Як Україна готується до експорту озброєнь і що це їй дасть
У 2021 році, до початку повномасштабної війни, розв’язаної Росією, Україна, відповідно до звіту Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI), посідала 12 місце у світі за обсягами експорту озброєнь, утримуючи 0,9% глобального ринку.
Основними покупцями української зброї були Китай, Таїланд, Саудівська Аравія, Індія й інші країни Азії та Африки. Експортувалися танки, бронетехніка, протитанкові комплекси, стрілецька зброя, авіаційні двигуни тощо.
З 2022 року Україна припинила експорт продукції ОПК, забезпечуючи власну армію.
Нині Україна – найбільший імпортер зброї у світі. Протягом 2020-2024 років, свідчать дані SIPRI, ми отримали 8,8% усіх світових поставок. Після початку повномасштабного вторгнення Росії нашу потребу в зброї задовольняють 35 країн. У трійці лідерів – США (45%), Німеччина (12%), Польща (11%).
ОПК забезпечує третину зростання ВВП
Попри серйозні поставки озброєнь із-за кордону, вітчизняний оборонно-промисловий комплекс не пасе задніх. Згідно з даними Держстату, за 2024 рік обсяги виторгу від реалізації зброї і боєприпасів на внутрішньому ринку склали 59,7 млрд грн проти 21,7 млрд грн у 2023-му та 5,5 млрд грн – 2022-го.
За словами міністра з питань стратегічних галузей промисловості Германа Сметаніна, третину зростання ВВП України у 2024-му забезпечила саме військова сфера. За підсумками минулого року реальний ВВП зріс на 2,9%, свідчать дані Нацбанку.
Українська оборонка виготовляє більш як тисячу видів озброєнь – від артснарядів до далекобійних систем. Наприклад, цьогоріч зросло виробництво вітчизняної 155-мм САУ "Богдана" з 6 одиниць на місяць у 2023-му до 36. 85% компонентів для самохідної установки виробляють в Україні. До кінця року планується збільшити цей показник до 95%.
Окрім того, іноземні виробники зброї відкривають заводи в Україні. Зокрема через вигоду, адже вартість озброєнь і техніки, виготовлених у нас, удвічі нижча за аналогічні з Німеччини, Швеції чи США.
"Досі ЄС та США надавали Україні близько 40 млрд євро військової допомоги на рік. Але ми можемо витратити ту саму суму на закупівлю сучасної зброї в Україні, що коштувало би приблизно вдвічі менше, ніж зброя, вироблена в ЄС чи Сполучених Штатах", – каже єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс.
І, що не менш важливо світовим виробникам, в Україні, на жаль, є можливість протестувати зразки в реальних бойових умовах, а не в умовах симуляції на полігоні.
Серед гравців оборонного ринку, що зайшли до нас – Rheinmetall, Northrop Grumman, Roshel, Colt CZ і звісно ж BAYKAR. До речі, Україна – перша іноземна країна, якій турецька влада надала ліцензію на виробництво Bayraktar Akıncı. Що й не дивно, адже цей ударний безпілотник оснащений українськими двигунами АІ-450.
"Сучасне українське озброєння – синтез винахідливості, бойового досвіду і неймовірної адаптивності. Вітчизняні системи не просто не поступаються закордонним – вони створюються під реальні потреби війни, змінюючись разом з її перебігом", – наголошує начальник Головного управління розвідки МО Кирило Буданов.
Україна – безумовний лідер з виготовлення дронів
Дрони посідають чільне місце вітчизняного ОПК. Більше дронів, ніж виробляє Україна сьогодні, не виробляє жодна країна світу, навіть Китай. Лише 2024 року за офіційними даними нами було виготовлено 2 млн безпілотників, що в 20 разів більше за оцінювані потужності США – 100 тис. дронів на рік.
Під час нещодавної виставки Consumer Electronics Show у Лас-Вегасі, де окремі українські компанії презентували свої технології, на лише одному стенді українського павільйону був представлений розробник, що виробляє більше дронів, ніж уся військова галузь США, стверджує співзасновник компанії DroneUA Валерій Яковенко.
Не дивно, що Міноборони США цікавиться нашими розробками. Вітчизняні компанії готові співпрацювати. Проте експорт озброєння Україна ще три роки тому призупинила до кінця дії воєнного стану. Хоча юридично це ніяк не оформлено.
"Не існує юридичної заборони експорту. Не існує жодної постанови або закону України, який стверджує, що експорт зброї закритий. І це трагедія, що у нас цілий ринок блокується без жодного юридичного документа", – стверджує виконавча директорка Технологічних сил України Катерина Михалко.
Одна з причин, чому Україна так довго не відкриває експорт озброєнь – іноземні замовлення можуть зашкодити своєчасному виготовленню зброї для Сил оборони, якщо виробники стануть пріоритезувати експорт, або, відповідно до умов контрактів, будуть зобовʼязані поставити певну кількість озброєння, попри ситуацію на фронті. Хоча Михалко наголошує, що за кордон не випускають навіть надлишкову техніку.
Потенціал на $35 млрд
Наразі, щоби продати озброєння за кордон, українські компанії мають подавати заявки до Державної служби з експортного контролю. Далі ДСЕК має їх узгодити зі спецслужбами та Міноборони. Проте на практиці заяви не узгоджують, бо це не відповідає державним інтересам. Але й законтрактувати всі виробничі потужності держава не спроможна.
За даними Міністерства стратегічних галузей промисловості, українські підприємства 2024-го здатні були виробити зброї на $20 млрд за рік. Утім, через брак грошей у бюджеті Україна уклала контракти з виробниками лише на $6 млрд. Решту ж – $14 млрд, бізнес міг би отримати, продаючи надлишок за кордон, але через заборону експорту не зробив цього.
Потенціал вітчизняного ОПК цьогоріч становить $35 млрд.
"Якщо позаминулого року ми як країна мали можливість виробляти всього одну крилату ракету, нагадаю, ще це легендарний "Нептун", то в минулому році в нас з’явилося дуже багато нових виробів, які забезпечили обсяг виробництва у вісім разів більше, ніж 2023 року", – каже міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко наголошує на необхідності експорту зброї на прикладі ПТРК "Стугна-П", що спалювала колони російської бронетехніки на початку повномасштабної війни.
"Куди зникла "Стугна-П"? Її функціонал частково замінили FPV-дрони, і потреба в "Стугні" менша, ніж два роки тому. Виробничі лінії працюють, але не на повну потужність. Своєю чергою, в цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході, але продавати їм ми не можемо", – пояснює експерт.
Президент погодив експорт зброї
Підрахунки втраченої вигоди очевидно провели на Грушевського та Банковій. Адже на початку травня стало відомо, що Кабмін готовий дозволити контрольований експорт оборонної продукції українського виробництва. Рішення вже схвалив президент Володимир Зеленський. Наразі обговорюються деталі.
Forbes писав про три варіанти механізму, як працюватиме такий експорт:
- Перший сценарій передбачає точкове узгодження експортних контрактів українських виробників. "Наразі це так і працює – експорт військових технологій юридично не заборонений", – зауважив співрозмовник видання серед депутатів від "Слуги народу". Виробники проходили всі перевірки, стверджує він, але отримували негативну відповідь або не отримували жодної.
- Другий сценарій передбачає, що виробникам дозволять відправляти на експорт продукцію в обсязі 50% від розміру їх українських контрактів. Крім того, частину виторгу від експорту виробники мають передавати на закупівлю зброї для ЗСУ.
- Третій сценарій передбачає запровадження експортного мита на оборонну продукцію українського виробництва у розмірі 20%. Надходження від цього мита спрямують до окремого фонду, який фінансуватиме закупівлю зброї для ЗСУ.
Який би зрештою механізм не ухвалили урядовці, можливість продавати надлишки продукції – це гроші, насамперед валюта. І не тільки для виробників, а й для бюджету.
"Через хиткість допомоги від США Україна не тільки повинна зуміти диверсифікувати американські поставки, а й почати самостійно заробляти на озброєнні, з метою наповнення бюджету та розширення можливостей з самостійного придбання тих чи інших зразків", – наголошує Олександр Коваленко.
"Нам потрібно збільшувати потенціал оборонно-промислового комплексу. І на цьому шляху потрібне обґрунтоване і правильне рішення Кабінету Міністрів, щодо дозволу на експорт нашої військової продукції, що значно підтримає вітчизняних виробників зброї", – каже голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Він переконаний, що для підтримки ОПК – локомотиву української економіки, необхідно створити спеціальний правовий та податковий режим, яким могли б користуватися вітчизняні оборонні підприємства.
"Ми з командою зараз займаємося підготовкою низки нормативно-правових актів, які б змогли належно врегулювати такий режим", – повідомив Гетманцев, пообіцявши представити подробиці незабаром.
За словами заступника голови Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергія Висоцького, Україна потенційно може отримувати до 2 млрд євро на рік податків від контрольованого експорту українського озброєння. Це більше за потенційні доходи від підвищення ПДВ. Отримані від оборонного експорту податки можуть спрямовуватися на додаткове виробництво зброї для Сил оборони України.
"Коли виробники матимуть більше ресурсів, на які можна спиратися, вони зможуть дешевше виготовляти зброю для нашої армії. Відповідно, Україна за той самий бюджет зможе купити більше української зброї. І також виробники будуть мати ресурси, щоб покращувати технології адаптувати їх під технологічні перегони, які відбуваються з Росією. Якщо зараз ми не відкриємо контрольований експорт зброї, це все закінчиться тим, що у нас компанії збанкрутують і закриються, або вийдуть за кордон і релокуються, зрештою ми і сектор ОПК втратимо, і ще й погіршиться забезпечення армії", – казала в грудні минулого року виконавча директорка Технологічних сил України Катерина Михалко в інтерв’ю Радіо Свобода.
Тож питання експорту вітчизняних озброєнь назріло давно.
Зворотний бік експорту
Ексзаступник міністра економіки Ігор Фоменко казав Forbes, що без активної маркетингової політики в різних країнах, у нас не буде реальної інформації, чи потрібна там узагалі наша зброя.
Він скептично налаштований щодо того, що українські виробники зможуть багато заробити на експортних контрактах. Адже нашим виробникам на міжнародному ринку доведеться конкурувати з компаніями зі США, Європи, Індії і Китаю.
Взяти, наприклад, FPV-дрони – вони потрібні лише там, де є гаряча фаза війни. Ніхто, наголошує Фоменко, не закуповуватиме їх на склад.
Окрім того, технології швидко змінюються. Передова версія РЕБу може стати неефективною вже за кілька місяців. Хоча виробництво засобів РЕБ в Україні зросло минулоріч у 340 разів, порівняно з 2023 роком.
Гостро для наших виробників стоїть і питання захисту технологій. Тому ж Пентагону ніщо не заважає придбати кілька партій українських дронів, якими вони цікавляться, розібрати їх до гвинтика та налагодити власне виробництво як для внутрішніх потреб, так і на продаж у треті країни. Дональд Трамп сказав би, що це "Great deal".
Також, кажуть фахівці, сьогодні не всі виробники готові до експорту, навіть якщо вони переконані в зворотному. Серед тих же дроноробів є маленький відсоток, хто реально може щось продати за кордоном.
Хай там як, експерти сходяться на думці, що ОПК України повинен мати змогу експортувати надлишки виробництва. Адже без додаткових джерел коштів галузь під загрозою.
"Це означає, що оборонно-промисловий комплекс, який три роки зростав, зараз не просто зупиниться в зростанні, а може просто обвалитися", – резюмує народна депутатка від "Слуги Народу", членкиня Комітету з питань економічного розвитку Галина Янченко.
