноважень щодо регулювання ринків капіталу, зокрема, публічної пропозиції токенів або нагляду за їх емітентами. Це сфера відповідальності саме НКЦПФР як профільного регулятора ринку цінних паперів і похідних фінансових інструментів", – кажуть у пресслужбі Комісії, цитує Інтерфакс-Україна.

Відповідно до тексту законопроєкту, віртуальні активи визначатимуться рухомим майном, яке існує в електронній формі завдяки блокчейну.

"Віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Водночас, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги", – пояснює Данило Гетманцев.

Закон України "Про платіжні послуги" так визначає електронні гроші: "Одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей".

Загалом законопроєкт поділяє всі віртуальні активи на три категорії:

1. Токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно. Це можуть бути токени, що обмінюються на нерухомість, автомобілі тощо.
2. Токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти. Прикладом можуть бути стейблкоїни, як, скажімо, USDT.
3. Інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. У цю категорію, в принципі, мають потрапити Bitcoin, Ethereum, різноманітні альт- і мемкоїни тощо. Але інші віртуальні активи, тобто без прив’язки до майна чи валют, визначатиме регулятор.

Право власності на віртуальні активи набуватиметься, як передбачає законопроєкт, через емісію, правочин, закон або рішення суду. Підтвердженням права власності є володіння засобами доступу, такими як криптографічні ключі.

Оподаткування операцій з криптовалютами

Криптооперації оподтаковувалися завжди, звертає увагу очільник податкового Комітету Данило Гетманцев – з доходу за загальною ставкою. Тобто 18% ПДФО + військовий збір, який у жовтні 2024 року підвищили з 1,5% до 5%.

"А от з 1 січня 2026 року буде оподатковуватись тільки прибуток від цих операцій, а не дохід. Це справедливо", – каже Гетманцев.

Окрім того, законопроєкт закладає ключовий принцип оподаткування криптовалют – платити податки треба буде лише при виведенні у фіат. Простими словами – під час продажу віртуального активу.

Наприклад, особа купила криптовалюту на 1 тис. грн, її вартість підскочила до 1,5 тис. грн. Людина продає актив, отримавши прибуток 500 грн. Отже, з цих 500 грн і треба буде сплатити податок.

Якщо ж, купивши на 1 тис. грн криптовалюту, її вартість просіла до 500 грн, і особа такий актив продала, платити податки не потрібно. Ба більше, цей збиток переноситиметься на наступні роки, що дозволить не сплачувати податок, поки людина не повернеться в плюс.

Для сплати податків криптовласнику треба буде подавати річну декларацію, аналогічну до тієї, яку подають інвестори.

Це поки що найбільш вразливе місце законопроєкту, адже якщо криптовалюта зберігається на некастодіальних гаманцях, тобто умовно на флешці вдома, відслідкувати її практично неможливо. І це дає можливість ухилятися від сплати податків.

Водночас достатньо лише раз прив’язати гаманець до конкретного власника, усі його операції стануть відомими, адже адреса криптогаманця є публічнодоступною і сталою, а тому її можна відстежувати – всі транзакції зберігаються в блокчейні.

Ставка оподаткування криптовалют і амністія капіталу

Протягом першого року дії закону в разі його ухвалення, тобто, як заплановано, до кінця 2026-го, діятиме пільговий період оподаткування. Ставка податку на прибуток складе 5%. Також потрібно сплатити 5% військового збору.

По закінченню терміну пільгового періоду, тобто вже з 1 січня 2027 року, операції з віртуальними активами оподатковуватимуться за загальною ставкою – 18% ПДФО + 5% ВЗ.

Окрім того, протягом першого року дії закону передбачається податкова амністія саме для віртуальних активів. Для цього потрібно подати нульову декларацію і сплатити 5%. Відтак активи вважатимуться повністю легалізованими.

"Це значно пожвавить інвестиційний ринок в Україні та дасть можливість розвиватися цьому сегменту цифрових активів. У такий спосіб ми наблизимося до цивілізованого фінансового світу, який вже переважно визнав криптовалюту", – каже Данило Гетманцев.

Питання тільки, чи не буде цей механізм використовуватися для відмивання коштів, отриманих не зовсім легально.

Наприклад, у листопаді 2023 року народного депутата від "Слуги народу" Андрія Одарченка викрили на спробі підкупу біткоїнами голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма. Одарченка засудили до 8 років ув’язнення, але він утік за кордон і наразі перебуває в Угорщині.

До речі, криптовалюти для українських чиновників – цілком звична річ, попри те, що відповідне законодавство так і не запрацювало.

За даними Опендатабот, за 2024 рік посадовці подали понад 2,1 тис. декларацій з криптовалютою. Це в 2,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної війни, коли була призупинена обов’язкова перевірка декларацій. Особливо активно криптовалюту декларують представники силових структур. Найбільше – у Національній поліції: 322 декларації, у яких згадується криптовалюта. Це 15% від усіх таких декларантів.

До речі, НКЦПФР пропонує доопрацювати рекомендований Комітетом законопроєкт і залучити до цього процесу всі відповідальні органи, враховуючи правоохоронні структури.

"У схваленій Комітетом редакції містяться положення, які не відповідають регламенту MiCA, що ставить під загрозу євроінтеграційний курс України та створює суттєві ризики для розвитку ринку віртуальних активів. Особливе занепокоєння викликає норма про автоматичну авторизацію токенів, що усуває навіть спрощену перевірку, яку пропонувала комісія", – зазначили в НКЦПФР.

Які операції не оподатковуватимуться

Не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, відповідно до тексту законопроєкту:

• дохід від операцій з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи;
• дохід, річний розмір якого не перевищує однієї мінімальної зарплати (наразі – 8 тис. грн);
• вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатного отримання платником податку від їх емітентів або оферентів та/або отримані платником податків від їх емітентів або оферентів віртуальних активів виключно в обмін на його персональні дані. По суті, це про майнінг та ейрдроп.

Віртуальні активи та юридичні особи

З криптовалютами зможе працювати й бізнес, але правила для юридичних осіб відрізнятимуться від тих, що передбачені для фізичних осіб. Так, насамперед для роботи з криптовалютами потрібно перебувати на загальній, а не на спрощеній системі оподаткування. Тобто ставка податку на прибуток складатиме 18%.

Водночас при роботі з віртуальними активами юридичним особам не потрібно сплачувати ПДВ за винятком тих ситуацій, коли такі активи обмінюються на реальні фізичні (нерухомість, авто тощо) чи цифрові об’єкти (наприклад, NFT). Також до винятків належать послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, окрім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах.

Юрособи, відповідно до законопроєкту, матимуть можливість легально відкривати криптобіржі – для цього потрібно отримати відповідну ліцензію, створювати власні криптомонети, інвестувати у віртуальні активи.

Юрособи, які володіють або торгують криптою, звітуватимуть так само, як і з акціями чи іншими фінансовими активами. Кожну купівлю і продаж треба буде фіксувати. Розрахунок прибутку – за кожним активом окремо. Податки ж сплачуватимуться як і в ситуації з фізособами – з різниці між купівлею і продажем.

Для юридичних осіб не буде передбачений механізм амністії. Водночас, протягом перших двох років діятиме знижка на штрафи за помилки обліку криптовалют. Так, у перший рік треба буде платити лише 10% від суми штрафу, у другий – 25%. Повні розміри штрафів залежатимуть від конкретного типу порушення, а їх законодавці розписали на 72 пункти:

• до 200 млн грн;
• до 3% загального річного обороту юридичної особи;
• до 5% загального річного обороту юридичної;
• до 12,5% загального річного обороту юридичної особи.

Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік в органах контролю та подавати щорічний звіт про операції щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України.

"Це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8", – пояснює Данило Гетманцев.

Crypto-Asset Reporting Framework (CARF) – це глобальна ініціатива, очолювана Організацією економічного співробітництва та розвитку, яка має на меті сприяти автоматичному обміну інформацією між країнами для боротьби з новими ризиками ухилення від сплати податків, пов’язаними з криптовалютою та цифровими активами. Україна, до речі, з жовтня 2024 року в автоматичному режимі успішно обмінюється з партнерами інформацією про фінансові рахунки.

DAC8 – це Директива зі змінами до правил ЄС щодо адміністративної співпраці у сфері оподаткування, яку Рада ЄС ухвалила 17 жовтня 2023 року. Поправки переважно стосуються комплаєнсу та автоматичного обміну інформацією про доходи від операцій з криптоактивами та про податкові роз’яснення для заможних осіб.

"Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян", – резюмує голова податкового Комітету Данило Гетманцев.

***

Цікавий факт. У грудні 2024 року видання Quartz назвало п’ять країн, де люди та компанії володіють найбільшою кількістю біткоїнів. Україна зі 186 монетами посіла п’яте місце після Сальвадора, Великої Британії, Китаю і США, відповідно. 186 BTC за нинішнім курсом – це $17,72 млн або ж трохи більше 736 млн грн.

Відповідно до даних Опендатабот, Найбільше біткоїнів задекларував Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. На його рахунку 80 BTC – це $7,62 млн або ж 316,57 млн грн за поточним курсом.