Криптовалютні проєкти згортають свою діяльність в Україні. Чому так відбувається?

Автор: Владислав Недашківський

Україна – один зі світових криптоцентрів. Підрахунки Chainalysis за 2024 рік вивели нашу країну на шосту сходинку глобального індексу сприйняття криптовалюти та на першу – в європейському регіоні.

Якщо ще відносно нещодавно крипта сприймалася, як іграшка для техноентузіастів, то сьогодні – це серйозний актив на рівні нерухомості чи валютних коштів. Згідно з дослідженням Gradus Research, проведеного на замовлення біржі WhiteBIT, 26% українців серед опитаних мешканців міст з населенням понад 100 тис. осіб стверджують, що володіють криптовалютами. Їх декларують, як будь-яке інше цінне майно.

Відповідно до даних Опендатабот, українські посадовці за 2024 рік подали понад 2,1 тис. декларацій з криптовалютами. Це вдвічі більше, ніж до початку повномасштабної війни, коли була призупинена обов’язкова перевірка декларацій. Особливо активно криптовалюту декларують представники силових структур. Найбільше – в Національній поліції: 322 декларації, де згадується крипта – 15% від усіх криптодекларантів.

Водночас криптовалюти в Україні перебувають поза законом. Ухвалений і підписаний президентом у лютому 2022 року закон "Про віртуальні активи" так і не запрацював, адже народні депутати не внесли відповідні правки в Податковий кодекс, зокрема через розв’язану Росією повномасштабну війну.

Чергову спробу легалізувати крипту нардепи зробили наприкінці квітня цього року. Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики тоді одноголосно підтримав законопроєкт 10255-д щодо регулювання й оподаткування віртуальних активів.

Читайте також: Оподаткування криптовалюти. Що придумали народні депутати?

Проте документ не дожив навіть до першого читання. За словами заступника голови податкового Комітету ВР Ярослава Железняка, його розгляд відклали на невизначений час через Офіс президента. Посприяв цьому, стверджує Железняк, очільник Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Руслан Магомедов – близька до голови ОП Андрія Єрмака людина.

Якщо коротко, НКЦПФР не подобається, що ключовим регулятором ринку криптовалют депутати хочуть зробити не комісію, яка в теорії і мала б займатися цим сектором за аналогією із SEC у США, а Національний банк. Проте нардепи не задоволені, що НКЦПФР не справляється зі своєю роботою по фондовому ринку, і не мають довіри до керівництва комісії, тоді як НБУ – інституція, що влаштовує зокрема міжнародних партнерів.

"НКЦПФР – це був єдиний державний орган, який мав зауваження до цього законопроєкту настільки великі, що вимагав його зняти. Тобто у Міністерства фінансів, у Фінмону, у Нацбанку є слушні зауваження, які вони готові надати до другого читання, а ми як Комітет готові їх прийняти. Це нормально та не блокує процес. Як заявляв Національний банк, у теорії законопроєкт можна десь до жовтня довести до фінальної стадії. Позиція комісії інша: зняти законопроєкт, нічого не робити та залишити все, як є", – пояснює Ярослав Железняк.

В НКЦПФР зі свого боку заявили, що не причетні до рішень про "можливе зупинення чи блокування розгляду законопроєкту у Верховній Раді", адже комісія не має відповідних повноважень. Загалом Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку подала до Верховної Ради перелік з 80 пропозицій і зауважень до законопроєкту 10225-д.

Одна з основних пропозицій – закріпити статус регулятора відповідно до стандартів MiCA. Це європейський Регламент про ринки криптоактивів. У комісії вважають, що регулювання криптовалютного ринку України має здійснювати орган, відповідальний за ринки капіталу.

Хай там як, через правову невизначеність криптовалют втрачають усі: держава, адже не може збирати податки з віртуальних активів, власники, бо стикаються з різноманітними обмеженнями зокрема з боку банківського сектору, бізнес, який згортає свою діяльність на вітчизняному ринку, а благодійні фонди та організації не можуть повноцінно розпоряджатися пожертвами в криптовалютах.

Trustee Plus не хоче залишатися за бортом глобальних тенденцій в секторі блокчейн-інновацій

Наприкінці травня Криптовалютний гаманець Trustee Plus оголосив про припинення реєстрації нових користувачів з України. Як пояснили в пресслужбі компанії, таке рішення пов’язане з низкою факторів, серед яких ключову роль відіграє правова невизначеність щодо крипти, що зберігається на українському ринку. Trustee Plus вирішив повністю сфокусуватися на ЄС, де вже існує регулювання.

"Кожен день очікування ухвалення законопроєкту – це ще один день за бортом глобальних тенденцій в секторі блокчейн-інновацій", – заявив CEO Trustee Plus Вадим Груша.

Водночас українці, які є резидентами ЄС – ті, хто постійно мешкає в країнах Євросоюзу та мають відповідний правовий статус – можуть безперешкодно користуватися Trustee Plus. Наразі, зазначають у компанії, складно прогнозувати, коли ситуація може змінитися, тобто чи повернеться сервіс в Україну.

"Ми сподіваємось, що цей блокуючий етап буде швидко пройдений і Україна зможе приєднатися до інших країн, які вже мають успішні криптовалютні регулювання", – резюмував Вадим Груша.

Раніше з Верховної Ради надходили сигнали, що законопроєкт 10225-д може повернутися до порядку денного вже в червні, але за перші десять днів місяця жодних зрушень по документу не сталося.

Перша в Україні криптовалютна картка припиняє роботу

Команда платформи Weld Money слідом за Trustee Plus оголосила про припинення діяльності в Україні. Причиною рішення назвали "воєнні та регуляторні обмеження". Користувачів попросили вивести всі кошти до 30 червня 2025 року, адже після цього доступ до них може бути обмежений.

Weld Money – це український криптовалютний стартап. У вересні 2022 року спільно з Unex Bank та MasterCard команда проєкту випустила першу в Україні криптовалютну картку.

Weld Card – це цифрова платіжна криптовалютна картка на базі Debit MasterCard, що дозволяє сплачувати за товари та послуги як у фізичних, так і онлайн-магазинах, а також знімати готівку в банкоматах, що підтримують безконтактну технологію.

Процес повністю автоматизований: еквівалентна сума списується з криптовалютного балансу гаманця Weld Money. А отже, для користувача операції з Weld Card не відрізняються від звичайних безготівкових оплат.

Утім, вплинути на проєкт могли внутрішні проблеми. У розмові з виданням Incrypted один із маркетологів у криптовалютній сфері Дмитро Кришталь розповів, що Weld Money перед декотрими членами команди має заборгованість по виплаті зарплати. І сягає вона кількох років.

"Новина про згортання діяльності вийшла дуже вчасно, на тлі змін у нормативному полі та відходу лідера ринку – Trustee Plus. Є проблеми більш внутрішні, я знаю, що засновники не розрахувалися практично з усією командою з розробки та маркетингу. Колишні співробітники чекають на свої зарплати вже понад рік (якщо бути точним, то з 2022 року). Суми варіюються від окладу за кілька місяців до пів року", – стверджує Кришталь.

За його словами, керівництво проєкту просило колишніх співробітників не говорити про це публічно, постійно обіцяючи все виплатити. Однак у певний момент вони перестали реагувати на запитання, коли співробітники отримають розрахунок.

Жодної реакції на це з боку менеджменту Weld Money не надійшло. Офіційною позицією щодо припинення діяльності в Україні залишаються "воєнні та регуляторні обмеження".

Одним із таких обмежень, що спадає на думку, можуть бути самі операції з криптовалютою. Адже Нацбанк ще 2017 року разом з іншими фінансовими регуляторами випустив спільну заяву, в якій наголосив, що "складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом". А в жовтні 2024-го голова НБУ Андрій Пишний заявив, що Національний банк України не розглядає криптовалюту як законний засіб платежу.

Водночас, платежі по Weld Card відбувалися в національній валюті. Стартап брав крипту з гаманця клієнта на біржі. Через юрособу Weld Exchange, що має відповідну ліцензію у Литві, проводив обмін на фіатні гроші – долар чи євро. Валюта через SWIFT-переказ заходила в Україну та обмінювалась на гривню за офіційним курсом НБУ. Цими грошима закривався овердрафт за операцією, відкритий банком.

Ніби як усе легеально, але через те, що регуляції криптовалют в Україні немає, унормувати чи проконтролювати такі операції неможливо. До того ж обмін крипти відбувається по суті в Литві. А тут же виникає питання оподаткування, яке неможливо провести через відсутність норми. Хоча відповідно до того ж законопроєкту 10255-д, сплачувати податки по операціях з криптовалютами потрібно саме з прибутку під час виходу у фіат.

І, говорячи про Литву, яка доволі лояльно ставиться до передових цифрових технологій, не можна не згадати про Revolut – необанк, що не так давно вийшов на український ринок на литовській ліцензії в обхід Національного банку та зрештою призупинив маркетингову експансію.

Читайте також: Revolut vs Нацбанк. Чому регулятор незадоволений появою британського необанку в Україні

Банки проти криптовалют?

Банки з підозрою ставляться до клієнтів, які займаються торгівлею криптовалютами й отримують перекази з криптобірж. Це навіть може стати причиною розірвання стосунків із таким клієнтом.

У жовтні 2023 року на порталі Мінфін стали з’являтися скарги, що ПриватБанк заблокував рахунки і відмовив в обслуговуванні клієнтів, які займалися торгівлею чи обміном криптовалюти зокрема за P2P-моделлю. Таке рішення ПриватБанк тоді пояснив порушенням норм закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (ПВК/ФТ).

Окремо питання стоїть з благодійними фондами та громадськими організаціями, які приймають пожертви в криптовалютах. Де-юре, вони не можуть цього робити, адже ринок віртуальних активів досі не легалізований в Україні. Організація не може такі доходи задекларувати, а тим паче відобразити у своїй податковій звітності або бухгалтерії.

На практиці ж існують організації, які приймають такі донати. Але законно розпорядитися цими коштами, придбати майно та легально передати його на військо – проблематично. Юристи описують різноманітні схеми, проте це радше лазівки в законодавчих прогалинах, ніж типова процедура.

Для цього організації треба збирати пожертви на корпоративний криптогаманець, продавати їх на біржі, а вже фіатну валюту заводити на свої рахунки. Тому фіксуватимуться такі надходження, як грошові надходження в іноземній валюті, а не криптоактиви.

Водночас банк може заблокувати операцію, пов’язану з криптою, навіть відомому благодійному фонду, не кажучи вже про дрібніші організації.

Окрім того, криптовалюти – високоволатильні активи, їхня вартість може змінюватися буквально що хвилини, що зрештою впливатиме на фінальну суму пожертв.

Банки не хочуть зв’язуватися з операціями в криптовалютах, адже через правову невизначеність є ризик порушити зокрема закон ПВК/ФТ, що тягне за собою серйозні санкції.

До речі, міністр юстиції Чехії Павел Блажек нещодавно був змушений піти у відставку через "пожертву" в біткоїнах від засудженого за шахрайство Томаша Їржиковського на користь відомства.

Чеський Мін’юст провів 78 аукціонів і продав біткоїни за 956,8 млн чеських крон (майже 40 млн євро). Їх хотіли спрямувати на компенсації жертвам кібершахрайства та на хронічно недофінансовану пенітенціарну систему Чехії.

Проте це викликало запитання – чи не є передача 468 біткоїнів на користь Мін’юсту банальним хабарем? Причому в Чехії на відміну від України є регуляція крипторинку.

***

Якщо напівлегальний статус криптовалют так і зберігатиметься, Україна ризикує з провідного світового криптоцентру перетворитися на вигнанця або сумнівну "офшорку", де різноманітні томаші їржиковські ховатимуть свої отриманні злочинним шляхом активи. А це зрештою позначиться на всій фінансовій системі України, адже до неї не буде довіри.

Окрім того, через відсутність регуляції та оподаткування віртуальних активів державний бюджет втрачає кошти, що в умовах критичного дефіциту – неприпустимо. За розрахунками експертів, ідеться приблизно про $4 млрд на рік потенційної вигоди від легалізації сектору.

Законопроєкт 10255-д мав би запрацювати вже 2026 року. Проте його розгляд лишається під питанням. І не факт, що поява нового документу гарантуватиме консенсус між усіма задіяними сторонами.